Равел SR (Rawel SR) 1.5 мг, 90 таблеток

Равел SR (Rawel SR)
 

Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: indapamide;
основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, трохи двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою.
склад: 1 таблетка містить 1,5 мг індапаміду;
допоміжні речовини: гіпромельоза, целактоза, повідон, кремніюдіоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, макрогол 400, двоокис титану (Е 171).
Форма випуску. Таблетки пролонгованої дії.
Фармакотерапевтична група. Нетиазидні діуретикиз помірно вираженою активністю. Похідні сульфонаміду. Індапамід. Код АТС С 03ВА 11.
Фармакологічні властивості. Равел SR – антигіпертензивний засіб, за своєю структурою є похідним сульфонаміду.
Фармакодинаміка. За фармакологічними властивостями Равел SR подібний доті азидних діуретиків. Індапамід діє шляхом гальмування абсорбції натрію у кортикальному сегменті нефрона, збільшує ниркову екскрецію іонів натрію іхлоридів і тому збільшує діурез. Менш впливає на виділення іонів калію імагнію. Індапамід має виражену антигіпертензивну дію та незначну діуретичну. Гіпотензивний ефект триває 24 години. Крім діуретичного ефекту також впливає насудини, знижуючи опір в артеріолах та загальний периферичний опір.
Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка, гіпотензивна дія зберігається у пацієнтів з артеріальною гіпертензією навіть при порушенні функції нирок.
Індапамід практично не впливає на концентрацію ліпідів у сироватці крові (загальний холестерин, холестерин ліпопротеїнів низької щільності, холестерин ліпопротеїнів високої щільності, три гліцериди). Крім того, він практично не впливає на обмін вуглеводів навіть у пацієнтів із цукровим діабетом з супутньою гіпертензією. Гіпотензивний ефект індапаміду не посилюється при збільшенні дози, тоді як побічні ефекти у такому разі проявляються сильніше і частіше.
Фармакокінетика. Фракціяіндапаміду вивільнюється швидко і майже повністю всмоктується ушлунково-кишковому тракті. Прийом препарату під час вживання їжі не впливає на кількість речовини, що всмокталась. Максимальна концентрація індапаміду у сироватці крові досягається приблизно через 9,8 год після прийому препарату підчас їжі та через 12,3 год натще. При постійному прийомі препарату максимальна концентрація індапаміду у сироватці крові досягається через 11 годин після перорального введення препарату. Стабільна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 7 днів. Регулярний прийом препарату не призводить до кумуляції.
Зв’язування індапаміду збілками плазми крові становить 79 %. Період напів виведення із плазми крові становить від 14 до 24 годин (у середньому 18 годин). При регулярному прийомі препарату період напів виведення становить 19,2 год.
Метаболічний розпад індапаміду відбувається, в основному, у печінці. 70 % індапамідувиводиться нирками, в основному, у вигляді метаболітів (фракція незміненого препарату становить близько 5 %). Приблизно 20 % виводиться разом з калом увигляді неактивних метаболітів. Концентрація індапаміду має У пацієнтів з порушенням функції нирок та печінки не відбувається значної змінифармакокінетичних параметрів.
Показання для застосування. Лікування артеріальної гіпертензії.
Спосіб застосування та дози.
Рекомендується приймати по 1 таблетці 1 раз на добу, бажано вранці.
Максимальна добова доза – 1 таблетка. Термін лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання і визначається індивідуально.
Побічна дія. Можливий розвиток гіпокаліємії. При проведенні клінічних досліджень гіпокаліємія через 4-6 тижнів лікування індапамідомспостерігалась у 10 % пацієнтів (рівень калію у плазмі крові < 3,4 ммоль/л) і у 4 % пацієнтів (рівень калію у плазмі крові < 3,2 ммоль/л). Через 12тижнів середнє зниження концентрації калію у плазмі крові становило 0,23ммоль/л.
Гіпонатріємія з гіповолемією, що може призвести до дегідратації таортостатичної гіпотензії; внаслідок супутньої втрати іонів хлоридів можерозвинутись компенсаторний метаболічний алкалоз.
Інколи можливий розвитокгіперурикемії та гіперглікемії, тому з обережністю приймати пацієнтам зцукровим діабетом чи подагрою.
Гіперкальціємія, тромбоцит опенія, лейкопенія, агранулоцит оз, аплазія кісткового мозку і гемолітична я анемія виникають дуже рідко у поодиноких випадках.
У пацієнтів з печінковою недостатністю може розвинутись печінкова енцефалопатія.
Алергічні реакції підвищеної чутливості до препарату (макулопапульозні висипи, пурпура) виникають, головним чином, у пацієнтів із схильністю до появи астматичних реакцій та реакцій гіпер чутливості.
Можливе загострення системного червоного вовчака, макулопапульозних висипів і пурпури.
Рідше виникаютьзапаморочення, головний біль, парестезії, стомлюваність, запор і сухість у роті, нудоту.
У дуже рідких випадках можерозвинутись панкреатит.
Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якої речовини, щовходить до складу цього препарату, або до інших сульфонамідів, виражена ниркова недостатність, печінкова енцефалопатія або виражене порушення функції печінки, гіпокаліємія, вагітність, годування груддю, дитячий вік.
Передозування.
Індапамід у дозах до 40 мг, тобто приблизно в 27 разів вище терапевтичної дози, є нетоксичним препаратом.
Ознаками гострого отруєння, в основному, є порушення водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія), що проявляється нудотою, блювотою, гіпотензією, судомами, запамороченням, сонливістю, сплутаністю свідомості, поліурією, олігурією інавіть анурією (внаслідок гіповолемії).
Першою допомогою є швидке виведення прийнятого препарату з організму шляхом промивання шлунка і/або приймання активованого вугілля з наступнім відновленням водно-електролітного балансу. Симптоматична терапія за показаннями.
Особливості застосування. У пацієнтів з порушенням функції печінки тіазиднідіуретики можуть викликати енцефалопатію. У такому разі застосування діуретикуслід негайно припинити.
1. Водно-електролітний баланс.
Концентрація натрію у плазмі крові.
  Діуретик може викликати гіпонартіємію. Концентрацію натрію у плазмі крові необхідно визначати перед початком лікування та через рівні проміжки часу під час лікування.. У людей похилого віку тахворих на цироз печінки визначення концентрації натрію у плазмі крові необхідно здійснювати частіше.
Концентрація калію у плазмі крові.
У пацієнтів, які погано харчуються, і/або приймають одразу декілька препаратів, у людей похилого віку, у хворих зцирозом печінки і асцитом, з ішемічною хворобою серця і серцевою недостатністю, пацієнтів із подовженим інтервалом “QT” необхідно попередити появу гіпокаліємії (< 3,4 ммоль/л). У таких пацієнтів гіпокаліємія збільшує кардіо токсичністьпрепаратів дигіталісу і ризик появи аритмій.
Гіпокаліємія може сприяти розвитку небезпечних аритмій, зокрема поліморфної шлуночкової тахікардії типу “пірует”. Таким хворим потрібно частіше проводити моніторинг рівня калію в плазмі крові.
Концентрація кальцію у плазмі крові.
Тіазидні і споріднені діуретикиможуть зменшувати виведення кальцію із сечею і викликати незначне транзиторнезбільшення концентрації кальцію у плазмі крові. Стійка гіперкальціємія можебути обумовлена наявністю гіперпаратиреозом. Тому лікування діуретиком слід припинити до перевірки функції пара щитовидної залози.
Рівень глюкози у крові.
У хворих на цукровий діабет важливоконтролю вати рівень глюкози у крові, зокрема при гіпокаліємії.
Сечова кислота.
У пацієнтів з гіперурикемією можеспостерігатись тенденція до нападів подагри.
2. Функція нирок і діуретики.
Тіазидні і споріднені діуретикинайбільш ефективні при нормальній функції нирок або при незначному її порушенні (рівень креатині ну у плазмі крові дорослих нижче 25 мг/л або 220 мкмоль/л).
Гіповоліємія, яка виникає напочатку лікування внаслідок втрати води і натрію внаслідок застосування діуретика, може викликати зниження клуб очкової фільтрації. Це може призвести до збільшення рівня сечовини та креатині ну у плазмі крові. У людей з нормальною функцією нирок така транзиторна функціональна ниркова недостатність зникає без будь-яких наслідків, але при нирковій недостатності вона може посилити її вираженість.
3. Спортсмени.
Равел SR містить активну речовину, яка може викликати позитивну реакцію при проведенні допінг-контролю у спортсменів, які приймають даний препарат.
Вагітність.
Вагітним жінкам не рекомендується застосовувати препарат і тим більше не можна його приймати для усунення фізіологічних набряків під час вагітності. Це може викликати ішемію плаценти іпорушити розвиток плоду.
Годування груддю.
Годування груддю під час лікування не рекомендується.
Впливна здатність керування автомобілем та іншими механічними засобами.
Індапамід не впливає на швидкість реакції, але в деяких випадках, особливо на початку лікування або при поєднаному застосуванні з іншими гіпотензивними засобами, можуть виникнути різні явища, пов’язані із зниженням артеріального тиску. Внаслідок цього може порушуватись здатність керувати автомобілем або іншими механічними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не рекомендується застосовувати разом зРавел SR препарати літію (знижується виділення літію нирками); астемізол, беприділ, еритроміцин при внутрішньо венному введенні, галофантрин, пентамідинта вінкамін (збільшується ризик розвитку аритмій, особливо при гіпокаліємії, брадикардії та подовженому інтервалі QT); не стероїдні протизапальні препарати (при системному введенні), саліцилати у високих дозах (ризик розвитку гострої серцевої недостатності у пацієнтів із значним дефіцитом рідини в організмі у результаті зниження клуб очкової фільтрації). Збільшується ризик розвиткугіпокаліємії (адитивний ефект) при прийомі Равела SR з амфотерицином В (при внутрішньо венному введенні), глюко- та мінералокортикоїдами (при системному введенні), тетракозактидами, стимулюючими проносними засобами. З обережністю лікувати пацієнтів, які також приймають дигіталіс.
Баклофен посилює гіпотензивну дію Равела SR.
З обережністю застосовувати Равел SR з калій-зберігаючи ми діуретиками (амілорид, спіронолактон, триамтерен), особливо пацієнтам з нирковоюнедостаністю або цукровим діабетом через небезпеку розвитку гіперкаліємії. Необхідно контролю вати концентрацію калію у плазмі крові та параметри ЕКГ.
При одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ у пацієнтів із зниженим рівнем натрію (особливоу пацієнтів із стенозом ниркової артерії) може виникнути раптова гіпотензіяі/або гостра ниркова недостатність.
Проти аритмічні засоби: класу Ia (хінідін, гідроквінін, дизопірамід), аміодарон, бретиліум, соталол можуть викликати поліморфну шлуночкову тахікардіюпипу “пірует”, особливо при гіпокаліємії, брадикардії та подовженому інтерваліQT.
При функціональній нирковій недостатності, пов’язаній із застосуваннямдіуретиків, метформін може спричинити лактатний ацидоз. Пацієнтам не можна застосовувати метформін при рівні креатині ну у плазмі крові вище 15 мг/л (135мкмоль/л) у чоловіків і 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
У пацієнтів з дегідратацією внаслідок застосування діуретиків при застосуванні контрастних речовин які містять йод, особливо у високих дозах, збільшується ризик розвитку гострої ниркової недостатності.
При одночасному застосуванні індапаміду з трициклічними антидепресантами та нейролептиками збільшується гіпотензивний ефект і ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивна дія); з солями кальцію – ризик гіперкальціємії внаслідок зниження виведення кальцію нирками; з циклоспорином – підвищується концентраціякреатині ну у плазмі крові; з кортикостероїдами, естрогенами, тетракозактидом (при системному введенні) може знижуватись гіпотензивний ефект (затримка води інатрію в організмі).
Умовита термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 оС у недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 2 роки.

Написати відгук