Олуміант (Olumiant) 4 мг, 35 таблеток

Олуміант (Olumiant)

Клініко-фармакологічна група: Селективний імунодепресант
Фармако-терапевтична група: Селективний імунодепресант
Фармакологічна дія
Селективний та оборотний інгібітор янус-кінази 1 та 2 (JAK1 та JAK2). Барицитиниб інгібує активність JAK1, JAK2, тирозинкінази-2 та JAK3 зі значеннями IC50 (концентрація напівмаксимального інгібування) 5.9, 5.7, 53 та >400 нМ відповідно. В рамках внутрішньоклітинного сигнального шляху янус-кінази фосфорилують та активують STAT (транспортери сигналу та активатори транскрипції), які у свою чергу активують експресію гена в клітині. Барицитиниб модулює ці сигнальні каскади реакцій, частково інгібуючи ферментативну активність JAK1 та JAK2, тим самим зменшуючи фосфорилювання та активацію STAT.
Фармакокінетика
Після вживання барицитиниб швидко всмоктується, час досягнення Cmax становить приблизно 1 год (діапазон 0.5-3 год), абсолютна біодоступність становить близько 79% (CV = 3.94%). Фармакокінетика барицитінібу є лінійною за часом.
Середній Vd після внутрішньовенного введення становить 76 л, що свідчить про розподіл барицитинібу в тканинах. Приблизно 50% барицитинібу зв'язується з білками плазми.
Метаболізм барицитинібу опосередкований ізоферментом CYP3A4, при цьому біотрансформація піддається менше 10% дози. У плазмі крові метаболіти барицитинібу не виявляються. В умовах in vitro барицитиніб є субстратом для ізоферменту CYP3A4, транспортера органічних аніонів 3 (ОАТ3), Р-глікопротеїну (Pgp), білка резистентності раку молочної залози (BCRP) і білків множинної резистентності та виведення токсинів 2-К . Баріцітініб може бути інгібітором транспортерів органічних катіонів (ОСТ) 1.
Виведення нирками за допомогою клубочкової фільтрації та активної секреції через ОАТ3, Pgp, BCRP та МАТЕ2-К є основним механізмом кліренсу барицитинібу. Приблизно 75% дози, що вводиться, виводиться нирками, близько 20% - через кишечник. У пацієнтів з ревматоїдним артритом середній кліренс та Т1/2 становили 9.42 л/год (CV=34.3%) та 12.5 год (CV=27.4%) відповідно. Сmax та AUC барицитинібу у стійкому стані фармакокінетики у пацієнтів з ревматоїдним артритом були відповідно у 1.4 та 2 рази вищими, ніж у здорових добровольців.
Функція нирок значно впливає експозицію барицитиниба. Середнє співвідношення AUC у пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю та у пацієнтів з нормальною функцією нирок становлять 1.41 (90% ДІ: 1.15-1.74) та 2.22 (90% ДІ: 1.81-2.73) відповідно. Середнє співвідношення Сmax у пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю та у пацієнтів з нормальною функцією нирок становлять 1.16 (90% ДІ: 0.92-1.45) та 1.46 (90% ДІ: 1.17-1.83) відповідно.
Показання до активних речовин препарату Олуміант™
Лікування активного ревматоїдного артриту помірного або тяжкого ступеня у дорослих пацієнтів з непереносимістю або відсутністю адекватної відповіді на лікування одним або декількома базовими протиревматичними препаратами.
Режим дозування
Всередину. Рекомендована доза становить 4 мг 1 раз на добу.
Побічна дія
Інфекції та інвазії: дуже часто – інфекція верхніх дихальних шляхів; часто - оперізуючий лишай, простий герпес, гастроентерит, інфекція сечовивідних шляхів.
З боку системи кровотворення: часто – тромбоцитоз >600×109 клітин/л; нечасто – нейтропенія <1×109 клітин/л.
З боку обміну речовин: дуже часто – гіперхолестеринемія; нечасто – гіпертригліцеридемія.
З боку травної системи: часто – нудота.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – акне.
Інші: часто – підвищення активності АЛТ, АСТ; нечасто – збільшення маси тіла, підвищення концентрації КФК.
Протипоказання до застосування
Підвищена чутливість до барицитинібу; вагітність; період грудного вигодовування; вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки).
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Застосування барицитинібу під час вагітності протипоказане.
Не слід застосовувати барицитініб у період грудного вигодовування.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю слід призначати барицитиніб при печінковій недостатності тяжкого ступеня.
Застосування при порушеннях функції нирок
З обережністю слід призначати барицитиніб при нирковій недостатності (КК менше 30 мл/хв).
Застосування у дітей
Протипоказано застосування барицитинібу пацієнтам віком до 18 років.
Застосування у пацієнтів похилого віку
З обережністю слід призначати барицитиніб пацієнтам віком від 75 років.
особливі вказівки
З обережністю слід призначати барицитініб при нирковій недостатності (КК менше 30 мл/хв); печінкової недостатності тяжкого ступеня; активних, хронічних чи рецидивуючих інфекціях (включаючи туберкульоз); активної форми вірусного гепатиту В та С; зниженні числа нейтрофілів (<1×109/л), зниження числа лейкоцитів (<0.5×109/л), зниження гемоглобіну (<8 г/дл); у комбінації з біологічними базисними протиревматичними препаратами чи іншими інгібіторами янус-кінази; у комбінації з потужними імунодепресантами (наприклад, азатіоприном, такролімусом, циклоспорином); одночасному застосуванні живих вакцин; пацієнтам із факторами ризику ТГВ/ТЕЛА; пацієнтам віком від 75 років.
У пацієнтів з активними, хронічними або рецидивними інфекціями до початку терапії рекомендується ретельно оцінювати співвідношення користь/ризик застосування барицитинібу.
Перед початком застосування барицитинібу пацієнти повинні пройти скринінг на туберкульоз. Барицітініб не рекомендується застосовувати у пацієнтів з активною формою туберкульозу. У пацієнтів з латентною формою туберкульозу, які раніше не отримували лікування, перед початком терапії барицитинібом необхідно розглянути можливість проведення протитуберкульозної терапії.
Не рекомендується розпочинати терапію або слід тимчасово припинити застосування барицитинібу у разі зниження числа нейтрофілів <1×109/л, зниження числа лейкоцитів <0.5×109/л або зниження гемоглобіну <8 г/дл.
У пацієнтів похилого віку з ревматоїдним артритом збільшується ризик розвитку лімфоцитозу. Є дані про поодинокі випадки розвитку лімфопроліферативних захворювань.
У разі розвитку у пацієнта оперізуючого герпесу застосування барицитинібу слід тимчасово припинити до вирішення захворювання.
Перед початком терапії барицитинібом слід проводити скринінг пацієнтів для виявлення вірусного гепатиту. При виявленні ДНК вірусу гепатиту пацієнта слід направити до гепатолога, щоб визначити можливість продовження або припинення терапії.
Не рекомендується використання живих атенуйованих вакцин під час або безпосередньо перед застосуванням барицитинібу. Під час розгляду питання про проведення вакцинації проти вітряної віспи перед початком застосування барицитинібу слід дотримуватись міжнародних рекомендацій щодо проведення вакцинації у пацієнтів з ревматоїдним артритом.
Приблизно через 12 тижнів після початку застосування барицитинібу слід оцінювати ліпідний профіль, після чого лікування пацієнтів слід проводити відповідно до міжнародних клінічних рекомендацій щодо ведення пацієнтів з гіперліпідемією.
У разі виявлення підвищення активності АЛТ або ACT під час обстеження пацієнтів та підозри на лікарське ураження печінки застосування барицитинібу слід тимчасово припинити доти, доки цей діагноз не буде виключений.
У пацієнтів із ревматоїдним артритом підвищується ризик виникнення злоякісних новоутворень, включаючи ризик лімфоми. Застосування імуномодулюючих лікарських засобів може збільшити ризик виникнення злоякісних новоутворень, включаючи ризик лімфоми.
При виявленні клінічних ознак ТГВ/ТЕЛА застосування барицитинібу слід тимчасово припинити, негайно оцінити стан пацієнта та провести відповідне лікування.
Лікарська взаємодія
При застосуванні барицитинібу в комбінації з потужними імунодепресантами, такими як азатіоприн, такролімус або циклоспорин, неможливо виключити ризик адитивної імуносупресії.
Застосування пробенециду призводило приблизно до дворазового збільшення AUC(0-∞) без зміни Тmax або Сmax барицитинібу. Отже, у пацієнтів, які приймають інгібітори ОАТ3 із сильною інгібуючою активністю, такі як пробенецид, рекомендована доза барицитинібу становить 2 мг 1 раз на добу.
Слід бути обережними при одночасному призначенні лефлуноміду або терифлуноміду і барицитинібу.

Написати відгук