Престаріум (Prestarium) 5 мг, 30 таблеток

Виробник SERVIER Warszawa, Poland
Наявність: На складі
Ціна 490 грн.
420 грн.

Кількість: - +
   - АБО -   

ПРЕСТАРIУМ (PRESTARIUM)
 

Склад:
ПРЕСТАРIУМ® 2.5 мг
Діюча речовина: 2.5 мг периндоприлуаргініну, що відповідає 1.6975 мг периндоприлу;
допомiжнiречовини: лактози моногідрат, магнію стеарат, мальтодекстрин, кремній колоїдний гідрофобний, натрію крохмальгліколят (тип A), гліцерин, гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (E 171).
ПРЕСТАРIУМ®5 мг
Діюча речовина: 5 мг периндоприлуаргініну, що відповідає 3.395 мг периндоприлу;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, магніюстеарат, мальтодекстрин, кремній колоїдний гідрофобний, натрію крохмальгліколят (тип A), гліцерин, гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (E 171), мідіхлорофіл ін (E141 ii).
ПРЕСТАРIУМ® 10 мг
Діюча речовина: 10 мг периндоприлуаргініну, що відповідає 6.790 мг периндоприлу;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, магніюстеарат, мальтодекстрин, кремній колоїдний гідрофобний, натрію крохмальгліколят (тип A), гліцерин, гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (E 171), мідіхлорофіл ін (E141 ii).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
 Інгібіториангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Код АТС C09A A04.
Клінічні характеристики.
Показання.

