Металізе (Metalyse) 10 000 ОД 50 мг/10 мл, 1 флакон

МЕТАЛІЗЕ (METALYSE)
 

Склад:
діюча речовина: тенектеплаза (TNK-tPA);
1 флакон порошку містить тенектеплази 10 000 ОД (50 мг);
допоміжні речовини: L-аргінін, кислота фосфорна концентрована, полісорбат 20;
розчинник: вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Порошок та розчинник для розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Ферменти.
Код АТС В 01А D11.
Клінічні характеристики.
Показання.
Тромболітична терапія гострого інфаркту міокарда (ГІМ).
Протипоказання.
Тромболітична терапія пов'язана з ризиком виникнення кровотечі.   МЕТАЛІЗЕ протипоказаний у нижченаведених випадках:
гіпер чутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого інгредієнта препарату;
значна кровотеча в цей час або протягом останніх 6 місяців, відомий геморагічний діатез;
при одержанні супутньої пероральної антикоагулянтної терапії (МНВ > 1,3);
наявність будь-яких порушень центральної нервової системи (наприклад, пухлина, аневризма, внутрішньо черепне або спинномозкове оперативне втручання);
тяжка артеріальна гіпертензія, що не піддається контролю;
серйозне оперативне втручання, біопсія паренхіматозного органу, значна травма протягом останніх 2 місяців (включаючи будь-яку травму, супутню теперішньому інфаркту міокарда), недавня травма голови або черепа;
тривала або травматична серцево-легенева реанімація  (> 2 хв) протягом останніх              2 тижнів;
тяжке порушення функції печінки, що   включає печінкову недостатність, цироз, гіпертензію ворітної вени (езофагальний варикоз) та активний гепатит;
наявна пептична виразка;
аневризма артерій та відома артеріальна/венозна мальформація;
пухлина з підвищеним ризиком кровотечі;
гострий перикардит та/або під гострий бактеріальний ендокардит;
гострий панкреатит;
геморагічний інсульт або інсульт невідомого походження протягом будь-якого часу;
ішемічний інсульт або   транзиторна ішемічна атака (TIA) протягом останніх 6 місяців.
Спосіб застосування та дози.
МЕТАЛІЗЕ слід призначати з урахуванням маси тіла пацієнта, максимальна доза становить 10 000 одиниць (50 мг тенектеплази). Об'єм, необхідний для одержання ефективної дози, може бути розрахований за такою схемою:

Необхідну дозу слід призначати у вигляді  одноразового внутрішньо венного болюсного введення протягом 5–10 с.
Для введення МЕТАЛІЗЕ може бути використана система для внутрішньо венного вливання, що застосовувалася лише для вливання 0,9 % розчину натрію хлориду.
Після ін'єкції МЕТАЛІЗЕ систему слід промити сильним струменем 0,9 % натрію хлориду для забезпечення належної подачі препарату.
Не слід додавати будь-які інші медичні засоби (навіть гепарин) до ін'єкційного розчину або до системи для внутрішньо венного вливання.
Супутня терапія.
Антитромботична супутня терапія рекомендується відповідно до чинних міжнародних рекомендацій щодо лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента SТ.
Приготування розчину.
МЕТАЛІЗЕ слід розчинити шляхом додавання повного об'єму води для ін'єкцій із попередньо заповненого шприца у флакон, що містить порошок для приготування розчину для ін'єкцій.
1. Переконатися, що розмір флакона вибрано відповідно до маси тіла пацієнта згідно зі схемою, наведеною вище.
2. Проконтролю вати   непошкодженість кришечки на флаконі.
3. Видалити кришечку на флаконі.
4. Зняти наконечник зі шприца, потім негайно вкрутити шприц, заповнений розчинником, у перехідний пристрій для флакона та пронизати пробку флакона за допомогою голки перехідного пристрою.
5. Додати воду для ін'єкцій у флакон за допомогою шприца, повільно натискаючи на поршень, щоб запобігти піноутворенню.
6. Розчинити, обережно збовтуючи.
7. Розчинений засіб повинен бути прозорим, безбарвним або блідо-жовтим. Застосовувати слід тільки прозорий розчин, вільний від часток.
8. Безпосередньо перед введенням розчину перевернути флакон так, щоб шприц, з'єднаний з флаконом, містився знизу.
9. Перенести в шприц відповідний об'єм відтвореного розчину МЕТАЛІЗЕ, враховуючи масу тіла пацієнта.
10. Відділити шприц від перехідного пристрою.
11. МЕТАЛІЗЕ слід вводити протягом 5–10 с. Не можна застосовувати систему для внутрішньо венного вливання, що   містить декстрозу.
12. Будь-яку залишкову кількість невикористаного розчину слід ліквідувати.
Альтернативно приготування розчину може бути проведене за допомогою голки, що додається в упаковці.
Побічні реакції.
Як і для інших тромболітичних агентів, кровотеча є найчастішою побічною реакцією, пов’язаною із застосуванням МЕТАЛІЗЕ. Можливе виникнення кровотечі будь-якої локалізації або порожнини тіла, що може призвести до постійної втрати працездатності або до смерті.
Типи кровотеч, пов’язаних із тромболітичною терапією, можуть бути розділені на дві головні категорії:
- поверхневі кровотечі, зазвичай з місця ін’єкції;
- внутрішні кровотечі будь-якої локалізації або порожнини тіла.
З внутрішньо черепним крововиливом можуть бути пов’язані такі неврологічні симптоми, як сонливість, афазія, геміпарез, судоми.
Нижченаведена частота випадків ґрунтується на відповідних фактах клінічних випробувань за участі 8 258 пацієнтів, які отримували терапію МЕТАЛІЗЕ   при інфаркті міокарда.
Дані систематизації випадків емболізації кристалами холестерину ґрунтуються на тому факті, що в найбільшому клінічному випробуванні за участі > 14 000 пацієнтів не сталося жодного відповідного випадку.
Порушення імунної системи:

Порушення нервової системи:

Порушення зору:

Кардіологічні порушення:

Судинні порушення:

Респіраторні, тора кальні та медіастинальні порушення:

Шлунково-кишкові порушення:

Порушення шкірних   покривів або підшкірних основ:

Порушення сечовидільної системи:

Загальні порушення та реакції в місці введення:

При клінічному обстеженні:

Розлади, отруєння та процедурні ускладнення:

Хірургічні та медичні процедури:

Передозування.
У разі передозування виникає підвищений ризик кровотечі. У випадку тяжкої тривалої кровотечі слід розглянути заміщену терапію.
Застосування у період вагітності та годування груддю.
Досвід застосування МЕТАЛІЗЕ для лікування вагітних жінок відсутній. Слід оцінити співвідношення користі від лікування відносно потенційного ризику у випадку виникнення інфаркту міокарда в період вагітності.
Невідомо, чи проникає тенектеплаза у грудне молоко.
Особливості застосування.
Лікування слід починати якомога швидше після появи симптомів.
МЕТАЛІЗЕ має призначатися лікарями з досвідом застосування тромболітичної терапії та з можливістю контролю вати це застосування. Це не виключає можливість застосування МЕТАЛІЗЕ на до госпітальному етапі. При застосуванні МЕТАЛІЗЕ у всіх випадках рекомендується наявність стандартного обладнання і лікарських засобів для проведення реанімації.
Кровотеча.
Най поширенішим ускладненням, що трапляється під час терапії МЕТАЛІЗЕ, є   кровотеча. Супутнє застосування гепарину може сприяти кровотечі. Оскільки фібрин розчиняється під час терапії МЕТАЛІЗЕ, кровотеча може виникнути в місці нещодавньої пункції. Таким чином, тромболітична терапія потребує пильної уваги до всіх можливих місць виникнення кровотечі (включаючи ті, що спричинені введенням катетера, артеріальної та венозної пункції, веносекції та пункційної голки). Під час терапії МЕТАЛІЗЕ слід уникати застосування жорсткого катетера, внутрішньом'язових ін'єкцій та маніпуляцій, що не є життєво необхідними.
У разі виникнення серйозної кровотечі, особливо внутрішньо мозкової, сумісне застосування гепарину слід негайно припинити і розглянути необхідність застосування протаміну, якщо гепарин був призначений у межах 4 годин до початку кровотечі. Деяким пацієнтам, для яких ці консервативні заходи не є ефективними, може бути призначене переливання крові. Доцільність переливання кріопреципітату, свіжозамороженої   плазми і тромбоцитів слід розглядати з урахуванням клінічних і лабораторних показників.
Очікуваний цільовий рівень фібриногену після інфузії кріопреципітату становить 1 г/л. Також слід розглянути необхідність застосування антифібринолітичних агентів.
Доцільність призначення терапії МЕТАЛІЗЕ слід ретельно оцінити, співставивши   потенційний ризик виникнення кровотечі та очікувану користь за наявності таких станів:
систолічний артеріальний тиск > 160 мм рт. ст.;
недавня кровотеча із шлунково-кишкового тракту або сечостатевих органів (за останні 10 днів);
будь-яка відома недавня (за останні 2 дні) внутрішньом'язова ін'єкція;
літній вік (пацієнти старше 75 років);
низька маса тіла (< 60 кг);
цереброваскулярні захворювання.
Аритмія.
Коронарний тромболізис може спричинити аритмію, пов'язану з ре перфузією.
Антагоністи глікопротеїну IIb/IIIa.
Супутнє застосування антагоністів глікопротеїну IIb/IIIа підвищує ризик кровотечі.
Тромбоемболізм.
Застосування МЕТАЛІЗЕ може підвищити ризик виникнення тромбоемболічних випадків у пацієнтів з тромбом у лівих відділах серця, наприклад, при мі тральному стенозі або фібриляції передсердь.
Повторне призначення.
Утворення антитіл до тенектеплази після лікування не спостерігалося. Проте досвід повторного призначення МЕТАЛІЗЕ відсутній.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами. Не досліджена.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Спеціальні дослідження взаємодії МЕТАЛІЗЕ з іншими медичними засобами, що зазвичай застосовують для лікування пацієнтів із гострим інфарктом міокарда, не проводилися. Проте аналіз даних понад 12 тисяч пацієнтів, які отримували лікування під час фази 1, 2 і 3, не виявив жодних клінічно значущих взаємодій між медичними засобами, що зазвичай застосовують у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, і супутнім застосуванням МЕТАЛІЗЕ.
Лікарські засоби, що впливають на коагуляцію, або ті, що міняють функцію тромбоцитів, можуть підвищити ризик виникнення кровотечі перед, під час та після терапії МЕТАЛІЗЕ.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Тенектеплаза є рекомбінантним фібрин специфічним активатором плазміногену, одержаним із природного тканинного активатора плазміногена (t-РА) шляхом модифікації у трьох місцях структури білка. Вона зв'язується з фібриновими компонентами тромбу (згусток крові) та селективно перетворює зв'язаний із тромбом плазміноген на плазмін, що розщеплює фібринову основу тромбу.   Порівняно з нативним t-РА тенектеплаза має більшу фібрин специфічність і більшу стійкість до інактивації під впливом ендогенного інгібітору  (РАI-1).
Після призначення тенектеплази спостерігається дозозалежне   поглинання a2-анти плазміну (інгібітор рідкої фази плазміну) з подальшим збільшенням рівня системного плазміну. Це спостереження не заперечує очікуваний ефект активації плазміногену. Зменшення концентрації фібриногену (менше ніж на 15 %) та зменшення концентрації плазміногену (менше ніж на 25 %) спостерігалося в пацієнтів, які отримували максимальну дозу тенектеплази (10 000 одиниць). Утворення клінічно значущих антитіл не спостерігалося протягом 30 днів.
Фармакокінетика. Тенектеплаза виводиться з кровообігу шляхом зв'язування зі специфічними рецепторами в печінці з подальшим катаболізмом до малих пептидів. Зв'язування з рецепторами печінки є меншим порівняно з нативним t-РА, що призводить до пролонгованого періоду напів виведення. Після одноразового внутрішньо венного болюсного введення тенектеплази пацієнтам із гострим інфарктом міокарда антиген тенектеплази демонстрував біфазну елімінацію з плазми. У межах терапевтичних доз дозозалежність у кліренсі тенектеплази відсутня. Первинний домінантний період напів виведення становить 24 ± 5,5 хв, що в п'ять разів довше порівняно з нативним t-РА. Заключний період напів виведення становить 129 ± 87 хв, плазмовий кліренс – 119 ± 49 мл/хв.
Надмірна маса тіла призводить до помірного збільшення кліренсу тенектеплази, літній вік – до незначного зменшення кліренсу. У жінок взагалі менший кліренс, ніж у чоловіків, але це можна пояснити загальною різницею маси тіла.
Вплив порушення функції нирок і печінки на фармакокінетику тенектеплази спеціально не досліджувався.
Фармацевтичні характеристики:
основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до блідо-жовтого кольору з майже не відчутним запахом.
Несумісність.
МЕТАЛІЗЕ не сумісний із розчином декстрози.
Не слід додавати будь-який інший медичний засіб до ін'єкційного розчину або до системи для внутрішньо венного вливання.
Термін придатності. 2 роки. Розчин може зберігатися 24 години при температурі 2–8 °С та 8 годин при температурі 30 º С.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці, щоб захистити від світла, при температурі не вище 30 °С у місці, недоступному для дітей.
Упаковка. Порошок у 20 мл скляному флаконі типу І, вкритому сірою гумовою пробкою (В 52-42) та кришечкою типу flip-off;
по 10 мл розчинника у пластиковому шприці;
по 1 флакону порошку та по 1 шприцу розчинника в комплекті зі стерильним перехідним пристроєм для флакона та стерильною одноразовою голкою в картонній коробці.

Написати відгук