Ангітрим (Angitrim) 20 мг, 90 таблеток

Ангітрим (Angitrim)

Триметазидин (Trimеtazidin)
 

Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: триметазидин, 1-(2,3,4-триметоксибензил) піперазиндигідро хлорид;
основні фізико-хімічні властивості: червоні, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою;
склад: 1 таблетка містить триметазидину дигідро хлориду 20 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, маніт, повідон К 28, кремнію ангідрид колоїдний, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол 6000, залізаокиc червоний, титану двоокис.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Кардіологічні препарати. Триметазидин.
Код АТС С 01Е В 15.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Триметазидин-ратіофарм дієна клітинному рівні, нормалізує енергетичний баланс у клітинах при гіпоксії, запобігаючи зниженню внутрішньоклітинного вмісту АТФ. Підтримує клітинний гомеостаз, забезпечуючи нормальне функціонування іонних каналів мембрани і трансмембранний транспорт іонів калію. Втручаючись у метаболічні процеси та оптимізуючи використання кисню при ішемії міокарда, препарат зберігає енергетичний потенціал, перешкоджаючи зниженню енерг етичних резервів АТФ уклітинах міокарда. Оптимізація енергетичного обміну в серці за допомогою препарату є результатом часткового пригнічення окислення жирних кислот зарахунок інгібіції довго ланцюгової 3-кетоацил СоА тіолази (3-КАТ), що сприяє посиленню окислення глюкози і забезпечує захист серця від ішемії. Препарат також сприяє збереженню рівня АТФ і АМФ у клітинах мозку, підтримує функціональну активність мітохондрій гепатоцитів, а також перешкоджає несприятливому впливу вільних радикалів завдяки зниженню інтенсивностіперекисного окислення ліпідів і підвищенню потенціалу системи антиоксидантного захисту.
У хворих на стенокардію Триметазидин-ратіофарм підвищує толерантність до фізичних навантажень, не впливаючи на ЧСС, знижує частоту нападів стенокардії; при лікуванні препаратом значно зменшується потреба в нітратах. Воториноларингологічній практиці Триметазидин-ратіофарм полегшує переносимістьвестибулярних проб, підвищує гостроту слуху, послаблює інтенсивність шуму увухах, ефективно зменшує ступінь, тривалість і частоту нападів запаморочення при хворобі Меньєра та запаморочення судинного походження. При перцептивній глухоті забезпечує збільшення діапазону сприймання у децибелах і зменшує проблеми зіслухом.
У хворих з хоріоретинальними судинними порушеннями препарат сприяє відновленню функціональної активності сітківки, що виявляється нормалізацією показників електроретинограми, покращує гостроту зору та поле зору, щопов’язане зі сприятливими анатомічними змінами. Це приводить до ослаблення функціональних симптомів патології сітківки, особливо при старечій дегенерації жовтої плями.
Фармакокінетика. Триметазидин-ратіофарм повністю і швидко абсорбується з травного тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається менше, ніж за 2 години і становить 55 мг/мл після одноразового прийому у дозі 20 мг. Біодоступність - понад 85 %. Стабільна концентрація встановлюється приблизно через 24 - 36 годин після повторних прийомів і залишається такою протягом усього періоду лікування. З білками in vitroзв’язується приблизно 16 %. Добре розподіляється в тканинах. Об’єм розподіл установить 4,8 л/кг.
Виводиться переважно нирками, 51 % препарату - у незміненому вигляді. Період напів виведення - майже 6 годин для здорових людей і 12 годин - для осіб старше 65 років. Прийом їжі не впливає нафармакокінетичні параметри препарату.
Показання для застосування. Кардіологія: профілактика нападів стенокардії у моно терапії або в комбінації з іншими антиангінальнимипрепаратами.
Оториноларингологія: лікування кохлеарно-вестибулярних порушень ішемічного походження, таких як запаморочення, шум у вухах, зниження слуху.
Офтальмологія: хоріоретинальні розлади, спричинені ішемією.
Спосіб застосування та дози. Триметазидин-ратіофарм застосовують внутрішньо по 2-3 таблетки на добу в 2-3 прийоми під час їди, запиваючи склянкою води. Тривалість лікування визначається залежно від тяжкості та перебігу хвороби.
Побічна дія.
Триметазидин-ратіофармдобре переноситься. Зрідка можливі нудота, блювання, алергічні реакції при підвищеній чутливості до препарату.
Протипоказання.
Підвищена індивідуальна чутливість до препарату. Триметазидин-ратіофармне рекомендується призначати у періоди вагітності та лактації.
Передозування. Про випадки передозування препарату не повідомлялося.
У випадку передозування показана симптоматична терапія.
Особливості застосування. У випадку необхідності застосуванняТриметазидину-ратіофарм у період лактації годування груддю припиняють, оскільки здатність препарату проникати у грудне молоко не вивчена.
При нирковій недостатності рекомендується проводити моніторинг функціональних показників; за необхідності доза може бути знижена.
Інформація щодо застосування при печінковій недостатності відсутня.
Досвід застосування препарату для лікування дітей відсутній.
Особам похилого віку та хворим на діабет корекція дозування препарату не знадобиться.
Вплив на здатність керувати машинами і механізмами: не виявлений.
Взаємодія зіншими лікарськими засобами.
Взаємодія препарату Триметазидин-ратіофарм з іншими лікарськими засобами не описана.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.
Спеціальних умов зберігання не вимагає.
Термін придатності – 3 роки.

Написати відгук