- Артеріальна гіпертензія.
- Серцева недостатність.
- Запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з цереброваскулярнимизахворюваннями.
- Запобігання серцево–судинним ускладненням у пацієнтів з документовано подтвердженоюстабільною ішемічною хворобою серця. Довготривале лікування зменшує ризик виникнення інфаркту міокарда та серцевої недостатності (за результатами дослідження EUROPA).
Протипоказання. Підвищена чутливість до периндоприлу та складових препарату;
ангіо невротичнийнабряк в анамнезі, в тому числі після застосування інгібіторів АПФ, вагітність (особливо II і III триместри), період годування груддю.
Спосіб застосування та дози:
Для перорального застосування.
Приймати одинраз на добу, перед їдою, бажано вранці.
Дозу підбирають індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням показання для застосування, профілю пацієнта та показників АТ (артеріального тиску). Пацієнти з груп ризику- див. розділ “Особливості застосування ".
Таблетки по 2.5мг (ПРЕСТАРІУМ® 2.5 мг) та по 10 мг (ПРЕСТРІУМ® 10 мг) не підлягають поділу.
Таблетки по 5мг (ПРЕСТАРІУМ® 5 мг) підлягають поділу.
Артеріальна гіпертензія.
ПрепаратПРЕСТАРІУМ® 2.5мг, 5мг або 10 мг може призначатися у моно терапії абов комбінації з іншими класами антигіпертензивних засобів.
Рекомендована початкова доза становить 5мг (препарат ПРЕСТАРІУМ® 5 мг).
Пацієнтам з високою активністю ренін-ангіотензин-альдостероновоїсистеми (особливо пацієнтам з реноваскулярною гіпертензією, порушенням водно-електролітного балансу, серцевою декомпенсацією або тяжкою гіпертензією, а також пацієнтам літнього віку), через можливість виникнення раптового зниження артеріального тиску (гіпотензія першої дози), рекомендовано починати лікування з дози 2.5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ® 2.5 мг), під наглядом лікаря, якщо потрібно - в умовах стаціонару.
За необхідності та гарної переносимості дозу поступово протягом місяця підвищують до 5-10 мг (ПРЕСТАРІУМ® 5 мг 1 таблетка на добу, ПРЕСТАРІУМ® 10 мг 1таблетка на добу). Серцева недостатність.
Рекомендована початкова доза становить 2.5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ® 2.5 мг) одинраз на добу, перед їдою, бажано вранці. Через 2 тижні за умови доброїпереносимості дозу можна підвищити до 5мг та перейти на застосування препарату ПРЕСТАРІУМ® 5 мг.
Пацієнти з груп ризику - див. розділ “Особливості застосування".
Запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з церебровскулярними захворюваннями (за результатами дослідження PROGRESS).
Рекомендована початкова доза становить 2.5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ® 2.5 мг або½ таблетки ПРЕСТАРІУМ® 5 мг) один раз на добу, перед їдою, бажано в ранці. Після двох тижнів лікування дозу збільшують до 5 мг (ПРЕСТАРІУМ®5 мг).
За необхідності додаткового контролю артеріального тиску можна призначити в комбінації зіндапамідом або перейти на застосування фіксованої комбінації периндоприлу таіндапаміду (препарат ПРЕСТАРІУМ аргінін КОМБІ.).
Лікування розпочинають у термін від 2 тижнів до декількох років після первинного інсульту.
Запобігання серцево–судинним ускладненням у пацієнтів з документованою стабільною ішемічною хворобою серця. Довготривале лікування зменшує ризик виникнення інфаркту міокарда та серцевої недостатності (за результатами 4-річного дослідження EUROPA).
Лікування починають з дозування 5мг (препарат ПРЕСТАРІУМ® 5 мг) 1 таблетка на добу, бажано вранці. Через два тижні за умови гарної переносимості дозу підвищують до 10 мг та переходять на довготривалий прийом препарату ПРЕСТАРІУМУ® 10 мг .
ПРЕСТАРІУМ® 10 мг 1таблетка на добу призначається для довго тривалого лікування пацієнтам з документованою стабільною ішемічною хворобою серця, незалежно від супутньої патології, віку та додаткової терапії.
