Спірива (Spiriva) 18 мкг, 30 капсул для інгаляцій

Виробник Boehringer Ingelheim Pharma GmbH&Co. KG, (DEU)
Наявність: На складі
Ціна 2,040 грн.
1,880 грн.

Кількість: - +
   - АБО -   

Спірива (SPIRIVA)
 

Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: тіотропію бромід; 3-окса-9-азоніатрицикло [3.3.1.02,4]нонан,7-[(гідроксиди-2-тіенілацетил) окси]-9,9-диметил-, бромід моногідрат, (1α, 2β, 4β, 5α, 7β);
основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули розміром 3, що містять білий порошок; оболонка капсул: світло-зелені, непрозорі, з відтиском символу компанії “TI 01” чорного кольору;
склад: 1 капсула містить тіотропію броміду моногідрату 22,5 мкг, що відповідає 18 мкгтіотропію;
допоміжна речовина: лактоза.
Форма випуску. Капсули з порошком для інгаляцій.
Фармакотерапевтична група. Проти астматичний засіб, що застосовуєтьсяінгаляційно. АТС R03B B04.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Тіотропіум є специфічним антихолінергічним агентом тривалої дії. Тіотропіум має подібну спорідненість з підтипами мускаринових рецепторів М1 до М5. У дихальних шляхах інгібіція М3-рецепторів приводить до розслаблення гладкої мускулатури. Конкурентний та зворотний антагонізм був продемонстрований на рецепторах людського та тваринного походження. У до клінічних дослідженнях invitro та in vivo бронхопротективний ефект був дозозалежний та тривав більше 24 годин. Тривалість ефекту, певно, зумовлена дуже повільним вивільненням із М3-рецепторів, що проявляє період напіврозпаду, і єзначно довшим, ніж спостерігався з іпратропіумом. Як N- четвертиннийантихолінергик, тіотропіум є місцево (бронхо-) селективним при інгаляційному застосуванні, він демонструє прийнятний терапевтичний діапазон до виявлення системних антихолінергічних ефектів. Дисоціація із M2-рецепторів єшвидшою, ніж M3 в функціональному дослідженні in vitro. М3– більше прийнятний (кінетично контрольований) рецептор підтипу селективності, ніж М2. Висока ефективність та повільна дисоціація з рецепторами клінічно корелювали зі значною та тривалою бронходилатацією в пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ). Бронходилатація після інгаляції тіотропіумом є в першу чергу місцевим ефектом на дихальні шляхи, щоне є системним. Застосування Спіривиодин раз на день відзначено значне покращання функції легень (збільшення об'ємуфорсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) та форсованої життєвої ємкості легень) протягом 30 хвилин після першої дози, ефект тривав 24 години. Фармакодинамічний стабільний стан досягається протягом одного тижня.
Згідно з щоденним вимірюванням Спірива значно покращує ранкову тавечірню максимальну швидкість видиху.
Покращання функції легень зберігається без ознак толерантності.
Бронходилатація триває протягом 24-годинного інтервалу дозування порівняно з плацебо. При цьому не враховувалося, призначалася Спірива вранці чи увечері.
У довготривалих дослідженнях (шестимісячне тарічне):
Спірива значно зменшує задишку; покращання стану утримувалося протягом всього періоду лікування;
Спірива значно зменшує кількість загострень ХОЗЛ та припиняє виникнення першого загострення порівняно з плацебо;
Спірива значно покращує якість життя, що стосуєтьсяздоров’я; покращання утримувалося протягом всього періоду лікування.
Спірива значно скорочує кількість госпіталізованих пацієнті віз загостреннями ХОЗЛ та затримує час першої госпіталізації.
Фармакокінетика. Тіотропіум є четвертинною амонієвою сполукою, щотяжко розчиняється у воді. Тіотропіум застосовується у вигляді сухого порошку для інгаляцій. Як правило, при інгаляційному способі застосування більша частина дози, що вивільняється, осідає в шлунково-кишковому тракті та в меншомуоб’ємі – у легенях.
Абсорбція. Після інгаляції сухого порошку абсолютнабіодоступність становить 19,5%, бо фракція, що досягає легені, є високобіодоступною. Виходячи з хімічної структури сполуки (четвертинна амонієва сполука), припускається, що тіотропіум погано абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. З цієї ж причини одночасне вживання їжі не впливає на абсорбцію тіотропіуму. Абсолютна біодоступність розчину тіотропіуму для перорального застосування становить 2–3%. Максимальна концентрація тіотропіуму в плазмі спостерігається через 5 хв після інгаляції.
Розподіл. 72% препарату зв’язується з білками плазми. Препарат демонструє об’єм розподілу 32 л/кг. При стабільному стані максимальний рівень тіотропіуму в плазмі у пацієнтів з ХОЗЛ становив 17–19 пг/мл при визначенні через п’ять хвилин після інгаляції дози 18 мкг і швидко знижується багатостадійним чином. Усталений стан концентрації в плазмі становить 3–4пг/мл. Локальна концентрація в легенях невідома, але, виходячи із способу застосування, припускається значно висока концентрація в легенях. Тіотропіум не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр в значному об’ємі.
Біо трансформація. Ступінь біо трансформації – малий. Тіотропіум, як складний ефір, неферментативно розпадається до спиртового N-метилскопіну ідитіенілглікольової кислоти, які не зв’язуються з мускариновими рецепторами.
Елімінація. Кінцевий елімінаційний період напіврозпаду відбувається на 5–6 день після інгаляції. Після інгаляції сухим порошком виділення з сечею становить 14% дози, залишок не абсорбується кишечником і виводиться з калом. Ренальний кліренс тіотропіуму перевищує кліренс креатині ну, що вказує на виділення в сечу. Після постійної щоденної інгаляції в пацієнтів із ХОЗЛфармакокінетичний усталений стан досягався через 2–3 тижні без наступної кумуляції.
Лінійність/не лінійність. Тіотропіум продемонстрував лінійніфармакокінетичні властивості в терапевтичному діапазоні після інгаляції сухим порошком.
Фармакокінетика у пацієнтів похилого віку. Як і для всіх інших лікарських засобів, які здебільшого виводяться з сечею, застосування тіотропіуму у пацієнтів похилого віку пов’язане зі зниженням ренального кліренса як наслідок зниження ренальноїфункції (326 мл/хв у пацієнтів з ХОЗЛ < 58 років порівняно з 163 мл/хв у пацієнтів з ХОЗЛ > 70 років). Виділення тіотропіуму в сечу після інгаляції зменшується від 14% (у молодих здорових добровольців) до 7% (у пацієнтів зХОЗЛ), однак концентрація в плазмі істотно не змінюється у пацієнтів з ХОЗЛпохилого віку порівняно з між- та внутрішньо індивідуальною варіабельністю (43% збільшення площи під фармакокінетичною кривою (далі - AUC0-4г) після інгаляції сухим порошком).
Фармакокінетика в пацієнтів з порушеннями функції нирок. Ниркова недостатність пов’язана зі збільшенням концентрації препарату в плазмі та зниженням кліренса після інгаляції сухим порошком. При незначних порушеннях функції нирок (CLCR 50–80 мл/хв), що часто спостерігаються у пацієнтів похилого віку, злегка підвищується концентрація тіотропіуму в плазмі.
Фармакокінетика в пацієнтів з порушеннями функції печінки. Печінкова недостатність не має ніякого відносного впливу на фармакокінетику тіотропіуму. Тіотропіум здебільшого виділяється шляхомренальної елімінації та шляхом простого не ферментативного розщеплення ефіру дофармакологічно неактивних продуктів.
Показання для застосування. Підтримуюча терапія при хронічних обструктивних захворюваннях легень (ХОЗЛ), що включають хронічний бронхіт та емфізему; для підтримуючої терапії задишки, зумовленої ХОЗЛ, та профілактики загострення захворювання.
Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза Спіриви складається з однієї інгаляції вмісту однієї капсулина день за допомогою інгаляційного пристрою ХендіХейлера.
Інгаляцію слід робити в один і той же час доби.
Капсули Спірива не слід ковтати.
Пацієнти похилого віку можуть приймати Спіриву згідно з рекомендованою дозою.
Пацієнти з нирковою недостатністю можуть приймати Спіриву згідно з рекомендованою дозою. Як і з іншими лікарськими засобами, які здебільшого виділяються нирками, застосування Спіриви повинно бутипід медичним контролем у пацієнтів з нирковою недостатністю, від помірної дотяжкої.
Пацієнти з печінковою недостатністю можуть приймати Спіриву згідно з рекомендованою дозою.
Побічна дія. Побічні дії, що описані нижче, стосуютьсязастосування Спіриви та засновані на прийнятних обґрунтуваннях, що підтверджують причинний зв’язок. Частота побічних ефектів, наведених нижче, вказує на побічні дії, не беручи до уваги оцінку причинного зв’язку в кожному окремому випадку.
  Шлунково-кишковий тракт: сухість у роті, звичайно незначна, яка проходить при продовженні лікування; запор.
  Респіраторна система: кашель і місцеве подразнення, що включає подразнення гортані (як і при іншому інгаляційному лікуванні); хрипота, носова кровотеча.
  Серцево-судинна система: тахікардія; суправентрикулярна тахікардія, фібриляція передсердя, відчуття серцебиття.
  Сечостатева система: утруднене сечовипускання і затримка сечі (у схильних до цього чоловіків).
  Нервова система: запаморочення.
  Алергічні реакції: висипання, кропив’янка, свербіж, ангіо невротичний набряк, інші реакції гіпер чутливості.
Більшість вищевказаних побічних реакцій можуть бути пов’язані з антихолінергічними властивостями Спіриви. Можуть виникнути такіантихолінергічні реакції, як нечіткість зору і гостра глаукома.
Як і при будь-якій іншій інгаляційній терапії, може виникнутибронхоспазм, викликаний інгаляцією.
Протипоказання. Інгаляційний порошок Спірива протипоказаний пацієнтам з відомою гіперчутливістю до атропіну або його похідних (наприклад, до іпратропіуму або окситропіуму) або доінших компонентів препарату.
Передозування. Високі дози Спіривиможуть призвести до антихолінергічних симптомів.
Проте системні антихолінергічні побічні ефекти були відсутні після одиничної дози аж до 282 мкг тіотропіуму.
Білатеральний кон’юнктивіт у доповнення до сухості уроті спостерігався після інгаляції 141 мкг тіотропіуму на день, при продовженні лікування кон’юнктивіт минає.
У дослідженнях багаторазового дозування у пацієнті віз ХОЗЛ застосування максимальної добової дози 36 мкг тіотропіуму протягом 4тижнів привело тільки до сухості у роті.
Особливості застосування.
Вагітність і лактація. Клінічні дані стосовно прийому Спіривипід час вагітності відсутні. До клінічні дослідження не виявили прямого або опосередкованого впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологита постнатальний розвиток.
Клінічні дані стосовно прийому Спіриви в період лактації відсутні. Випробування на гризунах показали, що невелика кількість тіотропіумувиділяється в грудне молоко.
Таким чином, Спіривуне слід застосовувати під час вагітності та в період лактації без оцінки співвідношення користі, що передбачається, та можливого ризику відносно плодаабо дитини.
Виходячи з того, що досвід застосування Спіриви для лікування дітей відсутній, препарат рекомендується для застосування тільки в дорослих.
Спірива є бронходилататором, який призначається один раз на день для підтримуючої терапії, і не призначений для початкового лікування гострих нападів бронхоспазму.
Безпосередньо після інгаляції Спіривиможуть виникнути реакції гіпер чутливості.
Як і інші антихолінергічні препарати, Спіривамає застосовуватися з обережністю в пацієнтів із закрито кутовою глаукомою, гіперплазією передміхурової залози або обструкцією шийки сечового міхура.
Інгаляційні препарати можуть викликати інгаляційно-індукований бронхоспазм.
Як і для всіх інших лікарських засобів, які здебільшого виводяться з сечею, застосування Спіривимає відбуватися під медичним контролем у пацієнтів з нирковою недостатністю, від помірної до тяжкої (CLCR < 50 мл/хв).
Пацієнти мають бути проінструктовані щодо правильного застосування Спіривикапсул. Необхідно звернути увагу пацієнтів на недопустимість потрапляння порошку в очі. Ознаками закрито кутової глаукоми можуть бути біль або дискомфорт в очах, неясність зору, відчуття появи ореола або кольорових плям перед очима в комбінації з почервонінням ока у вигляді гіперемії кон’юнктиви або рогівки. Лікування краплями для очей, що викликають звуження зіниці, не вважається ефективним.
Спіривою не слід користуватися більше одного разу на день.
Спірива капсули мають застосовуватися тільки з пристроєм ХендіХейлер.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Призначення Спіриви в поєднанні з іншими лікарськими засобами, що містятьантихолінергики, не досліджувалося і, отже, не рекомендується.
Незважаючи на те, що формальні дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилися, інгаляційний порошок тіотропіумузастосовувався сумісно з іншими препаратами (симпатоміметичні бронходилататори, метилксантини, пероральні і інгаляційні стероїди, що застосовують в лікуванніХОЗЛ) без побічних реакцій.
Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (не вище 25° С) у місці, недоступному для дітей. Захищати від прямих сонячних променів, тепла та морозу. Термін придатності – 2 роки. Після першого розкриття смуги (стріпа) блістера використати протягом 9 днів.

Написати відгук


Ваше Ім’я:


Ваш відгук: Примітка:HTML теги не дозволені! Використовуйте звичайний текст.

Рейтинг Погано           Добре

Введіть код, вказаний на зображенні: