Ремикейд (Remicade) 100 мг, 1 флакон

Виробник Janssen Biologics B.V. (NLD)
Наявність: На складі
Ціна 27,400 грн.
25,540 грн.

Кількість: - +
   - АБО -   

РЕМИКЕЙД (REMICADE)
 

Загальна характеристика:
міжнародна назва: інфліксимаб;
основні фізико-хімічні властивості: порошок – тверде тіло білого кольору, без ознак розчинення, вільне від сторонніх включень;
склад: 1 флакон містить 100 мг інфліксимабу;
допоміжні речовини: натрію фосфату одноосновного моногідрат, натрію фосфату двоосновного дигідрат, сахароза, полісорбат-80.
Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування концентрату для приготування розчину для внутрішньо венного введення.
Фармакотерапевтична група. Імуносупресанти. Селективніімуносупресивні засоби. Код АТС L04А А 12.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Інфліксимаб являє собою гібридні мишино-людські (IgG1) моноклональні антитіла, що з високоюафінністю зв’язують як розчинні, так і трансмембранні форми фактора некрозу пухлини a (TNFa), який відіграє важливу роль у розвитку ауто імунних і запальних захворювань. Інфліксимаб швидко утворює стабільні комплекси з людським TNFa, при цьому відбувається зниження біоактивності TNFa. Інфліксимаб діє специфічно відносно TNFa і не здатний нейтралізувати лімфотоксин a (TNFβ).
Фармакокінетика. Одноразові внутрішньо венніінфузії по 1, 3, 5, 10 або 20 мг/кг маси тіла дали пропорційне дозі збільшення максимальної сироваткової концентрації (Сmax). Об’єм розподілу устійкому стані (Vd) не залежав від введеної дози та показав, щоінфліксимаб розподіляється переважно в межах судин. Залежності фармакокінетики від часу не виявлено. Шляхи елімінації для інфліксимабу не визначені. Значної різниці у фармакокінетиці серед пацієнтів у межах різних демографічних, вагових груп або серед пацієнтів з порушенням печінкової чи ниркової функції неспостерігалось. Після одноразового введення у дітей та дорослих, хворих нахворобу Крона, не було виявлено особливих відмінностей у фармакокінетиці препарату.
При введенні одноразової рекомендованої дози 3, 5 і 10 мг/кг середні фармакологічні параметри, виведені для інфліксимабу, включалиСmax – 77, 118 та 277 мкг/мл, Vd – 3,0 літри та термінальний період на півжиття 8-9,5 дня. У більшості пацієнтів після введення цієї дози інфліксимаб у сироватці виявлявся щонайменше протягом 8 тижнів.
При 3-разовому введенні дози інфліксимабувідзначалася легка кумуляція препарату в сироватці після 2-ї дози, яка в подальшому не мала клінічного значення. У більшості пацієнтів із фістульною формою хвороби Крона інфліксимаб після введення доз визначався в сироватці протягом 12 тижнів (в інтервалі 4 – 28 тижнів).
Показання для застосування.
- Ревматоїдний артрит в активній формі за відсутності достатнього ефекту від терапії метотрексатом або ревматоїднийартрит в активній формі без попередньої терапії метотрексатом для:
зменшення ознак і симптомів захворювання,
попередження структурного ушкодження суглобів (ерозії та зменшення між суглобової щілини),
покращання функціонального стану.
Ремикейд® відноситься до протиревматичної терапії, що контролює хворобу (DCART).
Анкілозуючий спондиліт в активній формі для:
зменшення ознак і симптомів захворювання,
покращання функціонального стану.
Псоріатичний артрит в активній формі для:
зменшення ознак і симптомів артриту,
покращання функціонального стану,
зменшення симптомів при псоріазі за індексом PASI(як індекс, який комплексно оцінює симптоми відносно площі поверхні тіла).
Псоріаз у дорослих пацієнтів з тяжкимбляшковим псоріазом, яким необхідна системна терапія, та у пацієнтів ізсередньо тяжким перебігом захворювання, в яких фототерапія виявилася недостатньо ефективною, або за наявності протипоказань до її проведення, для:
зменшення ознак і симптомів захворювання,
покращання якості життя.
Хвороба Крона (середньої тяжкості та тяжка) у дорослих пацієнтів, що не піддається лікуванню традиційною терапією, для:
зменшення ознак і симптомів захворювання,
досягнення та підтримання клінічної ремісії,
загоювання слизових оболонок,
покращання якості життя.
Ремикейд® дає можливість зменшити або відмінити застосування кортикостероїдів.
Хвороба Крона з утворенням фістул у дорослих пацієнтів з метою
