Лодоз 2.5 мг/6.25 мг, 30 таблеток

Лодоз (Lodoz)

Опис
Як йдеться в інструкції, основу цього лікарського засобу складають два активні компоненти – бісопролол і гідрохлортіазид. Саме за рахунок подібного поєднання забезпечується висока ефективність лікування захворювань цим засобом. Слід пам’ятати, що Лодоз може викликати в окремої категорії пацієнтів побічні реакції, серед яких найбільш поширеними є гіпокаліємія, головний біль, брадикардія та астенія. Проте виникають вони найчастіше внаслідок передозування. Тому особливу увагу слід приділити точному дотриманню призначеної лікарем схеми лікування. Форма випуску та склад
Є у його складі і допоміжні речовини — кросповідон, магнію стеарат, однозаміщений фосфат кальцію, МКЦ, кукурудзяний крохмаль у желатинізованій формі. Унікальний склад має оболонку таблеток, що містить гіпромелозу, макрогол, полісорбат, діоксид титану, червоний або жовтий оксид заліза.
Лодоз: інструкція із застосування
Як йдеться в інструкції із застосування, ліки Лодоз призначені для лікування артеріальної гіпертензії, що протікає в помірній та м’якій формі.
Спосіб застосування
Відповідно до загальної схеми лікування, що наводиться в інструкції, Лодоз слід приймати не частіше одного разу на добу вранці натще або після прийому їжі. Таблетки потрібно ковтати без попереднього їх подрібнення та розжовування, запиваючи невеликою кількістю води. Визначити оптимальну дозу препарату може лише лікар-кардіолог з урахуванням особливостей стану здоров’я пацієнта та характеру перебігу хвороби. У перші дні лікування препарат необхідно приймати по одній таблетці, що містить у складі 2,5 мг бісопрололу та 6,25 мг гідрохлортіазиду, один раз на добу. Якщо при зазначеному дозуванні лікувальний ефект буде незадовільним, лікар може прийняти рішення про підвищення до 1 таблетки, що містить 6,25 мг гідрохлортіазиду і 5 мг бісопрололу. При наступному збільшенні дозування доводять до 1 таблетки, що містить 6,25 мг гідрохлортіазиду та 10 мг бісопрололу.
З огляду на те, що фахівці не мають перевірених даних про вплив препарату на дитячий організм, призначати Лодоз для лікування дітям до 18 років небажано.
Під час вагітності
Важливо пам’ятати, що Лодоз містить у складі тіазидний діуретик, через що його не призначають жінкам під час виношування дитини. Призначення вагітним препаратів з групи діуретиків може спричинити розвиток фетоплацентарної ішемії, яка може додатково створити небезпеку гіпотрофії плода. Є гіпотеза, що через наявність у складі препарату гідрохлортіазиду у новонароджених, чиї матері приймали препарат, розвивалася тромбоцитопенія.
Небезпечно приймати препарат та його аналоги у період грудного вигодовування. Якщо є гостра необхідність у проведенні подібного лікування, на цей час необхідно припинити грудне годування. Причиною цього є здатність тіазидних діуретиків виділятися з материнським молоком. Також треба враховувати, що гідрохлортіазид, що входить до складу даного медикаменту, може пригнічувати вироблення молока.
Побічна дія
Система кровотворення . Збої виникають рідко, може викликати лейкопенію та тромбоцитопенію.
Обмін речовин . Викликає його дисфункцію дуже рідко, у хворого може відзначатися гіперурикемія, погіршення апетиту, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіперглікемія.
Нервова система . Порушення у її роботі відзначаються досить часто, а виявляються вони виникненням головного болю та запамороченням. Набагато рідше за хворих турбує депресія, галюцинації та кошмари ночами.
Органи почуттів . Впливає на їх роботу в окремих випадках, викликаючи зниження вироблення слізної рідини, проблеми із зором і слухом.
Респіраторна система . Впливаючи на неї, може провокувати бронхоспазми у хворих з обструкцією дихальних шляхів або бронхіальною астмою, а також алергічний риніт та інтерстиційну легеневу хворобу.
Серце. Досить часто може страждати в результаті прийому препарату і цей орган, що може призводити до посилення симптомів ХСН, порушення AV-провідності, розвитку ортостатичної гіпотензії та виникнення непритомності.
Жовчовивідні шляхи та печінка. Але ці органи препарат впливає в окремих випадках, викликаючи гепатит і жовтяницю.
Система травлення . Досить часто може страждати від препарату і ця система, про що можна дізнатися за такими симптомами, як блювання, нудота, діарея та запор. У поодиноких випадках у хворих можуть відзначати біль у ділянці живота.
М’язова тканина. У поодиноких випадках хворих може турбувати слабкість у м’язах та судоми.
Підшкірні тканини та шкіра. Реакції шкірних покровів препарат відзначається в хворих дуже рідко. Він може викликати загострення протікання псоріазу, псоріазоподібний висип, геморагічний висип, кропив’янку, свербіж, шкірні висипання.
підвищення вмісту креатиніну в сироватці крові, сечовини, а також тригліцеридів та холестерину, збільшення активності АСТ та АЛТ.
Реакції загального характеру . Найчастіше виявляються у вигляді підвищення стомлюваності, у поодиноких випадках у хворих може відзначатися астенія.
Протипоказання
Препарат Лодоз, як і його аналоги, можна застосовувати не всім хворим, про що йдеться і в інструкції із застосування. З неї випливає, що призначати цей лікарський засіб в жодному разі не можна людям, які мають такі стани:
хронічні захворювання печінки;
вік молодше 18 років;
проведення лікування сультопридом, літієм, антиаритмічними лікарськими засобами, флоктафеніном;
тяжкі захворювання нирок;
захворювання периферичного кровообігу у хронічній формі;
феохромоцитома; гіпокаліємія;
варіантна стенокардія;
артеріальна гіпотензія;
атріовентрикулярна блокада 2 та 3 ступеня без штучного водія ритму;
брадикардія у стадії загострення;
синдром слабкості синусового вузла;
хронічна бронхіальна астма, а також ХОЗЛ – хронічна обструктивна хвороба легень;
серцева недостатність у тяжкій формі, включаючи випадки низької ефективності лікування лікарськими препаратами;
кардіогенний шок;
гіперчутливість до складових активних компонентів препарату;
непереносимість сульфаніламідів.
З обережністю лікар повинен призначати препарат хворим, у яких підтверджено наступні захворювання:
ХСН у стадії декомпенсації;
тиреотоксикоз;
порушення водно-електролітного балансу;
вік старше 60 років;
ішемічна хвороба серця;
подагра;
атріовентрикулярна блокада 1 ступеня; псоріаз.
Склад та механізм дії
Лодоз складається із двох компонентів: бісопрололу, який є бета-адренорецептором (рецептори, що реагують на викид у кров адреналіну та норадреналіну); гідрохлортіазиду – тіазидного діуретика (сечогінний засіб, який виводить із організму зайву рідину).
Механізми підвищення артеріального тиску
Як і всі адренорецептори, бісопролол впливає на пульс і кров’яний тиск, знижуючи їх частоту і рівень відповідно. Другий компонент ліки впливає на нирки, запобігаючи накопиченню солей і води, тим самим має сечогінний ефект і знижує ризик виникнення набряків.
Препарат приймається перорально, незалежно від їди. Практично повністю всмоктується із шлунка та кишечника, і максимальна його концентрація в крові фіксується через 1-4 години. Виводиться нирками приблизно через 11 годин.
Лодоз відноситься до комбінованих препаратів, так як у своєму складі містить компонент, що відповідає за зниження артеріального тиску та діуретик, що відповідає за виведення зайвої рідини.
Ліки застосовують при артеріальній гіпертензії і є досить ефективними, проте слід уважно вивчити протипоказання до застосування, можливі побічні ефекти та взаємодію з іншими препаратами, щоб правильно вибрати засоби для лікування.
Показання та протипоказання
Ліки призначаються для лікування гіпертонії легкого та середнього ступеня тяжкості. При тяжкому перебігу патології застосовується у комплексній терапії. Протипоказаннями до застосування Лодозу можуть бути:
кардіогенний шок (недостатність лівого шлуночка);
індивідуальна непереносимість речовин у складі препарату;
(уповільнений серцевий ритм);
 хронічна та декомпенсована серцева недостатність (зношеність та набряк серцевого м’яза);
артеріальна гіпотензія (знижений артеріальний тиск);
бронхіальна астма; стенокардія;
порушення кровопостачання тяжкої форми;
гіпокаліємія (недостатня кількість калію в крові);
гіповолемія (недостатній обсяг крові в організмі);
порушення функціонування печінки та нирок;
феохромоцитома (пухлина, найчастіше локалізується у надниркових залозах і реагує на рівень гормонів у крові).
Протипоказано застосування ліків при вагітності та грудному вигодовуванні, діти віком до 18 років.
Також є група пацієнтів, яким потрібно обережно поставитися до прийому Лодозу, бажано провести додаткові дослідження у разі наявності:
ішемічної хвороби серця;
лускатого лишаю; подагри;
тиреотоксикозу (надлишкова кількість гормонів щитовидної залози при порушенні її функціонування);
водно-електролітного дисбалансу;
депресії; псоріаза; цукрового діабету;
міастенії (аутоімунне захворювання, що характеризується м’язовою слабкістю та швидкою стомлюваністю).
Літнім пацієнтам варто пройти обстеження до початку прийому препарату.
Можливі побічні дії
В інструкції до препарату можна ознайомитися з можливими побічними ефектами, зафіксованими під час досліджень. До них відносяться:
безсоння та інші порушення сну;
депресія;
галюцинації;
запаморочення та головний біль;
шум у вухах; втрата свідомості;
брадикардія; жовтяниця;
гепатит;
оніміння та почуття холоду в кінцівках;
збільшення ознак серцевої недостатності;
діарея; запор; нудота та блювання;
панкреатит та інші порушення підшлункової залози;
лейкопенія (зменшення кількості лейкоцитів у крові);
тромбоцитопенія (зменшення кількості тромбоцитів у крові);
збільшення рівня цукру на крові;
втрата апетиту;
зниження зору, кон’юнктивіти;
спазм бронхів.
В окремих випадках можуть фіксуватися:
дисфункція;
біль у грудях;
швидка стомлюваність;
кожний зуд;
висипання;
риніти;
Червона вовчанка;
кропив’янка;
облисіння.
Термін придатності – 3 роки.
Умови зберігання. Лодоз слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі від 18°C ​​до 25°C.

Написати відгук