Пацієнти літнього віку здокументованою стабільною ішемічною хворобою серця розпочинають лікування здози 2.5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ® 2.5 мг) один раз на добу, перед їдою, бажано вранці, через тиждень лікування дозу підвищують до 5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ'®5 мг), після двох тижнів лікування за умови доброї переносимості дозу підвищують до 10 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ® 10 мг) та починають довготривале лікування.
Побічні реакції.
Під час застосування периндоприлу можуть спостерігатися нижчезазначені побічні реакції:
З боку системи крові та лімфатичної системи: зниження гемоглобіну та гемотакріту, тромбоцит опенія, лейкопенія/нейтропенія, анемія, агранулоцит оз, панцитопенія. У пацієнтів з вродженою недостатністю ферменту G-6PDH трапляються поодинокивипадки гемолітичної анемії.
З боку ЦНСта периферичної нервової системи: головний біль, астенія, запаморочення, парестезія; дуже рідко - порушення настрою, сну.
З боку системи зору: порушення зору.
З боку органів слуху: шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія (особливо після прийому першої дози); дуже рідко - в наслідок раптового зниження артеріального тиску у пацієнтів високого ризику можуть виникнути аритмія, стабільна стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт (див. розділ „Особливості застосування).
З боку системи дихання: сухий кашель, задишка; не часто - бронхоспазм; дуже рідко -еозинофільна пневмонія, риніт.
З боку системи травлення: нудота, блювання, біль у животі, діарея, запор, відчуття сухості уроті; дуже рідко - панкреатит.
З бокугепатобіліарної системи: дуже рідко - гепатит, жовтуха (див. розділ „Особливості застосування”).
З боку системисечовиведення: не часто - ниркова недостатність; дуже рідко - гостра ниркова недостатність.
Алергічні реакції та реакції з боку шкіри: шкірні висипання, еритема; не часто-ангіо невротичний набряк; дуже рідко - мультиформна еритема.
Інші прояви- астенія, судоми м’язів, рідко - імпотенція, пітливість.
Лабораторні показники: можливе підвищення концентрації калію, креатині ну та сечовини в сироватці крові, особливо у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та реноваскулярноюгіпертензією. Рідко - підвищення рівня печінкових трансаміназ та рівня білірубіну в плазмі.
Передозування.
Симптомами передозування будь-яких і-АПФ є тяжка артеріальна гіпотензія, циркуляторнийшок, тахікардія, брадикардія, електролітний дисбаланс, ниркова недостатність, гіпервентиляція, запаморочення, тривога.
  У разі передозування пацієнт повинен перебувати у стаціонарі під наглядом лікаря.
Слід контролю вати рівень електролітів і креатині ну в плазмі. Лікування залежить від характеру та тяжкості симптомів. Необхідно зменшити абсорбцію інгібітора АПФвживанням адсорбентів та промити шлунок. У разі тяжкої гіпотензії пацієнту необхідно надати горизонтальне положення з низьким узголів’ям та відновити об'єм циркулюючої крові фізіологічним розчином. За необхідності слід розглянути можливість введення ангіотензину II та/або внутрішньо венне введеннякатехоламінів. У разі крайньої потреби розглядають питання щодо імплантації водія ритму. Необхідно контролю вати та коригувати життєво важливі функції.
Периндоприлможе бути видалений з організму за допомогою гемодіалізу. Не рекомендовано застосування високо проточних мембран.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
 Застосування препарату підчас першого триместру вагітності не рекомендовано. При плануванні або встановленій вагітності лікування препаратом слід припинити. Застосування препарату у II і III триместри вагітності протипоказано.
Не рекомендовано застосування периндоприлу під час періоду годування груддю, узв'язку з відсутністю даних щодо проникнення периндоприлу у груднемолоко.
Діти.
  Периндоприлуаргінін не рекомендовано призначати дітям та підліткам через відсутність досліджень у таких групах пацієнтів.
Особливості застосування.
 Перед початком застосування препарату та під час його приймання необхідно проводити моніторинг артеріального тиску, функції нирок і калію плазми крові.
Можливо коливання рівня калію плазми у пацієнтів, які приймають іАПФ. У пацієнтів з ризикомгіперкаліємії, а саме: з нирковою недостатністю, неконтрольованим цукровим діабетом можливо виникнення гіперкаліємії.
Гіпотензіяпершої дози. При застосуванні іАПФ після прийняття першої дози можливе виникнення раптового зниження артеріального тиску (гіпотензія першої дози). Симптоми гіпотензіїзазвичай не виникають у пацієнтів, які не мають ускладнень. Симптоми гіпотензіїчастіше виникають у пацієнтів з гіповолемію, дефіцитом натрію у зв’язку із застосуванням діуретиків, безсольовою дієтою, через блювання, діарею, у пацієнтів з тяжкою ренін-залежною гіпертензією та у пацієнтів з симптомами серцевої недостатності з або без ниркової недостатності, особливо у пацієнтів зтяжкою серцевою недостатністю, які приймають великі дози петльових діуретиків, мають порушення електролітного балансу або порушення функції нирок функціонального походження. Пацієнтам з порушенням водно-електролітного балансу рекомендовано відновити водно-електролітний баланс до початку лікуванняпериндоприлом аргініном.
У пацієнтів зризиком розвитку симптомів гіпотензії ініціація лікування та подальше підвищення дозування повинно здійснюватися під ретельним наглядом лікаря.
 Пацієнтиз ішемічною хворобою серця та цереброваскулярними захворюваннями повинні дотримуватися таких самих рекомендацій щодо ініціації лікування, аби уникнути можливості раптового зниження артеріального тиску, що у вищезазначених пацієнтів може призвести до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.
  За наявності тяжкої серцевої недостатності та у інших пацієнтів з груп ризику лікування повинно починатися під наглядом лікаря. Якщо при застосуванніпериндоприлу у пацієнта виникла гіпотензія першої дози, пацієнту необхідно надати горизонтальне положення з низьким узголів'ям та відновити об’ємциркулюючої крові фізіологічним розчином. Транзиторна реакція гіпотензії першої дози не є протипоказанням для подальшого підвищення дози, якщо після відновлення водно-електролітного балансу та нормалізації стану пацієнта є необхідність подальшого зниження артеріального тиску.
  З метою зменшення ризику появи симптоматичної гіпотензії пацієнтам, які приймаютьдіуретики, рекомендовано припинити вживання діуретиків за 2-3 дні до початку лікування периндоприлом, якщо це неможливо ініціювати лікування потрібно з мінімальної дози, а саме з 2,5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ® 2.5 мг). Необхідно контролю вати роботу нирок та рівень калію плазми. Подальше збільшення дози здійснюється відповідно до показників артеріального тиску. За необхідності відновлюють застосування діуретиків.
 Стеноз аортального чи мі трального клапанів, гіпертрофічна кардіоміопатія. Всі іАПФпризначаються з обережністю пацієнтам зі стенозом мі трального клапана або закупоркою виходу з лівого шлуночка (аортальний стеноз, гіпертрофічна кардіоміопатія).
  Пацієнтиз нирковою недостатністю. Для пацієнтів з нирковою недостатністю (CL CR<60 ) необхідно підбирати дозу залежно від кліренсу креатині ну та відповіді пацієнта на лікування. Рекомендований також періодичний контроль рівня калію такреатині ну.

Кліренс креатині ну

(мл/хв)

Рекомендоване дозування

ClCR ≥ 60

5 мг на добу

30 < ClCR < 60

2,5 мг на добу

15 < ClCR < 30

2,5 мг через добу

Пацієнти на гемодіалізі *

ClCR < 15

2,5 мг на день проведення діалізу

 Діалізнийкліренс периндоприлату 70 мл/хв. Периндоприл не призначається пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі з використанням високо проточних полі акрилових мембран через можливість виникнення анафілактичної реакції.
  У деяких пацієнтів із двобічним стенозом артерій нирок або стенозом артерії єдиної ниркиможе спостерігатися підвищення рівня сечовини крові та креатині ну плазми, особливо при наявності ниркової недостатності. Зміни показників мають оборотний характер та нормалізуються після припинення лікування. При наявностіреноваскулярної гіпертензії у таких хворих зростає ризик розвитку симптоматичноїгіпотензії та ниркової недостатності. Таким пацієнтам лікування рекомендовано починати під наглядом лікаря з низької дози та за умови гарної переносимостіподальшим титруванням дози.
  У деяких пацієнтів, у яких до початку лікування не було виявлено захворювань нирок, підвищення рівня сечовини крові та креатині ну плазми при застосуванніпериндоприлу, особливо у комбінації з діуретиками може свідчити про наявность упацієнта до початку лікування порушень функції нирок.
У таких випадках може бути необхідним зниження дози, або відміна діуретика, або іАПФ.
  У пацієнтів з симптомами серцевої недостатності виникнення гіпотензії при ініціації лікування іАПФ може призвести до подальшого порушення функції нирок.
 Пацієнти, які страждають на цукровий діабет. Пацієнтам, які застосовують інсулін або пероральні цукрознижуючі засоби при одночасному застосуванні іАПФ необхідно контролю вати рівень глюкози крові особливо протягом першого місяця застосування. (дивись розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
 Печінкова недостатність: не потребує підбирання дози. Якщо при застосуванні іАПФ упацієнта виникла жовтуха або відзначається значне підвищенні рівня печінкових ферментів лікування іАПФ слід припинити та забезпечити такому пацієнту ретельний медичний нагляд.
  Немає даних щодо застосування периндоприлу у пацієнтів після перенесеної операції щодо трансплантації нирки.
  З обережністю застосовувати у пацієнтів з колагенозами, пацієнтів, які приймають алопуринол, імунодепресанти, прокаїнамід, особливо за наявності уцих пацієнтів порушень функції нирок.
 Кашель. Оскільки до складу препарату входить інгібітор АПФ, під час його застосування можливе виникнення сухого кашлю, який зникає після відміни препарату. За необхідності лікування можна продовжувати.
  Якщо пацієнту збираються робити хірургічне втручання або потрібна анестезія, необхідно повідомити анестезіолога про застосування будь-якого інгібітору АПФ. Лікування іАПФ повинно бути припинено за одну добу до хірургічного втручання (див. розділ „Взаємодія з іншими лікарськими засобами”).
  До складу препарату входить лактоза, тому пацієнтам з уродженою непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози, недостатністю лактази Лапа не рекомендовано призначати цей препарат.
  У пацієнтів з підвищеним рівнем ліпопротеїдів низької щільності при проведенні плазмофорезу з використанням декстрасульфату на фоні застосування іАПФ можуть виникнути небезпечні для життя анафілактоїдні реакції. Розвитку анафілактоїдних реакцій можна уникнути при тимчасовому припиненні лікування іАПФ до початку проведенняплазмофорезу.
  У пацієнтів, які приймають іАПФ під час десенсибілізуючого лікування препаратами, що містять бджолину отруту, можуть виникати анафілактоїдні реакції. Розвитку цих реакцій можна уникнути при тимчасовому припиненні застосування іАПФ. Вищезазначені реакції можуть з’явитися при проведенні провокаційних проб.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.
При керуванні автомобілем або при роботі з різними механізмами треба брати до уваги можливість розвитку запаморочення або слабкості внаслідок різкого зниження артеріального тиску.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.
 Діуретики.У пацієнтів з порушеннями водно-електролітного обміну, які приймаютьдіуретики, при доданні іАПФ можливе виникнення різкого зниження артеріального тиску. Для зменшення ризику виникнення гіпотензії таким пацієнтам рекомендовано припинити лікування діуретиками та відновити водно-електролітний баланс допочатку лікування периндоприлом.
  Одночасний прийом з калій зберігаючи ми діуретиками (спіронолактон, амілорид, триамтерен), добавки калію, або сполуки, що містять солі калію може спричинитигіперкаліємію. Вищезазначені препарати не рекомендовані для одночасного застосування з периндоприлом. У разі призначення вищезазначених речовин вони повинні застосовуватись з обережністю. Необхідно проводити моніторинг калію плазми.
 Не стероїдніпротизапальні препарати, ацетил саліцилова кислота ≥ 3 г/добу, зменшують антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ, справляючи синергічний ефектна підвищення рівня калію плазми та можуть викликати порушення функції нирок. Цей ефект є оборотним. У поодиноких випадках ниркова недостатність може виникнути у пацієнтів з порушенням функції нирок в анамнезі (пацієнти літнього віку, пацієнти з порушенням водно-електролітного балансу).
  При застосуванні іАПФ з препаратами літію можливе зворотне підвищення концентрації літію у плазмі і відповідно підвищення ризику його побічної та токсичної дії. Застосування тіазидних діуретиків може збільшити ризик виникнення та збільшити ймовірність токсичності літію при застосуванні з іАПФ. Не рекомендовано застосовувати периндоприл аргінін з препаратами літію. При необхідності такого призначення необхідно контролю вати рівень літію в плазмі.
 Антигіпертензивнізасоби та вазодилятатори. Одночасне застосування антигіпертензивнихзасобів, нітрогліцерину, інших нітратів та вазодилататорів можуть посилитиантигіпертензивну дію периндоприлу аргініну.
 Протидіабетичні засоби. Епідеміологічні дослідження припускають, що одночасне застосування іАПФ та препаратів, що знижують рівень глюкози у крові (інсулін, пероральніцукрознижуючі засоби), може спричинити подальше зниження рівня глюкози крові та виникнення ризику розвитку гіпоглікемії, особливо у перші тижні лікування та у пацієнтів з нирковою недостатністю.
 Трициклічні антидепресанти/анти психотропні засоби/анестетики. Одночасне застосування деяких анестетик ів, трициклічних антидепресантів або анти психотропних засобів зіАПФ може призвести до подальшого зниження артеріального тиску.
Симпатоміметики: можливо ослабленняантигіпертензивної дії інгібіторів АПФ.
Фармакологiчнiвластивостi.
Фармакодинаміка.
Периндоприл– інгібітор ферменту, який перетворює ангіотензин I в ангіотензин II(ангіотензинперетворюючий фермент – АПФ). АПФ або кіназа, - це екзопептидаза, яка сприяє перетворенню ангіотензину I у судинозвужувальний ангіотензин II, атакож викликає розпад судинорозширювача брадикініну до неактивногогептапептиду. Інгібування АПФ приводить до зниження концентрації ангіотензинуII у плазмі, підвищення активності реніну в плазмі та зниження секреції альдостерону. Оскільки АПФ інактивує брадикінін, інгібування АПФ приводить до підвищення рівня брадикініну, підвищення активності циркулюючої та місцевоїкалікреїнкінінової системи та до активації системи простагландину. Цей механізм дії зумовлює зниження кров'яного тиску інгібіторами АПФ і частково відповідає за появу деяких побічних ефектів (кашель).
Периндоприлпідвищує рівень брадикініну, що веде до покращання функціонування та релаксації ендотелію судин і має вирішальну роль у зменшенні кардіоваскулярногоре моделювання, покращанні фібринолітичного балансу.
Периндоприлсприяє розширенню та зменшенню опору периферійних судин. Периферичний кровотікзбільшується, однак частота серцевих скорочень не зростає.
Інші властивості. При застосуванні периндоприлу, як правило, нирковий кровоток зростає, але показникгломерулярної фільтрації не змінюється.
Завдяки складному механізму дії периндоприл знижує підвищений артеріальний тиск.
Периндоприл дієчерез свій активний метаболіт - периндоприлат.
Артеріальна гіпертензія
Периндоприлефективно знижує артеріальний тиск при всіх ступенях артеріальної хвороби: м'якої, помірної та тяжкої; знижує систолічний та діастоличний артеріальний тиск. Периндоприл ефективно діє протягом 24 годин. Максимальна гіпотензивна дія досягається через 4-6 годин після однократного прийому. Відношення Т/Р (пік/корито) периндоприлу становить 87-100%.
  Периндоприлзнижує артеріальний тиск з самого початку лікування, стабілізація артеріального тиску відбувається протягом 1 місяця і зберігається тривалий час без виникнення тахіфілаксії. При припиненні вживання препарату ефекту відміни не спостерігається.
Окрім ефективного зниження артеріального тиску, периндоприл поліпшує еластичність великих артерій, коригує структурні зміни у малих артеріях, зменшує гіпертрофію лівого шлуночка, запобігає прогресу ванню атеросклерозу та має анти ішемічнівластивості.
Серцева недостатність
Периндоприлзменшує роботу серця, шляхом зменшення перед- i пiслянавантаження на серце.
Дослідження на пацієнтах з серцевою недостатністю продемонстрували зменшення тиску наповнення у правому i лівому шлуночках, зниження системного периферичного опору, збільшення серцевого індексу та покращання серцевого викиду.
У порівняльних дослідженнях з плацебо та іншими інгібіторами АПФ застосування початкової дози- 2.5 мг периндоприлу (препарат ПРЕСТАРІУМ® 2.5 мг) у пацієнтів зсерцевою недостатністю легкої та середньої тяжкості не спричинює гіпотензіїпершої дози порівняно з плацебо.
Пацієнти зцереброваскулярними захворюваннями
ДослідженняPROGRESS за участю понад 6000 пацієнтів, продемонструвало переваги 4-річного лікування пацієнтів з інсультом чи транзиторними порушеннями мозкового кровообігу в анамнезі периндоприлом, тертубутиламіном (препаратом ПРЕСТАРІУМ®4 мг) який є еквівалентним периндоприлу аргініну 2.5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ®5 мг) щодо запобігання повторному інсульту у пацієнтів з цереброваскулярнимизахворюваннями (в моно терапії чи в поєднанні з діуретиком індапамідом додатково до базової терапії).
Відмічалося статистично вірогідне зниження ризику виникнення:
- повторного інсульту ішемічного та геморагічного на 28% (у тому числі геморагічного інсульту на 50%);
- випадків фатального чи інвалідизуючого інсульту на 33%;
- деменції ітяжких порушень когнітивної функції, пов’язаних з церебральним інсультом відповідно на 34% і 45%;
- інфаркту міокарда на 38%;
- серцевої недостатності на 26%.
Ці терапевтичні результати спостерігалися незалежно від наявності супутньої артеріальної гіпертензії, віку, статі, типу інсульту або наявності цукрового діабету.
Запобігання серцево–судинним ускладненням у пацієнтів з документованою стабільною ішемічною хворобою серця.
4-річне дослідження EUROPA на 12 218 пацієнтах довело, що лікування периндоприломтертбутиламіном 8 мг (препаратом ПРЕСТАРІУМ® 8 мг), який є еквівалентним периндоприлу аргініну 10 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ® 10мг):
- вірогідно знижує ймовірність розвитку фатального та не фатального інфаркту міокарда на 24%;
- вірогідно знижує ймовірність розвитку серцевої недостатності, яка потребує госпіталізації, на 39%.
Дослідження побіоеквівалентності довели біоеквівалентність між периндоприлом аргініном 2.5мг-5мг-10мг та відповідно периндоприлом тертбутиламіном 2мг-4мг-8мг.
Фармакокiнетика.
Після перорального прийому периндоприл швидко всмоктується, максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 1 год. Період напіврозпаду периндоприлу вплазмі крові - 1 год. Периндоприл є пролікою. 27% від загальної кількості прийнятого перинодоприлу визначається в крові у вигляді активного метаболіту -периндоприлату. Крім активного метаболіту- периндоприлату, препарат утворює 5метаболітів, які є неактивними. Максимальна концентрація периндоприлату вплазмі досягається через 3-4 год після прийому.
  Вживання їжі дещо сповільнює перетворення периндоприлу у периндоприлат, тому периндоприларгінін треба застосовувати перед їжею. Відмічається лінійна залежність міждозою периндоприлу та його концентрацією у плазмі.
  У плазмі крові периндоприлат існує у вигляді вільної та зв’язаної з АПФ фракції (остання відповідає за антигіпертензивну дію). Зв’язування периндоприлату з протеїнами плазми ( головним чином з АПФ) становить 20%, цей показник є дозозалежним.
  Периндоприлатвиводиться з сечею. Стадія рівноважної концентрації у плазмі настає через 4 днівід початку лікування.
Виведенняпериндоприлату уповільнюється у пацієнтів похилого віку, у пацієнтів з серцевою та нирковою недостатністю. Рекомендовано підбирати дози для пацієнтів знирковою недостатністю, враховуючи ступінь недостатності та кліренс креатині ну.
Діалізнийкліренс периндоприлату - 70 мл/хв.
Кінетикапериндоприлу змінюється у хворих на цироз печінки. Печінковий кліренспериндоприлу зменшується вдвічі. Однак кількість периндоприлату, що утворюється, не зменшується. Отже, таким хворим не потрібно коригувати дозу.
Фармацевтичні властивості.
Основні фізико-хімічні властивості
ПРЕСТАРIУМ®2.5 мг: таблетки, вкриті оболонкою, білі, круглі, опуклі.
ПРЕСТАРIУМ®5 мг: таблетки, вкриті оболонкою, світло-зелені довгасті, з тисненням на одному боці та насічкою з обох боків.
ПРЕСТАРIУМ® 10 мг: таблетки, вкриті оболонкою, зелені, круглі, двоопуклі з тисненням з обох боків,- з одного боку та - з іншого.
Несумісність.
Не виявлено.
Термін придатності.
Термiн придатності - 3 роки.
Не вживати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати умісцях, недоступних для дітей. Зберігати таблетки у щільно закритому контейнері. Не потребує особливих умов зберігання.

Написати відгук


Ваше Ім’я:


Ваш відгук: Примітка:HTML теги не дозволені! Використовуйте звичайний текст.

Рейтинг Погано           Добре

Введіть код, вказаний на зображенні: