Левемір Флекспен (Levemir FlexPen) 100 ОД/мл по 3 мл, 10 картриджів

Виробник Novo Nordisk A/S (DNK)
Наявність: На складі
Ціна 7,850 грн.
7,520 грн.

Кількість: - +
   - АБО -   

ЛЕВЕМІР ФЛЕКСПЕН (LEVEMIR FLEXPEN)
 

Загальна характеристика:
міжнародна назва: Інсулін детемір (рДНК);
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний, нейтральний розчин;
склад: 1 мл розчину для ін’єкцій містить:
активна речовина: 100 ОД/мл інсуліну детеміру (вироблений за технологією рекомбінантної ДНК Saccharomyces cerevisiae).
1 шприц-ручка містить 3 мл, що еквівалентно 300 ОД.
Одна Одиниця інсуліну детемір дорівнює 0.142 мг знесоленого безводного інсуліну детемір. Одна Одиниця (ОД) інсуліну детеміру віповідає одній МОлюдського інсуліну;
допоміжні речовини: манітол, фенол, мета крезол, цинку ацетат, натрій фосфорнокислий двозаміщений дигідрат, натрію хлорид, кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протидіабетичний засіб. Інсулін і аналоги тривалої дії.
Код АТС А 10АЕ.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Левемір® ФлексПен — розчинний аналог базального інсуліну з пролонгованим, без піковим профілем дії.
Передбачуваність дії препарату більш виражена, ніж нейтрального протамін-інсулінуХагедорна (НПХ) та інсуліну гларгіну.
Пролонгована дія препарату зумовлена тісним взаємозв’язком молекулінсуліну детеміру в місцях ін’єкцій і зв”язуванням з альбуміном через бічний ланцюг жирної кислоти. У порівнянні з інсуліном НПХ інсулін детемір повільніше розподіляється в периферичних тканинах-мішенях. Цей комбінований механізм пролонгації дії забезпечує більш передбачуване всмоктування і профіль дії препарату Левемір ФлексПен, ніж інсуліну НПХ.
Цукрознижувальний ефект препарату полягає у сприянні поглинанню глюкози тканинами після зв’язування інсуліну з рецепторами м’язових і жирових клітин, атакож в одночасному пригніченні виділення глюкози з печінки.
Дія препарату триває до 24 год залежно від дози, що дозволяє обмежуватися однією чи двома ін’єкціями на добу. При введенні 2 рази на добу стабілізація глікемії досягається після 2-3-х ін’єкцій. При введенні препаратуЛевемір ФлексПен із розрахунку 0,2-0,4 ОД/кг маси тіла більше 50 % максимального ефекту досягається через 3-4 год, а тривалість дії становить 14год. Після підшкірного введення препарату фармакологічний ефект (максимальний ефект, тривалість дії, загальний ефект) пропорційний дозі препарату.   При дослідженні ефективності тривалого лікування хворих на діабет І типу оптимізація контролю глікемії після введення препарату Левемір ФлексПен виявлялася більш досконалою у порівнянні з введенням інсуліну НПХ як базально-болюсної терапії. При цьому у хворих не збільшувалася маса тіла, і знижувався ризик виникненнягіпоглікемії під час нічного сну. Після введення препарату Левемір ФлексПенпрофіль концентрації глюкози в нічні години більш без піковий, ніж після введення інсуліну НПХ, що зумовлювало зменшення ризику розвитку гіпоглікемії.
Фармакокінетика Всмоктування. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається через 6-8 год після введення. Індивідуальна варіабельність інтенсивності всмоктування препаратуЛевемір ФлексПен менша, ніж інших основних препаратів інсуліну. Статевих відмінностей значень показників фармакокінетики препарату Левемір ФлексПен не виявлено.   Розподіл. Об’єм розподілу препарату Левемір (приблизно 0,1л/кг) свідчить про те, що значна частка інсуліну детеміру циркулює в крові.  Метаболізм. Деградація препарату Левемір ФлексПен відбувається так само, як і людського інсуліну; усі метаболіти, що утворилися, не мають біологічної активності. Елімінація. Тривалість напів виведення після підшкірного введення залежить від швидкості всмоктування у підшкірній клітковині. Вона становить 5 –7 год залежно від дози.   Лінійність. Після підшкірного введення концентрація у сироватці крові пропорційна введеній дозі препарату (максимальна концентрація, інтенсивність всмоктування).   Спеціальні групи хворихФармакокінетику препарату Левемір Пенфіл досліджували у дітей (6-12 років), підлітків (13-17 років) і порівнювали з даними, отриманими у дорослих хворих на діабет І типу. При цьому клінічно значущих вікових розходжень виявлено не було. Також не було виявлено розходжень фармакокінетики препарату Левемір у літніх і молодих осіб, у хворих з порушеннями функції нирок і печінки і здорових осіб.