зменшення кількості кишково-шкірних таректовагінальних фістул, що дренуються (тобто сприяння закриттю фістул), та підтримання досягнутого ефекту закриття фістул,
зменшення ознак та симптомів захворювання,
покращання якості життя.
Хвороба Крона (середньої тяжкості та тяжка) у дітей від 6 до 17 років, за відсутності достатнього ефекту від повного та адекватного курсу традиційної терапії або при непереносимості або наявності протипоказань до такої терапії.
Виразковий коліт в активній формі при недостатній ефективності традиційної терапії для:
зменшення ознак і симптомів захворювання,
індукції та підтримання клінічної ремісії,
індукції загоєння слизової оболонки,
покращання якості життя,
зменшення або припинення застосування кортикостероїдів,
зменшення госпіталізацій з приводу виразкового коліту.
Спосіб застосування та дози. Лікування повинно проводитися під контролем лікарів із досвідом діагностики та лікування захворювань, при яких застосовується Ремикейд®.
Ремикейд призначений для внутрішньо венного застосування у дорослих пацієнтів (≥ 18 років) та дітей від 6 до 17років.
Після введення Ремикейду® пацієнт повинен залишатися під наглядом лікаря щонайменше 1 годину для своєчасного виявлення можливих побічних ефектів.
Разова доза Ремикейду® для лікуванняревматоїдного артриту становить 3 мг/кг маси тіла. Препарат вводять за схемоюна 0-2-6-му тижні і потім з інтервалом 8 тижнів. Після 22 тижнів терапії дозаза необхідності може бути збільшена до 10 мг/кг маси тіла. Ремикейд®слід застосовувати одночасно із застосуванням метотрексату.
Для лікування анкілозуючого спондиліту разова дозаРемикейду® становить 5 мг/кг маси тіла. Препарат вводять за схемоюна 0-2-6-му тижні і потім з інтервалом 6-8 тижнів.
Для лікування псоріатичного артриту разова дозаРемикейду® становить 5 мг/кг маси тіла. Препарат вводять за схемоюна 0-2-6-му тижні і потім з інтервалом 8 тижнів.
Для лікування псоріазу препарат вводять у дозі 5мг/кг маси тіла за схемою на 0-2-6-му тижні і далі з інтервалом 8 тижнів.
Для тяжкої та середньої тяжкості хвороби Крона (удорослих) рекомендовано одноразове введення в дозі 5 мг/кг маси тіла у режимі 0-2-6-й тиждень і далі підтримуюча терапія з інтервалом 8 тижнів. При недостатній клінічній відповіді на підтримуючу терапію доза може бути підвищена до 10 мг/кг маси тіла.
Альтернативною схемою є введення початкової дози 5мг/кг маси тіла з подальшим введенням підтримуючих доз 5 мг/кг маси тіла при повторній появі ознак або симптомів захворювання. Однак дані щодо повторного застосування препарату в інтервалі більше 16 тижнів обмежені.
Для лікування хвороби Крона з утворенням фістул (удорослих) препарат вводять у дозі 5 мг/кг маси тіла за схемою на 0–2-6-мутижні. Якщо після введення цих 3 доз не отримують позитивного клінічного ефекту, терапію Ремикейдом® припиняють.
Тактика продовження лікування:
додаткові інфузії 5 мг/кг маси тіла кожні 8 тижнівабо
повторне призначення Ремикейду®, якщо ознаки або симптоми захворювання виникають знову – 5 мг/кг маси тіла кожні 8тижнів.
При хворобі Крона досвід щодо повторного застосування Ремикейду®, якщо ознаки або симптоми захворювання виникають знову, обмежений та недостатньо порівняльних даних щодо переваг/ризику альтернативної стратегії для продовження лікування.
Для тяжкої та середньої тяжкості хвороби Крона удітей від 6 до 17 років рекомендовано одноразове введення в дозі 5 мг/кг маситіла у режимі 0-2-6-й тиждень і далі підтримуюча терапія з інтервалом 8 тижнів. При недостатній клінічній відповіді на підтримуючу терапію доза може бути підвищена до 10 мг/кг маси тіла. Для деяких пацієнтів може бути прийнято рішення щодо підвищення дози до 10 мг/кг маси тіла для підтримання повної відповіді. Наявні дані не підтверджують доцільність продовження лікування інфліксимабом дітей, які не відповіли на лікування впродовж 10 тижнів відпершої інфузії.
Для лікування виразкового коліту препарат вводять удозі 5 мг/кг маси тіла за схемою на 0-2-6-му тижні і далі з інтервалом 8тижнів. Для деяких пацієнтів доза може бути підвищена до 10 мг/кг маси тіла для підтримання клінічної відповіді та ремісії.
Повторне застосування Ремикейду® при хворобі Крона та ревматоїдному артриті. У випадку рецидиву захворюванняРемикейд® може бути повторно застосований у період до 16 тижнів після його останнього введення. Повторне застосування альтернативних формулінфліксимабу через 2 – 4 роки без застосування препарату після першого курсу супроводжувалося розвитком алергічних реакцій уповільненого типу у 10 з 41пацієнта, хворого на хворобу Крона (за даними клінічних випробувань). Ризик розвитку цих реакцій в інтервалі від 16 тижнів до 2 років невідомий. Тому повторне проведення лікування після 16-тижневого періоду без застосування препарату не рекомендується.
Повторне застосування Ремикейду® при виразковому коліті. На даний час невідомі дані, які підтверджують інші схеми застосування, крім введення препарату кожні 8 тижнів.
Повторне застосування при анкілозуючому спондиліті. На даний час невідомі дані, які підтверджують інші схеми застосування, крім введення препарату кожні 6-8 тижнів.
Повторне застосування при псоріазі та псоріатичномуартриті. На даний час невідомі дані, які підтверджують інші схеми застосування, крім введення препарату кожні 8 тижнів.
Спосіб введення. Препарат вводять внутрішньо венно щонайменше 2 години, зі швидкістю не більше 2 мл/хв., із застосуванням ін фузійної системи звміщеним стерильним апірогенним фільтром, що має низьку білковозв’язуючуактивність (розмір пор 1,2 мкм або менше). Тривалість інфузії може бути зменшена для зниження ризику ін фузійних реакцій, особливо, якщо подібні реакції виникали раніше.
Приготування інфузійного розчину.
Розрахуйте дозу, необхідну кількість флаконівРемикейду® (кожен флакон містить 100 мг інфліксимабу) та об’ємрозчиненого препарату.
Вміст кожного флакона розчинити в 10 мл води дляін’єкцій, використовуючи шприц з голкою 21-го калібру (0,8 мм) або меншого. Перед введенням розчинника з флакона знімають пластикову кришку і протирають пробку 70% спиртом. Голку шприца вводять у флакон через центр гумової пробки, струмінь води спрямовують по стінці флакона. Не використовуйте флакон за відсутності у ньому вакууму. Обережно перемішайте розчин ротацією флакона до розчинення ліофілізованного порошку. Уникайте тривалого та енергійного збовтування. НЕ СТРУШУВАТИ. При розчиненні може утворитися піна. Розчин повинен постояти протягом 5 хвилин. Отриманий розчин повинен бути безбарвним або слабкого жовтого кольору та опалесціюючим. У ньому може бути присутня невелика кількість ніжних напівпрозорих часток, оскільки інфліксимаб є білком. Розчин, вякому присутні непрозорі частки, а також розчин зі зміненим кольором, використанню не підлягає.
Довести загальний об’єм приготованої дози розчинуРемикейду® до 250 мл 0,9% розчином натрію хлориду для ін’єкцій. Дляцього із скляного флакона чи ін фузійного мішечка, що містить 250 мл 0,9% розчину натрію хлориду, видаляють об’єм, що дорівнює об’єму приготованого розчину Ремикейду® (на воді для ін’єкцій). Після цього повільно додають приготований раніше розчин Ремикейду® у флакон чи ін фузійниймішечок з 0,9% розчином натрію хлориду та обережно перемішують.
У зв’язку з тим, що в препараті відсутній консервант, введення ін фузійного розчину треба розпочинати якнайшвидше і не пізніше, ніжчерез 3 години після його розчинення та розведення. Якщо розчинення та розведення проводились у суворих асептичних умовах, розчин може бути застосований протягом 24 годин при збереженні його при температурі 2-8°С. Не зберігайте для подальшого застосування невикористаний залишок препарату.
Не слід вводити Ремикейд® разом з іншими лікарськими засобами через одну інфузійну систему.
Ін фузійний розчин перед початком введення повинен бути візуально перевірений. У випадку наявності непрозорих часток, сторонніх включень і зміненого кольору він не підлягає застосуванню.
Невикористана частина ін фузійного розчину подальшому використанню не підлягає.
Побічна дія. При клінічних дослідженнях інфліксимабу побічні ефекти виявлялись у 60% хворих, які отримували препарат, та у 40% хворих, які отримували плацебо.
У таблиці наведені ймовірні побічні ефекти як часті (частота >1:100, <1:10), не часті (>1:1 000, <1:100), так і такі, що зустрічаються рідко (>1:10 000, <1:1 000). Більша частина з нихперебігала в легкій та середньо-тяжкій формі й стосувались органів дихання, шкіри та її придатків. Найбільш частими небажаними явищами, що призводили допереривання лікування, були реакції, пов’язані з інфузією: задишка, кропив’янка, головний біль.
Небажані явища, виявлені при клінічних дослідженнях

 

Частота реакції

Характер реакції

Розлади механізмів опірності організму

Часто

Не часто

Вірусна інфекція (грип, герпес).

Абсцес, целюліт, моніліаз, септична бактеріальна інфекція, туберкульоз, грибкова інфекція, ячмінь.

Кров та лімфатична система

Не часто

Анемія, лейкопенія, лімфоаденопатія, лімфоцитоз, лімфопенія, нейтропенія, тромбоцит опенія.

Імунні розлади

Часто

Не часто

Реакції, що нагадують сироваткову хворобу.

Вовчакоподібний синдром, алергічні реакції з боку респіраторного тракту, анафілактичні реакції.

Психічні розлади

Не часто

Депресія, сплутаність свідомості, неспокій, амнезія, апатія, нервозність, сонливість, безсоння.

Розлади нервової системи

Часто

Не часто

Рідко

Головний біль, запаморочення.

Загострення демієлінізуючих захворювань (розсіяний склероз).

Менінгіт.

Розлади зору

Не часто

Кон’юнктивіт, ендофтальміт, кератокон’юнктивіт, пері орбітальний набряк.

Серцеві розлади

Не часто

Рідко

Сінкопе, брадикардія, відчуття серцебиття, ціаноз, аритмія, погіршення перебігу серцевої недостатності*

Тахікардія.

Судинні розлади

Часто

Не часто

Рідка

Припливи.

Екхімоз/гематома, відчуття жару, гіпертензія, гіпотензія, петехії, тромбофлебіт, спазм судин, порушення периферичного кровообігу.

Недостатність кровообігу.

Розлади респіраторної системи та середостіння

Часто

Не часто

Рідко

Інфекції верхніх дихальних шляхів, бронхіти та пневмонії, задишка, синусити.

Носові кровотечі, бронхоспазм, плеврит, набряк легенів.

Плевральний випіт.

Шлунково-

кишкові розлади

Часто

Не часто

Рідко

Нудота, діарея, біль у животі, диспепсія.

Запор, шлунково-стравохідний рефлюкс, хейліт, дивертикуліт.

Перфорація кишечнику, стеноз кишечнику, шлунково-кишкова кровотеча.

Розлади жовчо-видільної системи

Не часто

Рідко

Порушення функції печінки, холецистит.

Гепатит.

Дерматологічні розлади

Часто

Не часто

Висип, свербіж, уртикарії, пітливість, сухість шкіри. Грибковий дерматит/оніхомікоз, екзема/себорея, бульозний висип, фурункульоз, гіперкератоз, розацеа, бородавки, порушення пігментації шкіри, алопеція.

Розлади скелетно-

м’язової та сполучної тканин

Не часто

Міалгія, артралгія, біль у спині.

Розлади сечовидільної системи

Не часто

Інфекції сечовивідних шляхів, пієлонефрит.

Розлади репродуктивної системи

Не часто

Вагініт.

Організм

у цілому

Часто

Не часто

Рідка

Стомлюваність, біль у грудях, реакції, пов’язані з інфузією, пропасниця.

Реакції в місці ін’єкції, набряк, больовий синдром, озноб, уповільнене загоювання ран.

Гранулематозні ураження.

Дослідження

Часто

Не часто

Підвищення рівнів печінкових трансаміназ.

Утворення антитіл, зміни фактора комплементу.

*Дані, отримані в ранній фазі досліджень препарату у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю.
Діти. Звичайно побічні ефекти у дітей, хворих нахворобу Крона, які отримували інфліксимаб, були порівняні за частотою та характером побічних ефектів у дорослих пацієнтів, хворих на хворобу Крона. Небажані явища, які частіше виникали у дітей у порівнянні з дорослими пацієнтами, хворими на хворобу Крона, які отримували такий самий режим лікування при клінічних випробуваннях, були анемія (10,7%), наявність крові укалі (9,7%), лейкопенія (8,7%), гіперемія (8,7%), вірусна інфекція (7,8%), нейтропенія (6,8%), переломи кісток (6,8%), бактеріальна інфекція (5,8%) та алергічні реакції з боку дихальної системи (5,8%).
У 17,5 % рандомізованих при клінічному випробуванні пацієнтів були випадки 1 або більше ін фузійної реакції, причому 17 % та 18 % серед пацієнтів на 8-му та 12-му тижнях підтримуючої терапії, відповідно. Серйозних ін фузійних реакцій відмічено не було.
Антитіла до інфліксимабу утворювалися у 3 % дітей.
Під час клінічних випробувань повідомлялося про розвиток інфекцій у 56,3 % дітей та у 50,4 % дорослих пацієнтів, хворих нахворобу Крона. Найчастішими інфекціями, про розвиток яких повідомлялося, були інфекції верхніх дихальних шляхів та фарингіт, із серйозних – абсцес.
У пост маркетинговій практиці серед серйозних небажаних явищ переважали інфекції, в деяких випадках фатальні. Ці інфекції були рідкими (<1:1 000) або дуже рідкими (<1:10 000) за частотою івключали туберкульоз (у тому числі міліарний туберкульоз і туберкульозпоза легеневої локалізації), а також опортуністичні інфекції, наприклад, спричиненіатиповими мікобактеріями, пневмоцистна пневмонія, гістоплазмоз, кокцидіомікоз, криптококоз, аспергільоз, лістеріоз, кандидоз і сальмонельоз. Крім того, рідко (<1:1 000) або дуже рідко (<1:10 000) повідомлялось про розвитокдемієлінізуючого захворювання (розсіяного склерозу, ретробульбарного невриту), синдрому Гійєна-Баре, нейропатій, відчуття затерплості чи поколювання, судом, поперечного мієліту, панцитопенії, гемолітичної анемії, ідіопатичної татромботичної пурпури, агранулоцит озу, пошкодження гепатоцитів, ре активаціїгепатиту В, жовтяниці, ауто імунного гепатиту, печінкової недостатності, панкреатиту, анафілактичного шоку, інтерстиціального пневмоніту/фіброзу, васкуліту, перикардіального випоту.
Про розвиток ін фузійної реакції, алергічних реакцій уповільненого типу, утворення антитіл до інфліксимабу, розвиток захворювань мікробної етіології - див. розділ “Особливості застосування”.
Протипоказання. Абсолютним протипоказанням є наявність в анамнезі реакцій підвищеної чутливості до інфліксимабу, до мишиного білка, а також добудь-яких неактивних компонентів препарату.
Ремикейд® протипоказаний хворим з тяжкими інфекціями, такими як туберкульоз, сепсис, абсцеси та опортуністичні інфекції.
Препарат протипоказаний пацієнтам із серцевою недостатністю тяжкої та середньої тяжкості (NYHA III/IV).
Передозування. Одноразові дози до 20 мг/кг маси тіла не спричиняли прямих токсичних ефектів.
Лікування: у випадку передозування рекомендується спостереження за пацієнтом з метою виявлення симптомів побічних реакцій, прияких негайно повинна бути призначена відповідна симптоматична терапія.
Особливості застосування. Інфузійні реакції та гіпер чутливість. Ремикейд® може спричинювати розвиток гострих реакцій, що пов’язані зінфузією, та алергічних реакцій уповільненого типу. Термін розвитку цих реакцій різний. Тому за всіма пацієнтами, які отримують Ремикейд®, слід спостерігати протягом щонайменше 1 години після інфузії.
Гострі реакції, пов’язані з інфузією, можуть розвиватися негайно або протягом кількох годин після введення. У випадку виникнення гострої ін фузійної реакції введення слід негайно перервати. Деякі зцих ефектів були описані як анафілаксія. Необхідне обладнання та медикаменти (наприклад антигістамінні препарати, кортикостероїди, адреналін та/чипарацетамол) для екстреного лікування цих реакцій повинні бути напоготові для негайного застосування. Для попередження деяких цих реакцій (слабких аботранзиторних) хворому перед початком інфузії може бути введений один з антигістаміннихпрепаратів, гідрокортизон та/або парацетамол.
У деяких хворих можуть утворюватись антитіла доінфліксимабу, що підвищує частоту ін фузійних реакцій, невелика частина яких –тяжкі. У хворих на хворобу Крона відзначався зв’язок між утворенням антитіл доінфліксимабу та зменшенням тривалості клінічного ефекту на лікування. Одночасне застосування імуномодуляторів знижує утворення антитіл та зменшує частотуін фузійних реакцій. Ефект від одночасного застосування імуномодуляторів бувбільш виражений у пацієнтів, які лікувались епізодично, ніж при підтримуючій терапії. Пацієнти, які не отримують імуносупресори під час терапії Ремикейдом®, мають потенційно більший ризик утворення антитіл. Ці антитіла не завжди виявляються в сироватці крові. При розвитку тяжких реакцій повинна бути призначена симптоматична терапія, а застосування Ремикейду® –припинено.
Реакції підвищеної чутливості уповільненого типу водному з клінічних досліджень спостерігалися з високою частотою (25%) при хворобі Крона при повторному лікуванні через 2 – 4 роки після останнього введення Ремикейду®. Вони характеризувались розвитком міалгії та/або артралгії з пропасницею та/або висипом протягом 12 діб від початку повторної терапії. У деяких хворих також розвивалися свербіж, набряк обличчя, губ, кистей, дисфагія, висип типу кропив’янки, запалення глотки, головний біль. Ціпрояви іноді описували як такі, що подібні до сироваткової хвороби. Пацієнти повинні бути попереджені про те, що при розвитку зазначених симптомів вони повинні звернутися до лікаря. Пацієнти, яким призначається повторне лікування після тривалого періоду, повинні бути під постійним наглядом через можливість виникнення реакцій гіпер чутливості уповільненого типу.
Інфекції. Фактор некрозу пухлини альфа (TNFa) є медіатором запалення та модулятором клітинного імунітету. Експериментальні дані свідчать про необхідність TNFa у боротьбі з внутрішньоклітинними інфекціями. Клінічний досвід виявив порушення імунної відповіді проти інфекції у деяких пацієнтів, які отримували інфліксимаб. Слід з обережністю застосовуватиРемикейд® при лікуванні пацієнтів з хронічними або рекурентними інфекціями в анамнезі.
Під час лікування інфліксимабом відзначались випадки опортуністичних інфекцій, в тому числі туберкульозу та інших інфекцій, включаючи сепсис та пневмонію.
До початку терапії Ремикейдом® пацієнти повинні бути детально обстежені для виключення туберкульозу, у тому числі латентного. Обстеження повинно включати в себе ретельний анамнез, у тому числі відомості про захворювання на туберкульоз у минулому, про можливі контакти зхворими на туберкульоз та про попередню або супутню імуносупресивну терапію. Обов’язковим є проведення всім пацієнтам до початку терапії шкірного туберкулінового тесту і рентгенографії грудної клітки. Слід враховувати, що утяжких хворих і в імуноскомпрометованих пацієнтів може бути отриманапсевдо негативна туберкулінова проба. Пацієнти з маніфест ними інфекціями та/або абсцесами повинні бути проліковані до початку терапії Ремикейдом®. Лікування не повинно проводитись, якщо діагностується активний туберкульоз. Увипадку латентного туберкульозу перед початком терапії Ремикейдом®необхідно провести специфічне протитуберкульозне лікування. Хворі повинні спостерігатися лікарем під час та після терапії Ремикейдом® длявиключення інфекцій, в т. ч. міліарний туберкульоз. Пригнічення TNFa може також маскувати симптоми інфекції, такій як лихоманка. Лікування Ремикейдом®слід перервати у випадку розвитку у хворого тяжкої інфекції або сепсису. Оскільки елімінація інфліксимабу може відбуватися протягом 6 місяців, хворий весь цей час повинен знаходитись під наглядом лікаря.
У хворих на хворобу Крона при гострому нагноєнні фістул терапія Ремикейдом® не повинна розпочинатися до виключення або ліквідації джерела інфекції, у тому числі абсцесу.
Безпека хірургічних втручань під час терапіїРемикейдом® вивчена недостатньо. Пацієнти, які потребують хірургічного втручання, повинні бути обстежені для виключення інфекції тавжиття відповідних заходів.
Всі пацієнти повинні бути попереджені про необхідність консультації лікаря при появі ознак/симптомів, що нагадують туберкульоз (наприклад постійний кашель, зменшення маси тіла, субфебрилітет) під час абопісля лікування Ремикейдом®.
Одночасне застосування інгібітора TNFa та анакінри. Спостерігалися серйозні інфекції під час клінічних випробовувань при супутньому застосуванні анакінри (рекомбінантної неглікозильованої форми антагоніста рецептора інтерлейкіну-1) та етанерсепту (інгібітора TNFa), що не мало терапевтичних переваг у порівнянні з моно терапією етанерсептом. Виходячи з характеру побічних явищ, що спостерігалися під час комбінованого лікуванняетанерсептом і анакінрою, подібна токсичність може бути наслідком комбінаціїанакінри й іншого інгібітора TNFa. Тому комбінація Ремикейду® таанакінри не рекомендується.
Вакцинація. Немає даних щодо безпеки та ефективності вакцинації живими вакцинами пацієнтів, які отримують анті-TNF терапію. Тому рекомендовано утримуватись від одночасної вакцинації живими вакцинами.
Ауто імунні процеси. Відносний дефіцит TNFa, спричинений анти-TNF-терапією, може ініціювати розвиток ауто імунного процесу у генетично схильних хворих. Якщо у хворого виникають симптоми, що нагадують вовчаковийсиндром, і разом з цим будуть виявлятись антитіла до двоспіральної ДНК, лікування треба припинити.
Неврологічні ефекти. При застосуванні інфліксимабута інших інгібіторів TNFa відзначались поодинокі випадки оптичного невриту, судом, появи або загострення клінічних симптомів та/або радіографічних ознакдемієлінізуючих захворювань, включаючи розсіяний склероз. Рекомендується ретельна оцінка переваг/ризику лікування Ремикейдом® пацієнтів знаявними демієлінізуючими розладами центральної нервової системи.
Лімфоми. В контрольованих клінічних дослідженняхTNF-блокуючих агентів більшість випадків розвитку лімфоми спостерігалися серед пацієнтів, які отримували TNF блокатор, ніж серед пацієнтів з контрольної групи. Під час клінічних випробувань із застосуванням Ремикейду® у пацієнтів із ревматоїдним артритом, хворобою Крона, псоріатичним артритом, анкілозуючим спондилітом і виразковим колітом випадки розвитку лімфоми у пацієнтів, які отримували Ремикейд®, спострегілися частіше, порівняно з загально популяційним рівнем, проте частота виникнення була рідкою. Пацієнти з хворобою Крона або ревматоїдним артритом, особливо пацієнти звисокою активністю хвороби та/або пацієнти, які постійно приймаютьімуносупресивну терапію, можуть знаходитися у групі підвищеного ризику (вдекілька разів порівняно з загальною популяцією) з розвитку лімфоми, навіть за відсутності TNF-блокуючої терапії.
В клінічному дослідженні з оцінки застосуванняРемикейду® у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) середнього та тяжкого ступеня повідомлялось про більшу кількість випадків злоякісних новоутворень у групі пацієнтів, які отримували Ремикейд®, порівняно з пацієнтами з контрольної групи. Всі пацієнти, за даними анамнезу, були “запеклими” курцями.
Потенційне значення TNF-блокуючої терапії у розвитку злоякісних новоутворень невідоме. Тому слід з обережністю приймати рішення щодо застосування TNF-блокуючої терапії у пацієнтів із анамнезом злоякісного новоутворення або при вирішенні продовжувати терапію у пацієнтів, в яких розвилося злоякісне новоутворення.
Серцева недостатність. Ремикейд® з обережністю слід застосовувати для лікування пацієнтів із серцевою недостатністю легкого ступеня (NYHA I/II).
Зміни з боку гепатобіліарної системи. Упост маркетинговій практиці спостерігалися дуже рідкі випадки розвитку жовтяниці та не інфекційного гепатиту, іноді з ознаками ауто імунного гепатиту. Мали місце поодинокі випадки розвитку печінкової недостатності, що спричинювала трансплантацію печінки або смерть. Причинний зв’язок між застосуваннямРемикейду® та розвитком цих явищ не був встановлений. Пацієнтів із симптомами або ознаками печінкової дисфункції слід оглядати на предмет ураження печінки. Якщо рівень білірубіну та/або рівень АЛТ підвищиться в ≥ 5 разіввід верхньої межі норми, застосування Ремикейду® слід припинити іпровести ретельний аналіз виявлених змін. Як і при застосуванні іншихімуносупресивних засобів, при застосуванні Ремикейду® у пацієнтів, які є хронічними носіями цього вірусу (наприклад HBsAg-позитивні), відбуваласяре активація гепатиту В. Тому слід належним чином оцінювати та спостерігати за хронічними носіями вірусу гепатиту В перед початком та протягом лікування Ремикейдом®.
Застосування для лікування хворих літнього віку. Небуло виявлено істотних відмінностей у фармакокінетиці препарату в осіб літнього віку (65-80 років), хворих на ревматоїдний артрит. Спеціальні дослідження щодолі кування Ремикейдом® осіб, хворих на хворобу Крона, а також осіб із захворюваннями печінки та нирок не проводились.
Застосування в педіатричній практиці. ЗастосуванняРемикейду® для лікування дітей, хворих на хворобу Крона, віком до 6років і лікування дітей, хворих на інші захворювання, при яких застосовуєтьсяРемикейд®, віком ≤ 17 років не вивчалось. Слід уникати застосування Ремикейду® у вищевказаної вікової групи дітей до отримання даних щодо його ефективності та безпеки.
Вагітність і лактація. Невідомо, чи може Ремикейд®завдати шкоди плоду при застосуванні його вагітною, тому не рекомендується призначати Ремикейд® вагітним без крайньої потреби. Слід уникати вагітності, використовуючи відповідні засоби контрацепції протягом лікування тане менше 6 місяців після останньої інфузії Ремикейду®.
Невідомо, чи екскретується інфліксимаб з молоком людини. Тому рекомендовано припинити годування груддю під час та після лікування Ремикейдом®. Годування груддю дозволяється не раніше, ніжчерез 6 місяців після закінчення лікування (беручи до уваги важливість терапії для матері).
Вплив на здатність керувати транспортом і складною технікою. Досліджень щодо впливу на здатність керувати транспортом і складною технікою не проводилось. Пацієнти повинні утримуватися від керування транспортом та іншими механізмами, якщо під час лікування Ремикейдом®відчувають стомленість.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У хворих на ревматоїдний артрит та хворобуКрона одночасне застосування метотрексату та інших імуномодуляторів знижує утворення антитіл до інфліксимабу. Інформація щодо можливого впливу або впливу інших імуносупресивних препаратів на фармакокінетику інфліксимабу відсутня. Не рекомендується комбіноване застосування Ремикейду® та анакінри.
При проведенні інфузій змішувати розчин Ремикейду®з іншими препаратами не дозволяється.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі 2-8°С. Не заморожувати. Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну зберігання, зазначеного на упаковці.

Написати відгук


Ваше Ім’я:


Ваш відгук: Примітка:HTML теги не дозволені! Використовуйте звичайний текст.

Рейтинг Погано           Добре

Введіть код, вказаний на зображенні: