Герпесин (Herpesin) крем, 5 грам

Герпесин (Herpesin)

Показання до застосування
Лікування первинного та рецидивуючого важкого генітального герпесу (в т.ч. у пацієнтів з порушенням імунітету) – внутрішньо і парентерально;
профілактика часто рецидивуючого (6 і більше випадків на рік) генітального герпесу (в т.ч. у пацієнтів із порушенням імунітету) – всередину;
лікування первинного та рецидивуючого простого герпесу з ураженням шкіри та слизових оболонок, що викликається вірусом Herpes simplex 1 та 2 типу, у хворих з порушенням імунітету – всередину, парентерально;
профілактика простого герпесу у хворих з порушенням імунітету (в т.ч. після трансплантації та прийому імуносупресивних ЛЗ, ВІЛ-інфіковані пацієнти, на фоні хіміотерапії) – внутрішньо;
енцефаліт, що викликається вірусом Herpes simplex 1 та 2 типу - парентерально;
лікування оперізувального герпесу, що викликається вірусом Varicella zoster, у дорослих – внутрішньо; у хворих з порушенням імунітету та при генералізованому оперізуючому герпесі у хворих з непорушеним імунітетом - парентерально;
профілактика оперізувального герпесу, що викликається вірусом Varicella zoster, після початкового періоду використання ацикловіру для парентерального застосування у всіх хворих з порушенням імунітету (в т.ч. після трансплантації та при прийомі імуносупресивних ЛЗ, ВІЛ-інфіковані пацієнти, на фоні хіміотерапії);
оперізуючий герпес з ураженням очей – усередину, парентерально;
генералізована інфекція у новонароджених, що викликається вірусом Herpes simplex – парентерально;
вітряна віспа у хворих з непорушеним імунітетом протягом 24 годин після появи типового висипу – внутрішньо, у хворих з порушенням імунітету – парентерально.
Діюча речовина, група
Ацикловір (Aciclovir), Противірусний засіб
Лікарська форма
Капсули, ліофілізат для приготування розчину для інфузій, суспензія для прийому внутрішньо, таблетки, таблетки розчинні
Див. також:
Герпесин – крем для зовнішнього застосування, очна мазь, мазь для зовнішнього застосування
Протипоказання
Гіперчутливість (в т.ч. до валацикловіру). З обережністю. Вагітність, період лактації.
Для внутрішньовенного введення (додатково) – ниркова недостатність (ризик нефротоксичної дії), дегідратація, неврологічні порушення або неврологічні реакції на прийом цитотоксичних ЛЗ (в т.ч. в анамнезі).
Як застосовувати: дозування та курс лікування
Всередину, внутрішньовенно крапельно.
Для профілактики рецидивів Herpes simplex пацієнтам з імунодефіцитом призначають по 200 мг 4 рази на добу кожні 6 годин.
Дітям старше 6 років – по 800 мг 4 рази на добу; 2-6 років – по 400 мг 4 рази на добу; молодше 2 років – по 200 мг 4 рази на добу. Точнішу дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг, але не більше ніж по 800 мг 4 рази на добу. Курс лікування – 5 днів.
Дітям від 3 місяців до 12 років дозу для внутрішньовенного введення визначають виходячи з площі тіла: інфекції, викликані вірусом Herpes simplex, - 250 мг/кв.м поверхні тіла кожні 8 год; знижений імунітет, герпетичний енцефаліт, вітряна віспа, оперізуючий лишай – 500 мг/кв.м.
Всередину. Генітальний герпес: початкова терапія – по 200 мг кожні 4 години в період неспання, 5 разів на добу протягом 10 днів;
рецидивуючий генітальний герпес (менше 6 епізодів на рік), переривчаста терапія – по 200 мг кожні 4 години в період неспання, 5 разів на добу протягом 5 днів;
рецидивуючий генітальний герпес (більше 6 епізодів на рік), тривала переважна терапія – по 400 мг 2 рази на день або по 200 мг 3-5 разів на добу.
Простий герпес шкіри та слизових оболонок (лікування): по 200-400 мг 5 разів на добу протягом 10 днів у пацієнтів з порушенням імунітету.
Простий герпес шкіри та слизових оболонок (профілактика): по 400 мг кожні 12 год.
Оперезуючий герпес: по 800 мг кожні 4 години в період неспання, 5 разів на добу протягом 7-10 днів.
Вітряна віспа: по 800 мг 4 рази на добу протягом 5 днів. Лікування необхідно починати при появі ранніх ознак або симптомів вітряної віспи.
При ХНН необхідна корекція дози в залежності від величини КК та необхідного режиму дозування при нормальній функції нирок: нормальна функція нирок та ХНН з КК більше 10 мл/хв – 200 мг кожні 4 год, 5 разів на день КК менше 10 мл/хв – 200 мг кожні 12 год;
нормальна функція нирок, хронічна ниркова недостатність з КК більше 10 мл/хв - 400 мг кожні 12 год, при КК менше 10 мл/хв - 200 мг кожні 12 год;
нормальна функція нирок, ХНН з КК більше 25 мл/хв - 800 мг кожні 4 години в період неспання, 5 разів на добу, Кк 10-25 мл/хв - 800 мг кожні 8 год, КК менше 10 мл/хв - 800 мг кожні 12 год.
Діти до 2 років – доза не визначена. Однак при вивченні препарату жодної незвичайної токсичної дії або специфічних педіатричних проблем у дітей, які отримували ацикловір у дозах до 3 г/кв.м та 80 мг/кг на добу, не виявлено.
Діти 2-12 років, з масою тіла до 40 кг при вітряній віспі: внутрішньо, по 20 мг/кг, до 800 мг на дозу, 4 рази на добу протягом 5 днів.
Діти 2-12 років, з масою тіла 40 кг та більше, при вітряній віспі: доза для дорослих.
В/в крапельно (вводять із постійною швидкістю принаймні протягом 1 год).
Тяжкий генітальний герпес, початкова терапія: дорослі та діти старше 12 років - по 5 мг/кг кожні 8 годин протягом 5 днів; діти до 12 років – по 250 мг/кв.м кожні 8 годин протягом 5 днів.
Простий герпес шкіри та слизових оболонок у хворих з порушенням імунітету: дорослі та діти старше 12 років – по 5-10 мг/кг кожні 8 годин протягом 7 днів; діти віком до 12 років - 250 мг/кв.м кожні 8 годин протягом 7 днів.
Енцефаліт, що викликається вірусом Herpes simplex: дорослі та діти віком від 12 років - по 10 мг/кг кожні 8 годин протягом 10 днів; діти з 3 місяців до 12 років - 20 мг/кг кожні 8 годин протягом 10 днів.
Оперезуючий герпес у хворих з порушенням імунітету: дорослі та діти старше 12 років - по 10 мг/кг кожні 8 годин протягом 7 днів; діти до 12 років – по 20 мг/кг кожні 8 годин протягом 7 днів.
Генералізована інфекція у новонароджених, що викликається вірусом Herpes simplex: новонароджені та діти до 3 міс – по 10 мг/кг кожні 8 годин протягом 10 днів. Може бути використана доза 15-20 мг/кг кожні 8 годин, проте ефективність та безпека застосування таких доз не встановлена.
При ХНН у дорослих та дітей потрібне зниження дози та/або зміна інтервалу між введенням: КК більше 50 мл/хв, доза – 100%, інтервал – 8 год; КК 25-50 мл/хв, доза – 100%, інтервал – 12 год; КК 10-25 мл/хв, доза – 100%, інтервал – 24 год; КК менше 10 мл/хв, доза – 50%, інтервал – 24 год.
Максимальні дози для дорослих при внутрішньовенному введенні – 30 мг/кг або 1.5 г/кв.м/добу.
Фармакологічна дія
Противірусний препарат – синтетичний аналог нуклеозиду тимідину. В інфікованих клітинах, що містять вірусну тимідинкіназу, відбувається фосфорилювання та перетворення на ацикловіру монофосфат. Під впливом гуанілатциклази ацикловіру монофосфат перетворюється на дифосфат і під дією кількох клітинних ферментів - на трифосфат. Висока вибірковість дії та низька токсичність для людини обумовлені відсутністю необхідного ферменту для утворення ацикловіру трифосфату в інтактних клітинах макроорганізму.
Ацикловіру трифосфат, "вбудовуючись" у синтезовану вірусом ДНК, блокує розмноження вірусу. Специфічність і висока селективність дії також зумовлені переважним його накопиченням у клітинах, уражених вірусом герпесу. Високоактивний щодо вірусу Herpes simplex 1 та 2 типу; вірусу, що викликає вітряну віспу та оперізуючий лишай (Varicella zoster); вірусу Епштейна-Барр (види вірусів зазначені у порядку зростання величини МПК ацикловіру). Помірно активний щодо ЦМВ.
При герпесі запобігає утворенню нових елементів висипу, знижує ймовірність шкірної дисемінації та вісцеральних ускладнень, прискорює утворення кірки, знижує біль у гострій фазі оперізувального герпесу. Чинить імуностимулюючу дію.
Побічна дія
Анафілактичні реакції, шкірні алергічні реакції (свербіж, висипання, синдром Лайєлла, кропив'янка, мультиформна ексудативна еритема, в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), сплутаність свідомості, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, лихоманка, галюцинації, лейкопенія, набряки, порушення зору, біль голови.
Тільки для парентерального введення: флебіт або запалення в місці введення, гостра ниркова недостатність, ознаки енцефалопатії (кома, сплутаність свідомості, галюцинації, судоми, тремор), гематологічні порушення (анемія, лейкоцитоз, нейтропенія або нейтрофілоз, тромбоцитопія, тромбоцитопія -синдром, гемоліз, зниження артеріального тиску, психічні розлади (в т.ч. делірій), пригнічений стан або психоз, порушення функції ШКТ (зниження апетиту, нудота, блювання), підвищення азоту сечовини та гіперкреатинінемія (у зв'язку з обструкцією ниркових канальців); при правильно підібраній дозі та адекватному надходженні рідини підвищення не відзначається).
Тільки при прийомі внутрішньо: нездужання, порушення функції шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея, абдомінальні болі), ажитація, алопеція, запаморочення, міалгія, парестезія, сонливість. Передозування. Пероральний прийом 20 г ацикловіру не спричиняв розвитку специфічних симптомів.
При парентеральному застосуванні (при болюсному введенні або використанні у високих дозах або у пацієнтів, у яких належним чином не контролювався водно-електролітний баланс): підвищення азоту сечовини, гіперкреатинінемія, порушення функції нирок, летаргія, судоми, кома.
Лікування: підтримка життєво важливих функцій, гемодіаліз.
Особливі вказівки
Тривале або повторне лікування ацикловіром хворих зі зниженим імунітетом може призвести до появи штамів вірусів, нечутливих до його дії. У більшості виділених штамів вірусів, нечутливих до ацикловіру, виявляється відносна нестача вірусної тимідинкінази; були виділені штами зі зміненою тимідинкіназою або зі зміненою ДНК-полімеразою. In vitro дія ацикловіру на ізольовані штами вірусу Herpes simplex може спричинити появу менш чутливих штамів.
Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату під час вагітності не проведено. Застосування показано лише у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода.
У ході терапії високими пероральними дозами препарату слід забезпечити достатнє надходження рідини до організму пацієнта.
При необхідності призначення препарату у період лактації слід припинити грудне вигодовування.
Ацикловір не запобігає передачі герпесу статевим шляхом, тому в період лікування необхідно утримуватися від статевих контактів, навіть за відсутності клінічних проявів.
Взаємодія
При змішуванні розчинів необхідно враховувати лужну реакцію ацикловіру для внутрішньовенного введення (pH 11).
Посилення ефекту відзначається при одночасному призначенні імуностимуляторів.
Блокатори канальцевої секреції знижують канальцеву секрецію внутрішньовенного ацикловіру, що вводиться, що може призводити до підвищення концентрації ацикловіру в сироватці крові та СМР, уповільнення виведення ацикловіру (збільшення T1/2) з крові та СМР, посилення токсичної дії.
Др. нефротоксичні ЛЗ – підвищення ризику нефротоксичної дії.

Написати відгук