Сімбалта (Cymbalta) 30 мг, 7 капсул

Виробник Lilly S.A. (ESP)
Наявність: На складі
Ціна 520 грн.
420 грн.

Кількість: - +
   - АБО -   
Схожі (1)

Сімбалта® (Cymbalta®)


Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: duloxetine; (S)-(+)-N-метіл-γ-(1-нафталенілокси)-2-тіофенпропан амін гідро хлорид;
основні фізико-хімічні властивості: капсули непрозорі синьо-білі 30 мг та зелено-сині 60 мг з нанесеним дозуванням та ідентифікаційним кодом;
склад: 1 таблетка містить 30 мг або 60 мг дулоксетину гідро хлориду;
допоміжні речовини:   сахароза, гіпромелоза, цукрові гранули, тальк, амонію гідроксид, гіпромелози ацетатсукцинат, триетилцитрат, титану діоксид (Е 171), желатин, натрію лаурилсульфат, індигокармін (Е 132), харчовий зелений барвник (тільки для капсул 30 мг), оксид заліза жовтий (тільки для капсул 60 мг) та харчовий білий барвник (тільки для капсул 60 мг).
Форма випуску.   Капсули тверді, кишково розчинні.
Фармакотерапевтична група. Антидепресанти. Код АТС N06 АХ 21.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Дулоксетин - це інгібітор зворот нього захоплення серотоніну і норепінефрину. Він незначною мірою інгібує захват допаміну, не має значної спорідненості з гістаміновими і допаміновими, холінергічними і адренергічними рецепторами. Механізм дії дулоксетину   при лікуванні депресії обумовлений інгібуванням зворотного захоплення серотоніну і норепінефрину і, як наслідок, посиленням серотонінергічної і норадренергічної нейротрансмісії в ЦНС. Дулоксетин також чинить болезаспокійливу дію, що імовірно є результатом уповільнення передачі больових імпульсів у центральній нервовій системі.
Фармакокінетика. При пероральному прийомі дулоксетин добре всмоктується. Максимальна концентрація досягається через  6 год після прийому препарату. Прийом їжі затримує час абсорбції, час досягнення максимальної концентрації збільшується з 6 до 10 год, при цьому всмоктування   зменшується (приблизно на 11%).
Розподіл. Дулоксетин ефективно зв'язується з білками сироватки (> 90%).
Метаболізм. Дулоксетин   метаболізується за участю ізоферментів CYP2D6 і CYP1A2. Метаболіти, що утворюються, фармакологічно не активні.

Виділення. Період напіввиділення дулоксетину становить 12 год. Середній кліренс дулоксетину   в плазмі 101 л/год.
Ниркова недостатність. Для пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності, що постійно перебувають на діалізі, спостерігалося подвійне збільшення концентрації дулоксетину і величин експозиції (AUC) порівнянно зі здоровими суб'єктами. Отже, для пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю повинна використовуватися нижча початкова доза.
Показання для застосування.
Лікування депресії (для підтримуючої терапії протягом 6 місяців у пацієнтів, у яких спостерігалася   відповідь на терапію).
Лікування діабетичної нейропатії (ДНП).
Спосіб застосування та дози.
Призначення при депресії та ДНП. Дулоксетин призначається в дозі 60 мг один раз на день щодня, незалежно від прийому їжі.
Деяким пацієнтам може рекомендуватися дозування вище, тобто більше 60 мг, один раз на день щодня, до максимальної дози 120 мг на день, розділеної на 2 прийоми. Можливість призначення доз, більших за 120 мг, систематично не оцінювалася.
Призначення пацієнтам з нирковою недостатністю. Початкове дозування для пацієнтів у термінальній стадії ниркової недостатності (кліренс креатині ну < 30 мл/хв) становить 30 мг один раз на день щодня.
Пацієнти з печінковою   недостатністю. Початкове дозування має бути нижчим для пацієнтів, хворих на цироз.
Вік. Будь-яких змін дози препарату при призначенні пацієнтам літнього віку не потрібно. У пацієнтів молодше 18 років можливість застосування дулоксетину не вивчалася.
Побічна дія.
Згідно з даними клінічних випробувань, спостерігалися такі побічні явища (≥ 10 %), як запор, нудота, сухість у роті, втома, запаморочення, безсоння   і головний біль. Рідше (≥ 1% та < 10%) спостерігалися прискорене серцебиття, понос, диспепсія, блювання, зменшення апетиту, зменшення ваги, сонливість, тремор, загальмованість, пітливість, відчуття жару, позіхання, затьмарений зір, тривожність та розлади сну. З боку репродуктивної системи (≥ 1% та < 10%) спостерігалися розлади еякуляції та порушення ерекції, зниження лібідо та аноргазмія. Рідко (≥ 0,1% та < 1%) спостерігалися тахікардія, гастроентерит, стоматит, відрижка, дегідратація, підвищення тиску, підвищення печінкових показників, збільшення ваги, спрага, нездужання, напруження м’язів, порушення смаку та зору, ажитація, бруксизм, дезорієнтація, похолодання кінцівок, нічна пітливість, фото чутливість, почервоніння обличчя, ніктурія та затримка сечі.
Запаморочення, нудота, і головний біль (> 5 %) були також повідомлені як звичайні несприятливі симптоми при припиненні прийому дулоксетину.
СПОНТАННІ ДАНІ: побічні реакції для всіх показань.
Ендокринні розлади:
дуже рідко (< 0,01%): порушення секреції антидиуретичного гормону (SIADH).
Захворювання очей:
дуже рідко (< 0,01%): глаукома.
Гепатобіліарні розлади:
дуже рідко (< 0,01%): гепатити, жовтяниця.
Розлади імунної системи:
дуже рідко (< 0,01%): анафілактичні реакції.
Лабораторні показники:
дуже рідко (< 0,01%): підвищення аланін амінотрансфер ази, лужної фосфатази, аспартат амінотрансфер ази, білірубіну.
Розлади обміну речовин та травлення:
дуже рідко (< 0,01%): гіпонатріємія.
Розлади з боку нервової системи:
дуже рідко (< 0,01%): екстра пірамідні розлади, серотонін овий синдром.
Психічні розлади:
рідко ( ≥ 0,01 %-< 0,1%): галюцинації.
Розлади сечової системи:
рідко ( ≥ 0,01 %-< 0,1%): затримка сечі.
Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини:
рідко ( ≥ 0,01 %-< 0,1%): висип.;
дуже рідко (< 0,01%): ангіо невротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, кропив’янка.
Судинні розлади:
дуже рідко (< 0,01%): ортостатична гіпотензія та синкопе (особливо на початку лікування).
Протипоказання.
Протипоказанням для застосування препарату є підвищена чутливість до дулоксетину.
Дулоксетин не повинен призначатися разом з інгібіторами моноамін оксидази (МАО), або в межах принаймні 14 днів після припинення лікування інгібіторами МАО. Базуючись на періоді напіврозпаду дулоксетину, інгібітори МАО не повинні призначатися принаймні протягом 5 днів після припинення лікування дулоксетином.
Передозування.
Клінічні досліди. Клінічні дані стосовно передозування дулоксетину обмежені. Є повідомлення про випадки прийому великих доз - до 1400 мг одного препарату або в комбінації з іншими ліками, що не мали фатальних наслідків. Ознаки та симптоми передозування (переважно при комбінації з іншими ліками) включали серотонін овий синдром, сонливість, блювання та напади.
Лікування при передозуванні. Специфічні антидоти не відомі, при появі серотонін ового синдрому необхідне специфічне лікування (ципрогептадин та/або контроль температури). Дихальні шляхи повинні бути звільнені. Рекомендується проводити моніторинг серцевої діяльності та контроль основних показників життєдіяльності разом із відповідними симптоматичними і підтримуючими заходами. Промивання шлунка може бути доречним, якщо воно проводиться   віддразу після прийому препарату або з симптоматичною метою. Активоване вугілля зменшує абсорбцію препарату. Дулоксетин має великий обсяг розподілу в організмі, у зв’язку з чим форсований діурез, гемоперфузія і обмінна перфузія навряд чи   будуть корисні.
Особливості застосування.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ.

Пацієнти з високим ризиком суїциду під час лікування повинні перебувати під суворим наглядом, оскільки до настання значної ремісії не виключена можливість спроби суїциду.
Можливість застосування дулоксетину гідро хлориду не вивчалася у пацієнтів молодше 18 років і він не призначений для використання в цій віковій групі.
Активація манії/гіпоманії. Як і у випадку застосування інших ліків, що діють на центральну нервову систему, для   пацієнтів із маніакальним синдромом в анамнезі дулоксетин необхідно використовувати з дотриманням запобіжних   заходів.
Напади. Як і у випадку застосування інших ліків, що діють на центральну нервову систему, для   пацієнтів із   нападами в анамнезі дулоксетин необхідно призначати з дотриманням запобіжних   заходів.
Мідріаз. Були повідомлення про прояв мідріазу у зв'язку з прийомом дулоксетину, тому призначення дулоксетину пацієнтам із підвищеним внутрішньо очним тиском або при небезпеці гострої вузько кутової глаукоми повинно проводитися з обережністю.

Ниркова або печінкова недостатність. Збільшення концентрації дулоксетину   в плазмі спостерігається у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну < 30 мл/хв) або тяжкою печінковою недостатністю. Нижча початкова доза для таких пацієнтів рекомендується, якщо це клінічно доречно.
Підвищений тиск. У деяких пацієнтів прийом дулоксетину призводить до підвищення тиску. У пацієнтів з відомою артеріальною гіпертензією та/або іншими захворюваннями серця рекомендується моніторинг артеріального тиску за необхідністю.
Підвищення рівнів ензимів печінки. У клінічних дослідженнях спостерігалося підвищення рівнів ензимів печінки. У деяких хворих, які отримували дулоксетин, звичайно це підвищення було транзиторним та зникало після припинення лікування дулоксетином. Значне підвищення ензимів печінки (більше 10 разів за норму) чи ураження печінки з холестазом або значне підвищення ензимів разом з ураженням печінки виникало рідко, у деяких випадках було пов’язане з надмірним вживанням алкоголю.
Застосування під час вагітності і в період годування груддю.   Адекватні і контрольовані дослідження дії препарату на вагітних жінок не проводилися, отже застосування препарату під час вагітності не рекомендується.
Дулоксетин виділяється в грудне молоко. Приблизна добова доза для дитини в мг/кг становить 0,14% від дози жінки. Безпека застосування дулоксетину для дитини невідома, тому годування груддю під час прийому дулоксетину   не рекомендується.

Вплив на здатність керувати автомобілем та роботу з механізмами. Під час лікування пацієнти повинні утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, які вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Метаболізм ліків за допомогою CYP1A2. У клінічному вивченні, при спільному призначенні теофіліну, субстрату CYP1A2 із дулоксетином (60 мг двічі на день щодня)   їх фармакокінетика не впливала значно одна на одну. Ці результати свідчать про те, що дулоксетин навряд чи матиме клінічно значущу дію на метаболізм   субстратів CYP1A2.

Інгібітори CYP1A2. Оскільки CYP1A2 бере участь в обміні речовин дулоксетину, спільне використання дулоксетину   із сильнодіючими інгібіторами CYP1A2,   мабуть, призведе до підвищення концентрації дулоксетину. Флувоксамін (100 мг один раз на день), що є сильнодіючим інгібітором CYP1A2, зменшує кліренс дулоксетину   в плазмі приблизно до 77%. У зв'язку з цим, при призначенні   дулоксетину   з інгібіторами CYP1A2 (деякі хінолонові антибіотики), необхідно дотримуватися певних запобіжних заходів, наприклад, використовувати нижчу дозу дулоксетину.

Метаболізм ліків за допомогою CYP2D6. Дулоксетин - помірний інгібітор CYP2D6. При призначенні дулоксетину   в дозі 60 мг двічі на день з разовою дозою дезипраміну, який є субстратом CYP2D6, AUC дезипраміну збільшується в 3 рази. Спільне призначення дулоксетину  (40 мг двічі на день) збільшує стаціонарний AUC толтеродину (2 мг двічі на день) на 71%, але не впливає на фармакокінетику 5-гідроксил метаболіту. У зв'язку з цим, при призначенні   дулоксетину   з інгібіторами CYP2D6, що мають вузький терапевтичний індекс, необхідно дотримуватися певних запобіжних заходів.     Інгібітори CYP2D6. Оскільки CYP2D6 включається в обмін дулоксетину, то спільне використання дулоксетину   із сильнодіючими інгібіторами CYP2D6,   мабуть, призведе до підвищення концентрації дулоксетину. Пароксетин (20 мг один раз на день) зменшує кліренс дулоксетину   в плазмі приблизно на 37%. У зв'язку з цим, при призначенні   дулоксетину   з інгібіторами CYP2D6 необхідно дотримуватися певних запобіжних заходів.  
Ліки, що діють на центральну нервову систему. При призначенні   дулоксетину   у комбінації з іншими ліками і речовинами, що діють на центральну нервову систему, особливо з подібним механізмом дії, включаючи алкоголь, необхідно дотримуватися певних запобіжних заходів. Ліки, що сильно зв'язуються з білком плазми. Дулоксетин зв'язується з білками плазми (> 90%). Тому призначення дулоксетину   пацієнту, що приймає інший лікарський засіб, який сильно зв'язується з білками плазми, може призводити до збільшення вільних концентрацій будь-якого з цих лікарських засобів.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі нижче  30° С в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.
Термін придатності - 3 роки.

Написати відгук


Ваше Ім’я:


Ваш відгук: Примітка:HTML теги не дозволені! Використовуйте звичайний текст.

Рейтинг Погано           Добре

Введіть код, вказаний на зображенні: