Фосренол (Fosrenol) 750 мг, 90 таблеток

Фосренол (Fosrenol)

Клініко-фармакологічна група: Препарат для лікування гіперфосфатемії
Фармако-терапевтична група: Гіперфосфатемії засіб лікування
Фармакологічна дія
Препарат для лікування гіперфосфатемії. Активність лантану карбонату як речовини, що зв'язує фосфат, визначається високою спорідненістю іонів лантану, які вивільняються із зв'язку з карбонат-аніоном у кислому середовищі шлунка, до фосфатів їжі. Утворюється нерозчинний лантан фосфат, що зменшує всмоктування фосфату із ШКТ.
Фармакокінетика
Оскільки зв'язування лантану з харчовим фосфатом відбувається у просвіті шлунка та верхніх відділів тонкої кишки, то терапевтичний ефект препарату Фосренол не залежить від концентрації лантану у плазмі крові.
Лантан є у навколишньому середовищі. У III фазі клінічних досліджень фонова концентрація активної речовини у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, які не отримували лантану карбонат, коливалася від <0.05 до 0.9 нг/мл у плазмі крові та від <0.006 до 1 мкг/кг у біопсійних зразках кісток.
Всмоктування
Лантана карбонат слабо розчинний у воді (< 0.01 мг/мл при рН 7.5) і мінімальною мірою всмоктується після прийому внутрішньо. Абсолютна біодоступність у людини після внутрішнього прийому становить <0.002%.
Після прийому внутрішньо у здорових людей AUC і Сmax лантану в плазмі збільшуються повільніше, ніж у прямій залежності від дози в діапазоні 250-1000 мг лантану, що відповідає всмоктуванню, обмеженому розчинністю.
Розподіл
Невелика частка лантану, яка всмоктується після перорального прийому, майже повністю (>99.7%) зв'язується з білками плазми.
У дослідженнях на тваринах після всмоктування лантан широко розподілявся по тканинах організму, в основному в кістки, печінку, ШКТ та брижові лімфовузли. У довгострокових дослідженнях на тваринах виявлено, що концентрація лантану в деяких тканинах, включаючи ШКТ, кістки та печінку, з часом підвищувалася до значення, що на кілька порядків перевищує концентрацію речовини в плазмі крові. У деяких тканинах, наприклад, у клітинах печінки, поступово досягалася Css лантану, а в ШКТ концентрація речовини збільшувалася протягом усього терміну застосування препарату. Після відміни препарату концентрація лантану в різних тканинах змінювалася по-різному, причому відносно висока частка накопиченого лантану в тканинах зберігалася більше 6 місяців після відміни (медіана частки лантану, що залишився в кістках: < 100% (щури), < 87% (собаки); печінки: <6% (щури), <82% (собаки)).
При багаторазовому пероральному прийомі лантану карбонату лантан не накопичується у плазмі крові людини та тварин. У довгострокових дослідженнях на тварин накопичення лантану в тканинах при пероральному введенні карбонату лантану у високих дозах не супроводжувалося несприятливими ефектами.
Метаболізм
Лантан не метаболізується.
Виведення
T1/2 у здорових людей становить 36 год.
У здорових людей лантан виводиться в основному з калом, і тільки приблизно 0.000031% прийнятої дози виводиться з сечею (нирковий кліренс приблизно 1 мл/хв, що відповідає < 2% загального кліренсу з плазми крові).
Після внутрішньовенного введення тварин лантан виводився в основному з фекаліями (74% дози) - як з жовчю, так і шляхом прямого проникнення через стінку кишечника. Виведення нирками було незначним.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Клінічних досліджень застосування препарату на хворих з нирковою недостатністю та порушенням функцій печінки не проводилось. У хворих, які мали супутні захворювання печінки в момент включення до дослідження в рамках III фази клінічних досліджень, не було ознак підвищення концентрації лантану в плазмі або посилення порушення функцій печінки при застосуванні препарату Фосренол терміном до 2 років.
Вплив порушення функції печінки на фармакокінетику препарату Фосренол не вивчався.
У пацієнтів, які перебували на гемодіалізі і отримували 1000 мг лантану 3 рази на добу протягом 10 днів, середня концентрація речовини в плазмі становила 1.06 (±1.04) нг/мл, а середня AUC0-∞ - 31.1 (±40.5). / Мол. Регулярний контроль концентрації лантану в крові 1707 хворих, які перебувають на гемодіалізі та одержували лантану карбонат терміном до 2 років, не виявив підвищення концентрації речовини в плазмі за цей період.
Показання для застосування. Фосренол
гіперфосфатемія у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, які одержують гемодіаліз або постійний амбулаторний перитонеальний діаліз (ПАПД);
пацієнти з хронічними захворюваннями нирок, що не перебувають на гемодіалізі, з концентрацією фосфатів у плазмі >1.78 ммоль/л, за недостатньої ефективності низькофосфатної дієти для контролю концентрації фосфатів у плазмі.
Режим дозування
Препарат призначають внутрішньо дорослим, включаючи пацієнтів похилого віку (> 65 років).
Таблетки слід розжовувати, не ковтати повністю. Лікарська форма жувальні таблетки дозволяє уникнути додаткового прийому рідини. Пацієнти повинні дотримуватись рекомендованої дієти для контролю концентрації фосфатів та водного балансу.
Досвід застосування препарату тривалістю понад 2 роки обмежений. Слід ретельно оцінити співвідношення ризик/користування при тривалості застосування препарату понад 2 роки.
Фосренол слід приймати під час або після їжі. Добову дозу слід ділити між їдою. Слід контролювати концентрацію фосфатів у сироватці крові, і дозу препарату Фосренол слід підвищувати кожні 2-3 тижні до досягнення прийнятної концентрації фосфатів, після чого слід регулярно контролювати концентрацію фосфатів.
Є дані про те, що контроль концентрації фосфатів у крові досягається при початковій дозі 750 мг на добу. У клінічних дослідженнях максимальна доза (у обмеженої кількості хворих) становила 3750 мг. У пацієнтів, чутливих до застосування лантану, прийнятна концентрація фосфатів у сироватці крові зазвичай досягається при дозі лантану 1500-3000 мг на добу.
Завдяки особливостям механізму дії та відсутності печінкового метаболізму, при порушенні функції печінки корекція дози препарату не потрібна, але за пацієнтами слід ретельно спостерігати.
Побічна дія
Побічні реакції, пов'язані із застосуванням препарату (за оцінкою дослідником), були зареєстровані приблизно у 24% учасників досліджень із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності. Для жодної побічної реакції частота не перевищувала 10%. Найчастіше спостерігалися гіпокальціємія, порушення з боку травної системи (вони зводилися до мінімуму при прийомі препарату Фосренол під час їжі та зменшувалися при продовженні лікування).

Спостерігалася минуща зміна інтервалу QT, але воно не супроводжувалося підвищенням частоти кардіологічних побічних реакцій.
Протипоказання до застосування
гіпофосфатемія;
дитячий та підлітковий вік до 18 років;
Підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат при станах, пов'язаних із вираженим порушенням відтоку жовчі; при виразковій хворобі шлунка у фазі загострення, виразковому коліті, хворобі Крона, кишковій непрохідності.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Даних щодо застосування препарату Фосренол у вагітних жінок недостатньо. Можливий ризик для людини невідомий. Фосренол не рекомендується застосовувати при вагітності.
Невідомо, чи виділяється лантан із грудним молоком. Слід вирішити питання про продовження грудного вигодовування або продовження лікування препаратом, виходячи із співвідношення ризик/користування для матері та дитини.
В одному експериментальному дослідженні виявлено токсичність для плода (затримка відкриття очей та статевого дозрівання) та зниження маси тіла потомства у щурів при високих дозах препарату. У дослідженнях тварин виведення лантану з грудним молоком не вивчалося.
Застосування при порушеннях функції печінки
Завдяки особливостям механізму дії та відсутності печінкового метаболізму, при порушенні функції печінки корекція дози препарату не потрібна, але за пацієнтами слід ретельно спостерігати.
Застосування у дітей
Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.
Особливі вказівки
При застосуванні препарату Фосренол у тварин показано накопичення лантану у тканинах. При аналізі 105 біопсійних зразків кісток хворих, які отримували Фосренол (деякі – до 4.5 років), згодом спостерігалося підвищення концентрації лантану. Клінічних даних про накопичення лантану в інших тканинах людини немає. В даний час дані про безпеку застосування препарату терміном понад 24 місяці обмежені.
Клінічні дослідження препарату Фосренол не включали хворих з гострою виразкою шлунка, виразковим колітом, хворобою Крона або кишковою непрохідністю. У таких хворих Фосренол слід застосовувати лише після ретельної оцінки співвідношення ризик/користування.
У пацієнтів з нирковою недостатністю можливий розвиток гіпокальціємії. Фосренол не містить кальцію. Тому у цієї категорії пацієнтів слід регулярно контролювати концентрацію кальцію у сироватці крові, і за необхідності слід призначати препарати кальцію.
Лантан не метаболізується ферментами печінки, але, найімовірніше, виводиться із жовчю. Стани, пов'язані з вираженим порушенням відтоку жовчі, можуть супроводжуватися уповільненням виведення лантану, що може призводити до підвищення його концентрації в плазмі крові та посилення відкладення лантану в тканинах. Оскільки печінка є основним органом виведення абсорбованого лантану, рекомендується контролювати функції печінки.
При розвитку гіпофосфатемії Фосренол слід відмінити.
У пацієнтів, які беруть карбонат лантану, при рентгенографії органів черевної порожнини може спостерігатися поглинання випромінювання, типове для контрастних засобів.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Фосренол здатний викликати запаморочення і вертиго, внаслідок цього можливе порушення здатності до керування транспортними засобами та механізмами, що рухаються. У разі виникнення таких симптомів пацієнтам рекомендується утриматися від керування автомобілем та інших потенційно небезпечних видів діяльності.
Передозування
Випадків передозування не описано. Найбільша добова доза для здорових добровольців лантану становила 4718 мг протягом 3 днів. Симптоми були легкої або середньої тяжкості і включали нудоту і головний біль.
Лікарська взаємодія
Лантана карбонат здатний підвищувати рН шлункового соку. Не рекомендується приймати препарати, що взаємодіють з антацидами (наприклад, хлорохін, гідроксихлорохін, кетоконазол) протягом 2 годин до та після прийому препарату Фосренол.
У здорових людей одночасний прийом цитрату не впливає на всмоктування та фармакокінетику лантану.
У клінічних дослідженнях застосування препарату Фосренол не впливало на вміст жиророзчинних вітамінів A, D, Е та К у сироватці крові.
У дослідженнях за участю здорових добровольців прийом препарату Фосренол разом із дигоксином, варфарином або метопрололом не призводив до клінічно значущої зміни фармакокінетики цих препаратів.
У розчині, що моделює шлунковий сік, лантану карбонат не формував нерозчинних комплексів з варфарином, дигоксином, фуросемідом, фенітоїном, метопрололом або еналаприлом, що дозволяє припустити слабку здатність впливати на всмоктування цих речовин.
Однак теоретично можлива взаємодія з тетрацикліном, доксицикліном та похідними флоксацину, і, якщо ці препарати потрібно застосовувати одночасно, то рекомендується приймати їх за 2 години до або через 2 години після прийому препарату Фосренол.
Лантану карбонат не є субстратом цитохрому Р450 і суттєво не пригнічує in vitro активність основних ізоферментів системи цитохрому Р450 людини, в т.ч. CYP1A2, CYP2D6, CYP3A4, CYP2C9 та CYP2C19.
Умови зберігання препарату Фосренол
Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.
Термін придатності препарату Фосренол
Термін придатності – 3 роки.

Написати відгук