Іпрес Лонг (Ipres Long) 1.5 мг, 30 таблеток

Виробник VEDIM Sp. z o.o (Poland)
Наявність: На складі
Ціна 393 грн.
337 грн.

Кількість: - +
   - АБО -   

ІПРЕС ЛОНГ (IPRES LONG)
 

Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Indapamide; ((RS)-4-хлорo-3-сульфамоїл-N-(2-метил-2,3-дигідро-1Н-індол-1-іл) бензамід)
основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки з уповільненим вивільненням, вкриті оболонкою білого кольору;
склад: 1 таблетка містить індапаміду 1,5 мг;
допоміжні речовини: лактоза безводна, гуміарабік (Е 414), гіпромелоза, магнію стеарат, Опадрай АМВ білий.
Форма випуску. Таблетки пролонгованої дії.
Фармакотерапевтична група. Діуретичні засоби. Нетіазидні діуретики з помірно вираженою активністю.
Код АТС C03B A11.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Індапамід – сульфонамідний діуретик з антигіпертензивною активністю, похідне індолів (містить індольне кільце в структурі молекули). У дозі 1,5 мг/доб індапамід чинить антигіпертензивний ефект. Судинний механізм дії препарату пов’язаний із зменшенням скоротливості судинної стінки завдяки гальмуючому впливу на трансмембранний транспорт іонів Са2+ і стимуляції синтезу простагландинів Е2. Механізм діуретичної дії пов’язаний з блокадою реабсорбції іонів натрію, хлору й води в проксимальних і дистальних ниркових канальцях   та   в ділянці висхідного відділу петлі Генле. Індапамід має виняткові фармакологічні властивості: не проникаючи через гематоенцефалічний бар’єр, препарат не чинить центральних ефектів; антигіпертензивна дія не змінюється й добре зберігається при порушенні функції нирок; індапамід практично не чинить негативного впливу на метаболізм ліпідів і вуглеводний обмін; фармакокінетика препарату допускає прийом препарату 1 раз на добу. Вплив індапаміду проявляється тільки при стійкому і тривалому підвищенні артеріального тиску. Досягнення максимального терапевтичного ефекту відзначається при тривалому систематичному прийомі препарату.
Фармакокінетика. Індапамід, що поступово вивільняється, швидко та повністю абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Після їжі швидкість абсорбції препарату трохи зростає, але це не впливає на кількість абсорбованого препарату. При одноразовому чи багаторазовому застосуванні дози максимальна концентрація препарату у крові досягається приблизно через 8 годин після вживання. Індапамід зв’язується із білком плазми крові на 79%,   переважно мета мобілізується у печінці до неактивних метаболітів. Значна частина спожитої дози виводиться у формі неактивних метаболітів з сечею (70 % від спожитої дози), елімінується через шлунково–кишковий тракт (22 % від спожитої дози) і лише 5 – 8 % виводиться з сечею в незміненому стані. Період напів виведення становить у середньому 16 годин. Формування динамічно рівноважної концентрації настає через 4 доби, а стійкий терапевтичний ефект формується тільки після 8 - 12 тижнів систематичного застосування. Тривале   застосування не призводить до накопичення індапаміду.
У пацієнтів із порушенням функцій нирок змін у фармакокінетичних параметрах не виявлено.
Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія.
Спосіб застосування та дози.
Призначають внутрішньо 1 таблетку (1,5 мг) на добу, незалежно від тяжкості гіпертензії, бажано зранку, до їжі. При недостатньому ефекті необхідно додавати інші антигіпертензивні засоби. Термін лікування визначається індивідуально.
Побічна дія.
Загальна слабкість, сухість у роті, запаморочення, головний біль, нудота, запор, макулопапульозний висип, пурпура, загострення системного червоного вовчака, алергічні реакції, ортостатична гіпотензія, підвищення концентрації сечової кислоти, глюкози і ліпідів у сироватці крові, парестезії, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, підвищення активності печінкових ферментів, украй рідко – тромбоцит опенія, лейкопенія, агранулоцит оз, а пластична анемія, гемолітична анемія, гіперкальціємія; у хворих з печінковою недостатністю можливо розвиток печінкової енцефалопатії, панкреатиту.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до індапаміду й похідних сульфонаміду, гострі порушення мозкового кровообігу (у тому числі недавно перенесені), виражені порушення функцій нирок, печінки (енцефалопатія), декомпенсований цукровий діабет, період вагітності й годування груддю, дитячий вік до 18 років.
Передозування. Токсичні симптоми можуть спостерігатись   при введенні індапаміду у дозах, що перевищують 40 мг. До симптомів передозування відносяться порушення водно- електролітного балансу (гіпонатріємія та гіпокаліємія), нудота, блювання, гіпотензія, судоми, запаморочення, сонливість, поліурія, олігурія.
Лікування. У випадку передозування рекомендується промивання шлунка і/або вживання активованого вугілля, потім – відновлення водно-електролітного балансу організму.
Особливості застосування. У більших дозах індапамід виключно посилює діурез, не змінюючи вираженість анти гіпертонічного ефекту. Таким чином, якщо зниження тиску при застосуванні 1,5 мг/добу препарату є недостатнім, бажано додавати інший анти гіпертонічний засіб. При порушеннях функції печінки тіазидоподібні діуретики можуть спричиняти розвиток печінкової енцефалопатії. У випадку появи характерних симптомів, препарат необхідно терміново відмінити. При застосуванні препарату потрібен постійний моніторинг як до початку лікування, так і у період лікування лабораторних показників: рівня калію, натрію, сечової кислоти і  глюкози у  крові. Необхідно проводити моніторинг функції нирок (рівень креатині ну й  сечовини в  плазмі крові) і ЕКГ-контроль, особливо при  порушеннях водно-електролітного балансу, при  подагрі, цукровому діабеті, печінковій або нирковій недостатності, у  пацієнтів літнього віку. Гіпокаліємія (менш 3,4 ммоль/л) є фактором ризику розвитку небезпечних аритмій, підвищує токсичність серцевих глікозидів. Таким хворим слід частіше здійснювати контроль рівня калію у сироватці крові й коригувати його, особливо у  пацієнтів груп ризику (в осіб літнього віку, при  незбалансованому харчуванні, у хворих із  цирозом печінки, захворюваннями вінцевих артерій, серцевою недостатністю, при  подовженні інтервалу Q-T на ЕКГ). На фоні довго тривалого лікування індапамідом підвищується активність реніну. Розвиток гіперурикемії сприяє виникненню нападів подагри. Оскільки препарат знижує рівень йоду, з’вязаного з білками сироватки крові (очевидно, шляхом безпосередньої конкуренції за з’вязування з білками), він протипоказаний хворим з порушеннями функції щитоподібної залози.
Спортсмени. Індапамід може дати позитивну реакцію на допінг-тест.
Застосування препарату в період вагітності та лактації. Під час вагітності не застосовувати! На час лікування необхідно припинити годування груддю.
Вплив на здатність керувати автомобілем та роботу з механічними приладами. Може викликати сонливість і запаморочення, що необхідно враховувати при роботі з потенційно небезпечними механізмами і керуванні транспортними засобами.
Препарат не рекомендується призначати дітям.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.  
Не застосовувати разом з:
-препаратами, що містять літій: застосовування індапаміду разом з препаратами літію зумовлює підвищення вмісту літію у крові із симптомами передозування. Подібні симптоми спостерігаються у пацієнтів із мало сольовою дієтою (зменшення виведення літію із сечею);
-препаратами, що подовжують QT-інтервал чи можуть спричиняти пароксизми шлуночкової тахікардії (torsade de pointes), але не чинять антиаритмичної дії (астемізол, бепридил, еритроміцин (розчин для внутрішньо венного застосування), галофантрин, пентамідин, сультоприд, терфенадин, вінкамін): гіпокаліємія після приймання індапаміду підвищує ризик виникнення аритмії, пов’язаної із застосовуванням цих препаратів.
Необхідно застосовувати з обережністю :
-не стероїдні протизапальні препарати (що вживаються систематично): застосування разом з індапамідом може спричинити зниження анти гіпертонічного ефекту останнього та ураження нирок, пов’язане з дегідратацією;
- амфотерицин В (що вводиться внутрішньо венно), глюко- і мінералокортикостероїди (що приймають систематично), тетракозактид та проносні засоби осмотичної дії: при застосуванні разом з індапамідом посилюються побічні ефекти цих засобів, що може спричинити підвищення ризику виникнення гіпокаліємії;
- баклофен: посилює антигіпертензивну дію індапаміду;
-глікозиди наперстянки: вживання індапаміду разом з глікозидами наперстянки підсилює небажані ефекти останнього, особливо на фоні гіпокаліємії;
-калієзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен): така терапія клінічно виправдана, але не виключає ризику гіпокаліємії. Гіпокаліємія може розвиватися у пацієнтів у зв’язку з погіршенням роботи нирок або хворих на цукровий діабет;
-інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ): при застосування разом з індапамідом можливе підвищення ризику раптового зниження тиску та/або розвиток ниркової недостатності впродовж перших тижнів лікування у пацієнтів із стійким дефіцитом натрію, особливо якщо супроводжується стенозом ниркової артерії;
-антиаритрмічні препарати, що зумовлюють пароксизми шлуночкової тахікардії (torsade de pointes): застосування деяких анти аритмічних препаратів (хінидін, гідрохінидін, дизопірамід, аміодарон, бретиліум, соталол): разом з індапамідом підвищує ризик виникнення пароксизмі в шлуночкової тахікардії (torsade de pointes), аритмії у випадку зниженого рівня калію у сироватці;
- метформін: одночасне застосування метформіну підвищує ризик лактоацидозу, особливо у випадках ниркової недостатності, при рівні креатині ну у крові більше 15 мг/л (135 мкм/л) для чоловіків і 12 мг/л (110 мкм/л) для жінок;
-йодовмісні контрастні засоби: при одночасному застосуванні з діуретиком існує підвищений ризик гострої ниркової недостатності, зумовленої дегідратацією, особливо при використанні великих доз йодовмісних контрастних засобів;
-трициклічні антидепресанти і нейролептики: одночасне застосування з індапамідом, завдяки посиленню антигіпертензивної дії, підвищує ризик виникнення артеріальної ортостатичної гіпертензії;
-солі кальцію: одночасне застосування з індапамідом, в зв’язку із послабленим виведенням кальцієвих іонів, може спричинити гіперкальціємію;
- циклоспорин: одночасне застосування з індапамідом може спричинити підвищення рівня креатині ну в крові, що не впливає на концентрацію циклоспорину;
-кортикостероїди, тетракозактид (системного застосування): можуть зумовити послаблення антигіпертензивної дії індапаміду за рахунок затримки натрію і води в організмі.
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 °С. Термін придатності – 3 роки.

Написати відгук


Ваше Ім’я:


Ваш відгук: Примітка:HTML теги не дозволені! Використовуйте звичайний текст.

Рейтинг Погано           Добре

Введіть код, вказаний на зображенні: