Галантамін (Galantamin) Mylan 24 мг, 28 капсул

Галантамін (Galantamin)

НІВАЛІН (NIVALIN)
 

Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: галантамін;1,2,3,4,6,7,7a,11c-octahydro-9metoxy-2-methylbenzofurol[3a,3,2-ef][2]-benzazepin-6-ol-hydrobromide.
основні фізико-хімічні властивості: плоскі білі таблетки круглої форми;
склад: 1 таблетка містить галантаміну гідро броміду 5 мг або 10 мг;
допоміжні речовини: крохмаль пшеничний, цукор молочний, целюлоза мікрокристалічна (Авіцель рН 101), магнію стеарат, тальк, кальцію гідро фосфатдигідрат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Препарати для лікування деменції. Інгібітори холін естерази. Код АТС N06DA04.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Основна фармакологічна дія – селективне, конкурентне і оборотне інгібування ацетилхолін естерази. Належить до групи вегетотропних засобів – парасимпатоміметиків непрямої дії. Стимулює нікотинові рецептори і підвищує чутливість постсинаптичної мембрани до ацетилхоліну. Полегшує проведення збудження у нервово-м’язовому синапсі і відновлює нервово-м’язову провідність, виявляє антагонізм з міо релаксантаминедеполяризуючого типу дії. Підвищує тонус гладких м’язів і посилює секрецію травних і потових залоз. Викликає міоз. Виявляє антагоністичну дію напригнічу вальний ефект морфіну та інших опіоїдів на дихальний центр. Підвищуючи активність холінергічної системи, галантамін покращує когнітивні функції у пацієнтів з деменцією типу Альцгеймера, при цьому не впливає на перебіг самої хвороби.
Фармакокінетика. Після одноразового внутрішнього прийому галантаміншвидко і повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, при чому його абсолютна біодоступність дуже висока (до 90%). Терапевтичні концентрації досягаються через 30 хвилин після прийому. Максимальна плазмова концентрація після прийому галантаміну в дозі 10 мг спостерігається на 2-гу годину і становить 1,2 мг/мл. Час напів виведення – 5 год.
Після багаторазового прийому встановлюється рівновага стану плазмової концентрації галантаміну. Незначною мірою зв’язується з білками крові. Легко минає гемато-енцефалічний бар’єр і значною мірою концентрується у мозковій тканині.
Незначною мірою метаболізується в печінці шляхом деметилювання. Метаболіти галантаміну епігалантамін і галантамінон виявляються в плазмі і сечіу незначних концентраціях (менше 10% самого галантаміну). Галантамін виводиться у незмінному стані і у вигляді метаболітів в основному з сечею (до 74%) до 72годин. Нирковий кліренс галантаміну становить приблизно 100 мл/хв., що відповідає кліренсу інуліну/креатиніну.
У пацієнтів з хворобою Альцгеймера плазмова концентрація галантамінуможе підвищитись. При помірному і складному порушенні функції печінки і нирок плазмові концентрації галантаміну підвищуються.
Показання для застосування. Лікування деменції типу Альцгеймера легкого або помірного ступеня; поліомієліт (безпосередньо після припинення фебрильного періоду), атакож у відновлювальному і залишковому періоді; myasthenia gravis; прогресуюча дистрофія м’язів, дитячий церебральний параліч, неврити, радикуліти, міопатії.
Спосіб застосування та дози. Нівалін приймають внутрішньо під час їди, запиваючи водою.
Дорослі.
Добова доза становить 10 – 40 мг, розподілена на 2 – 4 прийоми.
При міастенії добова доза розподіляється на 3 прийоми.
При лікуванні деменції типу Альцгеймера лікування рекомендується розпочинати з прийому таблеток по 5 мг 2 рази на добу. Протягом 4 тижнів добову дозу поступово можна підвищити до 20 мг - по 10 мг 2 рази на добу – зранку таввечері.
Під час лікування слід забезпечити прийом достатньої кількості рідини. Якщо з якоїсь причини лікування необхідно припинити, то відновлення лікування має розпочинатись з найнижчої дози і підвищувати її поступово. Терапевтичний ефект препарату втрачається при припиненні його прийому.
Пацієнти з помірно вираженими порушеннями функції печінки і нирок.
У таких пацієнтів добова доза Ніваліну не повинна перевищувати 15 мг.
Пацієнтам з вираженими порушеннями функції печінки і нирок призначатиНівалін не рекомендується.
Діти.
Лікування поліомієліту, дитячого церебрального паралічу:
від 9 до 11 років – добова доза 5 – 15 мг, розподілена на 2 – 3прийоми;
від 12 до 15 років – добова доза 5 – 20 мг, розподілена на 2 – 4прийоми.
Дітям віком до 9 років не рекомендується призначати препарат.
Побічна дія. Побічна дія обумовлена наявністю М- іН-холіноміметичної дії галантаміну. При прийомі високих доз і індивідуальнійгіпер чутливості можуть спостерігатись такі побічні дії:
З боку серцево-судинної системи – гіпотензія, ортостатичний колапс, серцева недостатність, набряки, AV-блокада, тріпотіння або миготіння передсердь, подовження QT-інтервалу, вентрикулярна і суправентрикулярнатахікардія, у рідких випадках – брадикардія.
З боку шлунково-кишкового тракту – здуття живота, гастрит, мелена, ректальні крововиливи, дисфагія, сухість у роті, підвищене виділення слини, дивертикуліт, гастроентерит, дуоденіт, у рідких випадках – перфорація слизової оболонки стравоходу.
Метаболітичні порушення – у рідких випадках – підвищення рівня цукру ілужної фосфатази у крові.
Гематологічні – у рідких випадках – тромбоцит опенія, пурпура, епістаксис.
З боку сечовидільної системи – нетримання сечі, зрідка – гематурія, часте сечовипускання, цистит, затримка сечі, нирковий калькульоз.
З боку центральної і периферичної нервової системи – головний біль, запаморочення, судоми, м’язові спазми, парестезія, атаксія, гіпо- ігіперкінези, апраксія, афазія, анорексія, сонливість, безсоння.
З боку сенсорних органів – риніт, порушення зору.
З боку психоемоційного стану – депресія, апатія, параної дні реакції, підвищене лібідо, деліріум.
Загальні (з боку всього організму) – біль у грудній клітці, підвищена пітливість, втрата ваги, відчуття стомлюваності, дегідратація у рідких випадках.
Протипоказання. Гіпер чутливість до галантаміну або допоміжних речовин таблетки; бронхіальна астма; брадикардія, AV-блокада; стенокардія, тяжка серцева недостатність; епілепсія; гіперкінези; складні порушення функції нирок (КК менше 9 мл/хв.) і печінки (більше 9 балів за шкалою Child-Plough). Дитячий вік до 9 років.
Передозування. Симптомами передозування є прояви холінергічноїкризи: м’язова слабкість, нудота, блювання, спастичний біль у животі, пронос, гіпотензія, брадикардія, бронхоспазм, гіперсалівація, сльозотеча, у тяжких випадках – судоми, кома. Лікування: промивання шлунка, контроль стану серцево-судинної і дихальної систем. Як антидот застосовують атропін у дозах 0,5 мг – 1 мг внутрішньо венно. Наступні дози атропіну визначаються залежно відтерапевтичної відповіді і стану пацієнта.
Особливості застосування. З обережністю і у нижчих дозах слід призначати препарат пацієнтам з легкими порушеннями функції нирок і печінки. Лікування інгібіторами ацетилхолін естерази супроводжується зменшенням маси тіла. Особливо це слід мати на увазі при лікуванні пацієнтів з хворобою Альцгеймера, у яких звичайно спостерігається втрата ваги.
З особливою увагою слід призначати препарат пацієнтам з обструкцією сечовивідних шляхів, з утрудненим сечовиведенням, пацієнтам, які нещодавно перенесли операцію на сечовому міхурі або передміхуровій залозі.
З обережністю призначають препарат пацієнтам з хронічною обструктивною хворобою бронхів через холіноміметичну активність препарату.
Через ваготонічну дію галантаміну з обережністю слід призначати Нівалінпацієнтам з синдромом слабкості синусового вузла, порушеннями провідності, при одночасній терапії ліками, які знижують ЧСС (дигоксин, бета-блокатори). Усіхтаких пацієнтів слід віднести до групи підвищеного ризику у зв’язку з можливістю розвитку побічних дій, які пов’язані з порушеннями провідності серця.
Під час лікування Ніваліном існує ризик виникнення синкопе, через що необхідно частіше контролю вати тиск крові у пацієнтів, особливо при прийомі високих доз препарату. З метою попередження подібних побічних дій необхідно уважно визначити дозу препарату на початку лікування.
Через фармакодинамічну дію парасимпатоміметиків – підвищення секреції травних залоз – необхідно обережно призначати Нівалін пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку ерозивно-виразкових уражень шлунково-кишкового тракту.
При призначенні препарату пацієнтам з хворобою Альцгеймера необхідно враховувати можливість виникнення судом, оскільки холіноміметики мають властивість підвищувати судомну готовність центральної нервової системи.
До складу таблеток Ніваліну входить допоміжна речовина – крохмаль пшеничний, що може бути небезпечним для пацієнтів з глютеновою ентеропатією.
До складу таблеток Ніваліну входить незначна кількість допоміжної речовини лактози, що може викликати побічні дії у пацієнтів з лактазною недостатністю, галактоземією або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.
Не рекомендується призначати препарат під час вагітності і годування груддю.
Нівалін може викликати порушення зору, запаморочення і сонливість, у зв’язкуз цим його слід з обережністю призначати водіям і людям, які працюють з автоматизованими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Нівалін ант агонізує дію морфіну та іншихопіоїдів, яка пригнічує дихальний центр. Фармакодинамічна антагоністична взаємодія існує між Ніваліном і М-холінолітиками (атропіном, гепатропіном), гангліо блокаторами, міо релаксантами недеполяризуючого типу дії, хініном, новокаїн амідом.
Аміно глікозидні антибіотики (гентаміцин, амікацин) можуть зменшити терапевтичний ефект Ніваліну.
При одночасному застосуванні з Ніваліном дія міо релаксантів типусуксаметонію посилюється.
Циметидин може посилити біодоступність галантаміну.
Усі лікарські засоби, які інгібують ферменти та ізоферменти системи цитохрому Р 450 (CYP2D6, CYP3A4) можуть підвищити плазмові концентраціїгалантаміну при одночасному застосуванні. Тому не рекомендується призначатиНівалін одночасно з кетоконазолом, ритонавіром, еритроміцином, хінідином, пароксетином, флуоксетином.
Умови та термін зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці, у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25º С. Зберігати у недоступному для дітей місці! Термін придатності – 5 років. Не застосовувати після закінчення терміну придатності!

Написати відгук