Леветирацетам (Levetiracetam) Accord 1000 мг, 100 таблеток (Великобританія)

ЛЕВЕТИРАЦЕТАМ (LEVETIRACETAM)

Склад:
діюча речовина: леветирацетам;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить леветирацетаму 250 мг, 500 мг, 750 мг або 1000 мг;
допоміжні речовини:
ядро: крохмаль кукурудзяний, повідон, натрію кроскармелоза, магнію стеарат;
покриття таблеток 250 мг: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол, діамантовий синій FCF (E 133), індиготин (Е 132);
покриття таблеток 500 мг: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол, індиготин (Е 132), тaртразин (Е 102), заліза оксид жовтий (Е 172);
покриття таблеток 750 мг: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), жовтий захід FCF (Е 110);
покриття таблеток 1000 мг: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки 250 мг: блакитні довгасті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з лінією розлому з одного боку, з тисненням «9» по один бік та тисненням «3» по інший бік лінії розлому; з іншого боку таблетки – тиснення «7285»;
таблетки 500 мг: жовті довгасті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з лінією розлому з одного боку, з тисненням «9» по один бік та тисненням «3» по інший бік лінії розлому, з  іншого боку таблетки – тиснення «7286»;
таблетки 750 мг: помаранчеві довгасті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з лінією розлому з одного боку, з тисненням «9» по один бік та тисненням «3» по інший бік лінії розлому; з іншого боку таблетки – тиснення «7287»;
таблетки 1000 мг: білі довгасті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з лінією розлому з одного боку, з тисненням «9» по один бік та тисненням «3» по інший бік лінії розлому; з іншого боку таблетки – тиснення «7493».
Фармакотерапевтична група. Протиепілептичні засоби. Леветирацетам.
Код ATХ N03A Х14.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Активна речовина – леветирацетам – є похідним піролідону (S-енантіомер альфа-етил-2-оксо-1-піролідин-ацетаміду), за хімічною структурою відрізняється від відомих протиепілептичних лікарських засобів.
Механізм дії
Механізм дії леветирацетаму недостатньо вивчений, але встановлено, що він відрізняється від механізму дії відомих протиепілептичних препаратів. На підставі проведених досліджень in vitro і in vivo припускають, що леветирацетам не змінює основні характеристики нервової клітини і нормальну нейротрансмісію. Активність препарату підтверджена щодо як фокальних, так і генералізованих епілептичних нападів (епілептиформні прояви/фотопароксизмальна реакція).
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після перорального застосування леветирацетам добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Всмоктування відбувається повністю й має лінійний характер, завдяки чому концентрація в плазмі крові передбачувана залежно від прийнятої дози леветирацетаму, вираженої в мг/кг маси тіла. Ступінь всмоктування не залежить від дози й часу прийому їжі. Біодоступність становить приблизно 100 %. Максимальна концентрація в плазмі (Сmах) досягається через 1,3 години після перорального застосування леветирацетаму в дозі 1000 мг і при одноразовому заcтосуванні становить 31 мкг/мл, після повторного прийому (2 рази на добу) – 43 мкг/мл. Рівноважна концентрація досягається через 2 доби при дворазовому заcтосуванні препарату. Фармакокінетика леветирацетаму у дітей має лінійний характер у межах доз від 20 до 60 мг/кг/добу, Сmах досягається через 0,5-1 годину.
Розподіл. Зв'язування леветирацетаму і його основного метаболіту з білками плазми становить менше 10 %. Об'єм розподілу (Vd) становить приблизно 0,5-0,7 л/кг.
Метаболізм. Утворення первинного фармакологічно неактивного метаболіту (ucb L057) відбувається без участі цитохрому Р450 печінки. Леветирацетам не впливає на ферментативну активність гепатоцитів.
Виведення. Період напіввиведення (T1/2) препарату із плазми крові дорослої людини становить 7±1 годину і не залежить від способу введення й режиму дозування. Середній рівень загального кліренсу становить 0,96 мл/хв/кг. 95 % препарату виводиться нирками. Нирковий кліренс леветирацетаму й неактивного первинного метаболіту (ucb L057) становить відповідно 0,6 і 4,2 мл/хв/кг.
