Доксициклін (Doxycyclinum) TZF Polfa 100 мг, 10 капсул

ДОКСИЦИКЛІН (DOXICYCLINE)
 

Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: doxicyclinum; доксицикліну гідро хлорид;
основні фізико-хімічні властивості: тверді капсули довгастої форми, світло-зеленого кольору;
склад: 1 капсула міститьдоксицикліну гідро хлорид у кількості, еквівалентній 100 мг доксицикліну;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, еудрагіт L 100, метоцел, полі етиленгліколь 4000, твін 60, титану діоксид, спирт етиловий 96%.
Форма випуску. Капсули.
Фармакологічна група. Антибактеріальні засоби для системного застосування; тетрацикліни. АТС. Г 01АА 02.
Фармакологічні властивості. Доксициклін- напівсинтетичний антибіотик тетрациклінового ряду, який є похіднимокситетрацикліну. Доксициклін чинить бактеріостатичну дію, обумовлену, певно, гальмуванням синтезу білків. Доксициклін діє проти широкого спектраграм позитивних (стафілококи, пневмококи, стрептококи) і грам негативних (менінго- та гонококи, ешерихії, сальмонели, шигели, ентеробактерії) збудників бактерій.
Фармакокінетика.
Абсорбція.
При пероральному введеннідоксицикліну натще у людини в шлунково-кишковому тракті всмоктується майже 90 - 100 % прийнятої дози препарату.
Застосування препарату разом з їжеюабо молоком може супроводжуватися зменшенням абсорбції солей доксицикліну вшлунково-кишковому тракті, проте здебільшого це не має клінічного значення.
Розподіл. Препарат широко поширюється у тканинах і рідинах організму.
З білками плазми зв’язується 80 -95 % препарату.
Після перорального одноразового введення 200 мг доксицикліну натще дорослим з нормальною функціональною активністю нирок його максимальна концентрація у сироватці крові досягається протягом 1,5-4годин і становить в середньому 1,5-2,1 мкг/мл.
Виведення.
У людей з нормальною функціональною активністю нирок період напів виведення доксицикліну з сироватки крові становить 14-17 годин після застосування одноразової дози і 22 - 24 години після багаторазового введення.
У хворих з вираженою нирковою недостатністю період напів виведення доксицикліну з сироватки крові може зростати до 18- 26 годин після застосування одноразової дози і до 20 - 30 годин після багаторазового введення.
У хворих, яким проводитьсягемодіаліз, період напів виведення доксицикліну з сироватки крові не змінюється.
У пацієнтів з нормальною функціональною активністю нирок протягом 48 годин з сечею виводиться у вигляді активного препарату приблизно 20 - 26 %, а з калом - 20- 40 % від одноразової пероральної дози.
У хворих з кліренсом креатині нуменше 10 мг/хв. фракція доксицикліну, виведеного з сечею протягом 72 годин, може зменшитисьприблизно до 1 - 5 %.
У хворих з нирковою недостатністю, які приймають звичайні дози доксицикліну, не відбувається надмірного накопичення цього препарату.
Доксициклін не розпадається, а лише частково дезактивується в кишечнику через утворення хелатів.
Показання для застосування. Доксициклін, в основному, застосовують для лікування інфекцій, спричинених різними непоширеними грам позитивними (стафілококи, пневмококи, стрептококи) і грам негативними (менінго- та гонококи, ешершхії, сальмонели, шигели, ентеробактерії) збудників бактерій.
Іноді цей препарат застосовують проти поширених видів цих бактерій у випадках, коли інші відповідні антибіотики протипоказані або неефективні.
Препарат особливо показаний притаких специфічних інфекціях:
рикетсіозні інфекції (тиф, С 2-гарячка, везикульозний рикетсіоз);
хламідіальні та мікоплазмальніінфекції (пситакоз, трахома, уретральні, ендоцерві кальні або ректальні інфекції);
гонорейні або асоційовані інфекції;
бруцельоз, холера;
інфекції, зумовлені спірохетою (сифіліс, лептоспіроз, хвороба Лайма);
діарея мандрівників.
Спосіб застосування тадози.
Дорослі при масі тіла:
> 60 кг: по 200 мг один раз надень;
< 60 кг: перший день лікування -200 мг, потім по 100 мг один раз на день
Специфічне лікування:
Гонорея
Чоловіки: перший день лікування - 300мг у 2 прийоми, потім по 200 мг один раз на день
протягом 2-4 днів.
Жінки: по 200 мг один раз на день.
Сифіліс
По 300 мг на день у 3 прийоми протягом не менше 10 днів.
Уретральні, ендоцерві кальні або ректальні інфекції
По 200 мг один раз на день протягом не менше 10 днів.
Діти віком понад 8 років (вага більша 45 кг) 4 мг/кг/день.
Для лікування хворих з супутнім порушенням функціональної активності печінки можна застосовувати такі самі дози.
Капсули слід приймати під час їжі, запиваючи великою кількістю рідини.
Препарат не рекомендується приймати перед сном.
Побічна дія.
Ефекти з боку шлунково-кишкового тракту
До найчастіших побічних реакцій належать ефекти з боку шлунково-кишкового тракту,
вираженість яких пропорційна дозі. Це такі ефекти, як нудота, блювання, діарея, об’ємні рідкі випорожнення, анорексія, метеоризм, відчуття дискомфорту в животі, печіння і болючість в епігастральній ділянці.
Ефекти з боку нервової системи
Серед несприятливих реакцій з боку центральної нервової системи можуть виникати запаморочення різного ступенювираженості, атаксія, сонливість, головний біль і підвищена втомлюваність.
При появі зазначених вище побічних ефектів або інших небажаних проявів рекомендується припинити прийом препарату і одразузвернутись до лікаря.
Протипоказання. Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до тетрацикліну, а також для лікування дітей віком до 8років за винятком випадків, коли інші відповідні препарати протипоказані або малоефективні.
Доксициклін не рекомендується застосовувати жінкам під час вагітності або лактації за винятком випадків, колиінші відповідні препарати, протипоказані або неефективні.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Тетрациклін легко утворює хелати з двовалентними або тривалентними катіонами, включаючи алюміній, кальцій, залізо і магній, тому поєднане пероральне введенняантацидів та інших препаратів, в яких містяться такі катіони, може призвести до зменшення абсорбції Доксицикліну. Одночасне пероральне введення з препаратами, що містять двовалентні або тривалентні катіони (антацидні засоби), не рекомендується.
Відзначалось, що пероральні тетрацикліни можуть посилювати дію пероральних
антикоагулянтів шляхом порушення утилізації протромбіну або зменшення продукції вітаміну К кишковими бактеріями.
Тетрацикліни впливають наантикоагуляцій ний ефект гепарину.
У дослідженнях іп уііго було показано, що тетрацикліни зменшують бактерицидну активність аміноглікозидів тапеніциліні в, тому застосовувати такі препарати разом не рекомендується.
Барбітурати, фенітоїн ікарбамазепін зменшують період напів виведення з сироватки крові та концентрацію доксицикліну в сироватці.
Введення тетрациклінів перед операцією або після неї при її проведенні під метоксифторановою анестезією може призвести до розвинення фатальної нефротоксичності, і тому слід уникати поєднаного застосування цих препаратів.
Тетрацикліни часто впливають на результати фотометричного визначення рівня катехоламінів у сечі, що призводить до одержання хибно високих значень.
Передозування. Повідомлень щодо передозування препарату не надходило.
Особливості застосування. При тривалому застосуванні тетрациклінів вони можуть накопичуватися в кістках та зубах, особливо при введенні на пізніх стадіях вагітності і малим дітям.
Після перебування на сонці можутьрозвинутись реакції фото чутливості, тому при появі перших ознак еритеми лікування препаратом слід припинити.
Протианаболічні ефекти препарату можуть призвести у хворих з нирковою недостатністю до підвищення рівня сечовини крові.
Алергічні реакції спостерігаються досить рідко.
Умови та термін зберігання. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.
Зберігати при кімнатній температурі (15 - 25°С), в темному місці.

Термін придатності - З роки.

Написати відгук