Показання для застосування. Цукровий діабет.
Спосіб застосування та дози.
Левемір ФлексПен розчинний аналог базального інсуліну з більш передбачуваним пролонгованим, без піковим профілем дії.   На відміну відінших інсулінів інтенсивна терапія препаратом Левемір ФлексПен не викликає збільшення маси тіла. Дози Дозу препарату підбирають індивідуально.
У середньому добова потреба в інсуліні при лікуванні діабету становить від 0,5 до 1 МО/кг маси тіла. У дітей пре пубертатного віку вона варіює від 0,7до 1 МО/кг. В період часткової ремісії потреба в інсуліні може значно знижуватися, тоді як при станах резистентності до інсуліну, наприклад, в періодпубертації або при ожирінні, добова потреба в інсуліні може істотно зростати.
Залежно від потреб хворого Левемір ФлексПен вводять один чи два рази надобу. Для хворих, які для оптимізації контролю глікемії мають потребу в дворазовому введенні препарату, вечірню дозу слід вводити перед вечерею чиперед відходом до сну, або через 12 год після ранкового введення препарату. Перехідз інших препаратів інсуліну. Перехід на лікування препаратом ЛевемірФлексПен хворих, які раніше одержували інсуліни середньої тривалості дії або пролонгованої дії, вимагає підбору доз і графіка його введення. Як і для всіх інсулінів, у період переведення на препарат Левемір ФлексПен, а також у перші тижні лікування рекомендується проводити ретельний моніторинг рівня глюкози укрові. Підбір доз препарату Як і для всіх інсулінів, для хворих літнього віку, а також хворих з порушеннями функції нирок або печінки слід проводити більш ретельний моніторинг глікемії і підбирати дозу інсуліну детеміруіндивідуально. Необхідність підбору дози може виникнути при підвищених фізичних навантаженнях, зміні звичайного режиму харчування та виникненні супутніх захворювань.
Введення препарату Левемір ФлексПен вводять підшкірно. ЛевемірФлексПен вводять під шкіру стегна, передньої черевної стінки або плеча. Місцяін’єкцій слід змінювати навіть у межах однієї ділянки.
Інструкції з використання препарату Левемір® ФлексПен для хворого
Левемір ФлексПен — це унікальна інсулінова шприц-ручка з селектором дози. Він дає змогу виставити дозу від 1 до 60 одиниць інсуліну із кроком в 1 одиницю. Левемір ФлексПен використовується з голками НовоФайн® S довжиною 8 ммабо коротше. Звертайте увагу на маркер S на упаковці голок. S —це позначення коротких голок. Левемір ФлексПен призначений лише для індивідуального використання. Завжди майте при собі запасну шприц-ручку навипадок пошкодження або втрати шприц-ручки ФлексПен.
Перед використанням
Перевірте за етикеткою, що в шприц-ручці Левемір ФлексПен міститься необхідний тип інсуліну.
Зніміть ковпачок.
Продезінфікуйте гумову мембрану тампоном зі спиртом.
Видаліть захисну етикетку з голки НовоФайн S з коротким ковпачком.
Нагвинтіть щільно голку на шприц-ручку Левемір ФлексПен (рис. А).
Видалення повітря з картриджа
При користуванні шприц-ручкою у голці й картриджі може накопичуватися невеликий об’єм повітря. Щоб запобігти ін’єкції повітря та забезпечити введення потрібної дози зробіть таке:
Виставте 2 одиниці (рис. C).
Утримуючи Левемір ФлексПен вертикально голкою догори, постукайте обережно пальцем по картриджу кілька разів, щоб пухирці повітря зібралися уверхній частині картриджа (рис. D).
Утримуючи шприц-ручку вертикально голкою догори, притисніть пускову кнопку. При цьому селектор дози повернеться до нульової позначки.
На кінчику голки має з’явитися крапля інсуліну. Якщо цього не відбудеться, замініть голку і повторюйте цю процедуру не більше 6 разів.
Якщо крапля інсуліну все ж таки не з’являється, цевказує на те, що шприц-ручку зіпсовано і нею не можна користуватися.
Виставлення дози
Переконайтеся, що селектор дози встановлений на “0”.
Виставте необхідну для введення дозу (рис. E).
Виставлена доза може бути з коригована як у бік збільшення, так і зменшення обертанням селектора дози у відповідному напрямку. При обертанні селектора у бік зменшення дози стежте за тим, щоб випадково не придавити пускову кнопку, тому що це призведе до витікання інсуліну.
Не користуйтеся для виставляння дози шкалою кількості інсуліну, що залишилася.
Неможливо виставити дозу, яка перевищує кількість одиниць, що залишилася у картриджі.
Введення інсуліну
Введіть голку під шкіру (рис. F).
Введіть дозу, натискаючи до відказу пускову кнопку (рис. G). Підчас виконання ін’єкції натискайте лише пускову кнопку.
Утримуйте пускову кнопку повністю натиснутою, доки не виймете голку зішкіри. Голку слід утримувати під шкірою не менше 6 секунд. Це забезпечує введення повної дози препарату.
Видалення голки
Закрийте голку великим зовнішним ковпачком і відкрутіть її (рис. Н). Обережно утилізуйте голку.
Для кожної ін’єкції використовуйте нову голку.
Видаляйте голку після кожної ін’єкції. В іншому разі зміни температури можуть спричинити витікання рідини через голку.
Медичні працівники, родичі та інші особи, які надають допомогу хворому, мають дотримуватися загальних правил техніки безпеки при видаленні та утилізації голок, щоб уникнути випадкового уколу голкою. Використану шприц-ручку утилізують без голки.
Зберігання та догляд за шприц-ручкою
Левемір ФлексПен призначений для точної та безпечної роботи. Поводьтеся з ним з обережністю. Якщо він падав або був деформований, може виникнути ризикйого ушкодження та витікання інсуліну.
Не заповнюйте повторно Левемір ФлексПен.
Поверхню шприц-ручки Левемір ФлексПен можна почистити, протираючи їїватою, змоченою етиловим спиртом. Не занурюйте шприц-ручку у спирт, не мийте тане змазуйте її. Це може пошкодити механізм шприц-ручки.
Побічна дія. Побічні реакції, що спостерігаються у хворих, які одержують Левемір ФлексПен, пов’язані з величиною дози препарату, що вводиться, і є проявами фармакологічної дії інсуліну. Найчастішим побічним ефектом при інсулінотерапії є гіпоглікемія. Вона може виникнути, коли доза значно перевищує потреби хворого в інсуліні. Клінічні дослідження показали, що випадки тяжкоїгіпоглікемії, при яких виникає необхідність надання медичної допомоги іншими особами, виникають приблизно у 6 % хворих, які одержують Левемір ФлексПен. Тяжка гіпоглікемія може призвести до втрати свідомості і/або судом, з подальшими тимчасовими або постійними порушеннями функції головного мозку інавіть смерті. Реакції в місцях введення препарату Левемір ФлексПен звичайно зустрічаються в 2 % випадків. До цих реакцій відносяться почервоніння, набряк ісвербіж у місцях ін’єкцій. Вони звичайно досить швидко проходять при продовженні лікування.
В цілому, побічні реакції зустрічаються в 12 % випадків.
Нижче наведено частоту виникнення побічних реакцій, які за оцінками клінічних досліджень можуть бути пов’язані з введенням препарату ЛевемірФлексПен.
Порушення обміну речовин   Часто (>1/100, <1/10)
Гіпоглікемія Симптоми гіпоглікемії виникають раптово. Вони можуть включати холодний піт, блідість шкіри, знервованість або тремор, відчуття неспокою, роздратованість, незвичну втому або слабкість, втрату орієнтації, утруднення у концентрації уваги, сонливість, підвищене почуття голоду, тимчасові порушення зору, головний біль, нудоту, прискорене серцебиття. Тяжкагіпоглікемія може призвести до втрати свідомості, тимчасових або постійних порушень функції мозку і навіть смерті.