У пацієнтів літнього віку період напіввиведення збільшується на 40 % і становить                    10-11 годин, що пов'язано з порушенням функції нирок у цієї категорії людей. Протягом 4-годинного сеансу діалізу видаляється до 51 % леветирацетаму. У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого й середнього ступенів тяжкості значимих змін кліренсу леветирацетаму не відбувається. У більшості пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки кліренс леветирацетаму знижується більш ніж на 50 % через супутню ниркову недостатність. Період напіввиведення у дітей після одноразового перорального застосування препарату у дозі 20 мг/кг маси тіла становить 5-6 годин. Загальний кліренс леветирацетаму в дітей приблизно на 40 % вищий, ніж у дорослих, і прямо залежить від маси тіла.
Клінічні характеристики.
Показання.
Монотерапія (препарат першого вибору) при лікуванні:
-    парціальних нападів із вторинною генералізацією або без такої у дорослих і дітей віком від 16 років, у яких вперше діагностовано епілепсію.
Як додаткова терапія при лікуванні:     
-    парціальних нападів із вторинною генералізацією або без такої у дорослих і дітей віком від 6 років, хворих на епілепсію;
міоклонічних судом у дорослих і дітей віком від 12 років, хворих на ювенільну міоклонічну епілепсію;
первинно генералізованих судомних (тоніко-клонічних) нападів у дорослих і дітей віком від 12 років, хворих на ідіопатичну генералізовану епілепсію.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до леветирацетаму або інших похідних піролідону, а також до будь-яких компонентів препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Протиепілептичні препарати
Леветирацетам не впливає на сироваткові концентрації існуючих протиепілептичних препаратів (фенітоїн, карбамазепін, вальпроєва кислота, фенобарбітал, ламотриджин, габапентин і примідон), і ці протиепілептичі медичні препарати не впливають на фармакокінетику леветирацетаму. Необхідно враховувати, що кліренс леветирацетаму на 20 % вищий у дітей, які приймають ферментовмісні протисудомні засоби. Корекція дози не потрібна.
Пробенецид
Є дані, що пробенецид (по 500 мг 4 рази на добу), блокуючи секрецію ниркових канальців, пригнічує нирковий кліренс первинного метаболіту леветирацетаму. Однак концентрації цього метаболіту залишаються низькими. Очікується, що інші препарати, що виводяться за допомогою активної канальцієвої секреції, також здатні знижувати нирковий кліренс метаболіту. Вплив леветирацетаму на пробенецид не досліджувався, вплив леветирацетаму на інші препарати, що активно секретуються, наприклад НПЗП, сульфонаміди та метотрексат невідомий.
Пероральні контрацептиви та інші види фармакокінетичної взаємодії
Леветирацетам у добовій дозі 1000 мг не змінює фармакокінетику пероральних протизаплідних засобів (етинілестрадіолу і левоноргестрелу); ендокринні параметри (лютеїнізуючий гормон та прогестерон) не змінюються. Леветирацетам у добовій дозі                    2000 мг не змінює фармакокінетику дигоксину й варфарину; протромбіновий час не змінюється. Дигоксин, пероральні протизаплідні засоби й варфарин, у свою чергу, не впливають на фармакокінетику леветирацетаму.
Немає даних про вплив антацидних препаратів на всмоктування леветирацетаму.
Проносні засоби
Повідомлялося про зниження ефективності леветирацетаму у разі супутнього застосування осмотичних проносних засобів (поліетиленгліколь). Таким чином не слід застосовувати поліетиленгліколь за 1 годину до та 1 годину після прийому леветирацетаму.
Їжа та алкоголь
Ступінь всмоктування леветирацетаму не змінюється залежно від прийому їжі, але швидкість всмоктування знижується. Дані про взаємодію леветирацетаму з алкоголем відсутні.
Особливості застосування.
Слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку (віком від 65 років); при тяжких порушеннях функції печінки або нирковій недостатності (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
В разі необхідності припинення прийому препарату відміну рекомендується проводити поступово (наприклад, дорослим та дітям з масою тіла 50 кг та більше зменшувати дозу на 500 мг 2 рази на добу кожні 2-4 тижні; дітям з масою тіла менше 50 кг зменшувати дозу не більш ніж на 10 мг/кг 2 рази на добу кожні 2 тижні).
Пацієнтам із нирковою недостатністю може знадобитися корекція дози леветирацетаму. Пацієнтам із тяжкими порушеннями печінкових функцій рекомендується провести оцінку функції нирок перед тим, як визначати дозу препарату.
У пацієнтів, яких лікували протиепілептичними препаратами (зокрема леветирацетамом), спостерігались випадки суїциду, спроб суїциду, суїцидальне мислення та поведінка. Механізм цього ризику невідомий. Отже, за пацієнтами потрібно спостерігати стосовно появи ознак депресії та/або суїцидального мислення і поведінки та призначати відповідне лікування. Пацієнтів (і тих, хто про них піклується) попереджають про необхідність звернутися до лікаря при появі ознак депресії та/або суїцидального мислення і поведінки.
Леветирацетам-Тева, таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 750 мг, містить барвник жовтий захід FCF (Е 110), який може спричинити алергічні реакції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
При постмаркетингових дослідженнях не повідомлялося про значиме підвищення ризику значних вад розвитку при застосуванні леветирацетаму під час вагітності. Хоча ризик тератогенного впливу не може бути повністю виключений.
Терапія із застосуванням кількох протиепілептичних засобів супроводжується більш високим ризиком появи вад розвитку порівняно з монотерапією, тому слід віддавати перевагу монотерапії.
Результати досліджень на тваринах свідчать про репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Леветирацетам не слід застосовувати у період вагітності, окрім випадків абсолютної необхідності. Як і у разі застосування інших протиепілептичних препаратів, фізіологічні зміни в період вагітності можуть змінювати концентрацію леветирацетаму. Зниження концентрації леветирацетаму найбільш виражене в ІІІ триместрі (до 60 % вихідної концентрації до вагітності). Припинення застосування протиепілептичних засобів може призвести до загострення хвороби, що може зашкодити матері та плоду.
Леветирацетам проникає у грудне молоко. Тому годування груддю не рекомендоване. Однак якщо леветирацетам необхідно застосовувати в період годування груддю, слід зважити користь та ризики лікування та важливість годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Досліджень впливу препарату на здатність керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами не проводилося. Через можливу індивідуальну чутливість деякі пацієнти можуть відзначати сонливість і інші симптоми, пов'язані із впливом на центральну нервову систему, особливо на початку лікування або в процесі збільшення дози. Тому таким пацієнтам слід бути обережними при занятті діяльністю, що вимагає підвищеної концентрації уваги, наприклад під час керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Лінія розлому на таблетках призначена для розламування з метою полегшення ковтання таблетки, а не для поділу на однакові дози.
Таблетки приймають внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю рідини, незалежно від прийому їжі. Добову дозу розділяють на два однакових прийоми.
Монотерапія
Монотерапію у дорослих і дітей віком від 16 років варто починати з дози 500 мг (по               250 мг 2 рази на добу). Через 2 тижні дозу можна збільшити до початкової терапевтичної – 1000 мг (по 500 мг 2 рази на добу). Надалі дозу можна збільшувати на 250 мг 2 рази на добу кожні два тижні залежно від клінічної картини. Максимальна добова доза становить 3000 мг (по 1500 мг 2 рази на добу).
Додаткова терапія
Лікар повинен призначити найбільш відповідну лікарську форму, спосіб застосування та кількість прийомів препарату залежно від маси тіла та дози.
Як додаткову терапію застосування препарату дітям віком від 6 років варто починати з дози 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу.
Залежно від клінічної відповіді та переносимості дозу можна збільшувати до 30 мг/кг двічі на добу. Дозу не можна збільшувати чи зменшувати більше ніж на 10 мг/кг двічі на добу кожні два тижні. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу.
Лікування дітей з масою тіла менше 25 кг бажано розпочинати з розчину леветирацетаму для перорального застосування.
Дітям з масою тіла більше 50 кг дозування здійснюють за схемою, наведеною для дорослих.
Дорослим та дітям віком від 12 років з масою тіла >50 кг лікування слід розпочинати з дози 1000 мг (по 500 мг 2 рази на добу). Залежно від клінічної картини і переносимості препарату добову дозу можна збільшити до максимальної – 1500 мг 2 рази на добу. Змінювати дозу на 500 мг 2 рази на добу можна кожні 2-4 тижні.
Оскільки леветирацетам виводиться з організму нирками, при призначенні препарату пацієнтам із нирковою недостатністю і пацієнтам літнього віку дозу слід коригувати залежно від рівня кліренсу креатиніну (КК).
КК для чоловіків можна розрахувати, виходячи з концентрації сироваткового креатиніну, за формулою:
Потім КК коригується відповідно до площі поверхні тіла (ППТ):
Режим дозування при нирковій недостатності для дорослих і дітей з масою тіла ≥50 кг

(1) У перший день лікування рекомендується прийом насичувальної дози 750 мг.
(2)  Після діалізу рекомендується прийом додаткової дози 250-500 мг.
Для дітей молодшого віку та немовлят застосовують таку формулу (формула Шварца):
де ks=0,55 у дітей віком до 13 років та дівчат-підлітків; ks=0,7 у хлопців-підлітків.
Режим дозування для дітей з масою тіла <50 кг при нирковій недостатності

(1) У перший день лікування леветирацетамом рекомендується застосовувати насичувальну дозу 15 мг/кг.
(2) Після діалізу рекомендується застосовувати додаткову дозу 5-10 мг/кг.
Особливі популяції
Пацієнти літнього віку (≥65 років)
Рекомендовано коригувати дози для літніх пацієнтів з порушенням функції нирок (див. «Ниркова недостатність» нижче).
Ниркова недостатність
Добову дозу призначають індивідуально, відповідно до функції нирок.
Печінкова недостатність
Для пацієнтів із печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня коригувати дозу не потрібно. У пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю кліренс креатиніну може не повною мірою відображати ступінь ниркової недостатності. Тому для пацієнтів із кліренсом креатиніну <60 мл/хв/1,73 м2 добову підтримуючу дозу рекомендовано знизити на 50 %.
Діти.
Леветирацетам у формі таблеток рекомендований для застосування дітям віком від                    6 років. Вікові обмеження, зумовлені формою захворювання, надані у розділі «Показання». Дітям з масою тіла <25 кг леветирацетам застосовують у формі перорального розчину.
Передозування.
Симптоми: сонливість, збудження, агресія, пригнічення дихання, сплутаність свідомості, кома.
Лікування: прийом активованого вугілля й промивання шлунка. Спеціального антидоту немає. При необхідності проводять симптоматичне лікування в умовах стаціонару з використанням гемодіалізу (виводиться до 60 % леветирацетаму та 74 % первинного метаболіту).
Побічні реакції.
Інфекції та інвазії: інфекційні захворювання, назофарингіт.
З боку кровоносної та лімфатичної систем: тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія (у деяких випадках із пригніченням кісткового мозку), агранулоцитоз.
Порушення обміну речовин і травлення: анорексія (ризик анорексії зростає при супутньому застосуванні топірамату з леветирацетамом), збільшення або втрата маси тіла, гіпонатріємія.
З боку психіки: збудження, депресія, емоційна нестабільність/зміни настрою, ворожість/агресивність, безсоння, знервованість/дратівливість, розлад особистості, патологічне мислення, аномальна поведінка, гнів, тривожність, сплутаність свідомості, галюцинації, психічні розлади, самогубство, спроби самогубства й суїцидальне мислення, панічні атаки.
З боку нервової системи: сонливість, стомлюваність, головний біль, амнезія, судоми, запаморочення, гіперкінезія, тремор, летаргія, порушення рівноваги, порушення уваги, погіршення пам'яті, парестезії, хореоатетоз, дискінезія, порушення координації/атаксія.
З боку органів зору: диплопія, втрата чіткості зору.
З боку органів слуху та лабіринту: запаморочення.
З боку дихальної системи: кашель.
З боку травного тракту: абдомінальний біль, діарея, диспепсія, нудота, блювання, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: печінкова недостатність, гепатити, патологічні результати печінкових проб.
З боку шкіри та її похідних: шкірний висип, екзема, свербіж, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, алопеція.
З боку скелетних м'язів та сполучної тканини: міальгія, м'язова слабкість.
З боку імунної системи: медикаментозна реакція шкіри, що супроводжується еозинофілією та системними проявами (DRESS).
Порушення загального характеру: астенія/підвищена втомлюваність.
Рани, інтоксикації та ускладнення: травми.
Ризик анорексії є вищим при сумісному застосуванні леветирацетаму з топіраматом.
Повідомлялося про оборотність алопеції після припинення застосування леветирацетаму.
Повідомлялося про панцитопенію при наявності мієлосупресії.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Написати відгук