Беринерт (Berinert) 500 ME + 10 мл р/для ін'єкцій, 1 флакон

Беринерт (Berinert)

Клініко-фармакологічна група: Препарат із протиалергічною дією
Фармако-терапевтична група: Ангіоневротичний спадковий набряк засіб лікування
Фармакологічна дія
Засіб для лікування спадкового ангіоневротичного набряку. Інгібітор C1-естерази являє собою глікопротеїн плазми з молекулярною вагою 105 кД та вуглеводневим фрагментом, який становить 40%.
Концентрація інгібітору С1-естерази в плазмі людини становить близько 240 мг/л. Крім плазми, він присутній у плаценті, клітинах печінки, моноцитах та тромбоцитах.
Інгібітор С1-естерази включений в систему інгібітору серин-протеази (серпін) плазми людини, також як і інші протеїни, такі як антитромбін III, альфа-2-антиплазмін, альфа-1-антитрипсин.
У фізіологічних умовах інгібітор С1-естерази блокує класичний шлях системи комплементу шляхом інактивації ферментативно активних компонентів C1s та C1r. Активний фермент утворює комплекс з інгібітором у структурі стехіометрії 1:1. Крім того, інгібітор С1-естерази являє собою найбільш важливий інгібітор процесу контактної активації згортання, інгібуючи фактор XIIa та його фрагменти. При цьому він як альфа2-макроглобулін діє як основний інгібітор калікреїну плазми.
При спадковому ангіоневротичному набряку терапевтичний ефект конестату альфа обумовлений заміщенням активності при дефіциті інгібітору С1-естрази.
Фармакокінетика
Після внутрішньовенного введення максимальна активність інгібітору С1-естерази в плазмі досягалася через 0.8 год. Спостерігалися несуттєві міжіндивідуальні відмінності у різних пацієнтів. Середній Т1/2 становив 36.1 год. У дітей Т1/2 був коротшим, ніж у дорослих, і становив 32.9.ч.
Показання до активних речовин препарату Беринерт®
Спадковий ангіоневротичний набряк типу І та ІІ – лікування гострих нападів.
Режим дозування
Лікування слід розпочинати під керівництвом лікаря, який має досвід лікування дефіциту інгібітору С1-естерази.
Вводять внутрішньовенно у вигляді повільної ін'єкції або інфузії.
Для дорослих, дітей молодшого та старшого віку новонароджених доза становить 20 МО/кг маси тіла.
Побічна дія
З боку серцево-судинної системи: рідко – розвиток тромбозу, тахікардія, артеріальна гіпер- та гіпотензія, припливи.
Алергічні реакції: рідко – алергічні чи анафілактичні реакції; диспное, головний біль, запаморочення, нудота, висипання; дуже рідко – шок.
Загальні реакції: рідко – підвищення температури тіла.
Протипоказання до застосування
Підвищена чутливість до конестату альфа.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Застосування при вагітності можливе лише у випадках нагальної потреби.
Невідомо, чи виділяється конестат альфа із грудним молоком. Однак у зв'язку з тим, що конестат альфа має високу молекулярну вагу, проникнення у грудне молоко малоймовірне. При необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити.
Особливі вказівки
Пацієнтам зі схильністю до алергії слід профілактично вводити антигістамінні препарати та кортикостероїди.
При розвитку алергічних або анафілактичних реакцій запровадження конестату альфа слід негайно припинити (тобто перервати ін'єкцію/інфузію) та призначити відповідне лікування. Терапевтичні заходи залежать від виду та тяжкості небажаного ефекту. Слід застосовувати стандартну протишокову терапію.
Пацієнтам з набряком гортані потрібне ретельне спостереження та проведення невідкладної терапії.
Не рекомендується застосування при синдромі підвищеної проникності капілярів.

Написати відгук