Генералізовані порушення і реакції в місцях ін’єкцій Часто (>1/100,<1/10)
Реакції в місцях ін’єкцій При введенні інсуліну в місцях ін’єкційможуть виникнути шкірні реакції (почервоніння, набряк і свербіж), які звичайно проходять при продовженні лікування.
Рідко (>1/1000, <1/100)
Ліподистрофія Ліподистрофія може розвинутися в місцях ін’єкцій, якщо хворий не змінює місця ін’єкцій в одній ділянці. Набряк Набряк може виникнути на початку інсулінотерапії. Цей симптом звичайно швидко проходить.
Порушення з боку імунної системи
Рідко (>1/1000, <1/100)
Алергічні реакції, кропив”янка, висип. Ці симптоми можуть бути проявамигіпер чутливості. Іншими симптомами генералізованої гіпер чутливості є свербіж, пітливість, розлади травного тракту, ангіо невротичний набряк, утруднене дихання, прискорене серцебиття і падіння кров’яного тиску. Генералізованіреакції гіпер чутливості є потенційно небезпечними для життя.
Порушення зору
Рідко (>1/1000, <1/100)
Порушення рефракції Порушення рефракції можуть виникнути на початку лікування інсуліном. Ці симптоми мають тимчасовий характер. Діабетична ретинопатіяТривалий добре налагоджений контроль глікемії зменшує ризик прогресу ваннядіабетичної ретинопатії. Проте інтенсифікація інсулінотерапії з метою швидкого поліпшення контролю глікемії може викликати тимчасове загострення діабетичноїретинопатії.
Порушення з боку нервової системи
Дуже рідко (>1/10000, <1/1000)
Периферичні нейропатії Швидке поліпшення контролю рівня глюкози в кровіможе викликати оборотний стан “гострої больової нейропатії".
Протипоказання. Підвищена чутливість до інсуліну детеміру або добудь-якого інгредієнту препарату.
Передозування. Хоча для інсуліну специфічне поняття передозування не сформульоване, після введення доз, що перевищують потребу хворого вінсуліні, може розвинутися гіпоглікемія.
Легку гіпоглікемію можна лікувати прийомом внутрішньо глюкози або солодких продуктів. Тому хворим на діабет рекомендують постійно мати при собі кілька шматочків цукру або солодкі продукти.
У разі тяжкої гіпоглікемії, коли хворий знаходиться у непритомному стані, особи, які пройшли відповідний інструктаж, мають ввести йому глюкагонпідшкірно або внутрішньом’язово (від 0.5 до 1 мг). Медичний працівник може ввести хворому глюкозу внутрішньо венно. Глюкозу також треба ввестивнутрішньо венно у випадку, якщо хворий не реагує на введення глюкагону протягом 10-15 хв.
Після того, як хворий опритомніє, йому слід прийняти внутрішньо вуглеводи для запобігання рецидиву.
Особливості застосування. Неадекватне дозування або припинення лікування (особливо при діабеті І типу) можуть призвести до гіперглікемії тадіабетичного кето ацидозу. Звичайно перші симптоми гіперглікемії розвиваються поступово, протягом кількох годин або діб. Вони включають відчуття спраги, часте сечовипускання, нудоту, блювання, сонливість, почервоніння і сухість шкіри, сухість у роті, втрату апетиту, а також запах ацетону у повітрі, що видихається.
При діабеті І типу гіперглікемія, що не лікується, призводить до діабетичногокето ацидозу, який потенційно є смертельно небезпечним.
Гіпоглікемія може виникнути, коли доза інсуліну істотно перевищує потребу хворого.
Пропускання прийому їжі або непередбачене інтенсивне фізичне навантаження можуть призвести до гіпоглікемії.
Хворі, у яких істотно поліпшився контроль рівня глюкози в крові завдяки інтенсивній інсулінотерапії, можуть відзначити зміни звичних симптомів-провісників гіпоглікемії, про що їх слід завчасно попередити. Звичайні симптоми-провісники можуть зникнути у хворих, які довго хворіють надіабет.
Супутні захворювання, особливо інфекції та гарячкові стани, звичайно підвищують потребу хворого в інсуліні.
Переведення хворого на інший тип або вид інсуліну відбувається під суворим медичним контролем. Зміна концентрації, виду (виробника), типу, походження інсуліну (тваринний, людський або аналог людського інсуліну) і/абометоду виробництва може зумовити необхідність корекції дози інсуліну. При переведенні хворого на ін’єкції Левемір ФлексПен може виникнути потреба змінити звичну дозу інсуліну. Необхідність підбору дози може виникнути як при першому введенні нового препарату, так і протягом перших кількох тижнів або місяців його застосування.
Левемір не можна вводити внутрішньо венно, тому що це може призвести дотяжкої гіпоглікемії.
Після внутрішньом’язового введення препарат всмоктується швидше, ніжпісля підшкірного введення.
Якщо інсулін детемір вводять у суміші з іншими препаратами інсуліну, топрофіль дії одного чи обох компонентів може змінитися. Введення інсуліну детеміруу суміші зі швидкодіючим аналогом типу інсуліну аспарту може зумовити профіль дії з нижчим і більш відкладеним максимальним ефектом, ніж при окремому введенні.
Левемір не можна використовувати в інсулінових насосах для безперервного підшкірного введення інсуліну.
Дослідження ефективності і безпеки препарату Левемір ФлексПен не проводили у дітей молодше 6 років.
При комплексній антидіабетичній терапії необхідно підібрати дози ірежим застосування препаратів (дози і час введення інсулінів короткої дії абодози пероральних протидіабетичних засобів).
Вагітність і годування груддю
Клінічний досвід застосування інсуліну детеміру у період вагітності обмежений. У дослідженнях на тваринах було показано, що інсулін детемір подібнодо людського інсуліну не має ембріо токсичного і тератогенного впливу.
Рекомендується посилити контроль за лікуванням вагітних жінок, хворихна діабет, протягом усього періоду вагітності, а також при підозрі на вагітність. Потреба в інсуліні звичайно знижується у першому триместрі вагітності та істотно зростає у другому та третьому триместрах. Після пологів потреба вінсуліні швидко повертається до початкового рівня.
У період годування груддю може виникнути необхідність корекції дози інсуліну та дієти.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Реакція хворого та його здатність концентрувати увагу можуть бути порушені при гіпоглікемії. Це може стати фактором ризику у ситуаціях, коли ці здатності набувають особливого значення (наприклад, при керуванні автомобілем або механізмами).
Хворим слід рекомендувати вживати заходів з профілактики гіпоглікеміїперед тим, як сідати за кермо. Це особливо важливо для хворих, в яких ослаблені чи відсутні симптоми-провісники гіпоглікемії, або епізоди гіпоглікеміївиникають часто. При таких обставинах слід зважити доцільність керування автомобілем взагалі.
Несумісність
Лікарські препарати, які додані до інсуліну детемір, можуть викликати його руйнування, наприклад, препарати, що містять тіоли або сульфіти. Левемірне можна додавати до ін фузійних розчинів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Як відомо, ряд лікарських засобів впливає наобмін глюкози, що слід враховувати при визначенні дози інсуліну.
Лікарські засоби, які можуть знижувати потребу в інсуліні
Пероральні цукрознижувальні засоби (ПЦЗ), інгібітори моноамін оксидази (МАО), неселективні b-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), саліцилати і алкоголь.
Лікарські засоби, які можуть підвищувати потребу вінсуліні
Тіазиди, глюкокортикоїди, тиреоїдні гормони і b-симпатоміметики, гормон росту і даназол.
b-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії і затримувати відновлення нормального рівня глюкози в крові.
Октреотид/ланреотид може як підвищувати, так і знижувати потребу вінсуліні.
Алкоголь може посилювати і подовжувати тривалість гіпоглікемічногоефекту інсуліну.
Умови та термін зберігання. Термін придатності – 2 роки.
Шприц-ручку з препаратом Левемір ФлексПен, якою користуються,не слід зберігати у холодильнику. Шприц-ручку, якою користуються або носятьпри собі про запас, слід зберігати не більше 6 тижнів (при температурі не вище 30°С).
Шприц-ручку з препаратом Левемір ФлексПен, якою не користувались, слід зберігати у холодильнику при температурі 2°С - 8°С (не надто близько від морозильної камери). Не заморожувати.
Для захисту від дії світла зберігати шприц-ручку з закритим ковпачком, коли нею не користуються.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Ніколи не слід застосовувати інсулін після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Написати відгук


Ваше Ім’я:


Ваш відгук: Примітка:HTML теги не дозволені! Використовуйте звичайний текст.

Рейтинг Погано           Добре

Введіть код, вказаний на зображенні: