Тизерцин (Tisercin) 25 мг, 50 таблеток

ТИЗЕРЦИН (TISERCIN)
 

Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: levomepromazine; 2-метокси-10-(3-диметил аміно-2-метил-пропіл) фенотіазин;
основні фізико-хімічні властивості: безбарвний прозорий водний розчин;
склад: в 1 мл розчину міститься 25 мг левомепромазину (метотримепразин);
допоміжні речовини: натрію пиросульфіт, кислота аскорбінова, дистильована вода для ін'єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТСN05 AA 02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Тизерцин – нейролептик фенотіазиновогоряду, має антипсихотичну, аналгетичну та помірну проти блювотну дію. Купірує психомоторне збудження, виявляє седативний ефект, має антидепресивну, адреноблокуючу, помірну холіноблокуючу та антигістамінну активність. Викликаєгіпотензію.
Фармакокінетика. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 30 – 90 хвилин після внутрішньом’язового введення. Метаболіт, що утворюється в результаті деметилювання, має фармакологічну активність, інші– неактивні. Період напів виведення становить від 15 до 78 годин. Елімінується зсечею та калом.
Показання для застосування.
- Психомоторне збудження різної етіології: маніакальна стадія маніакально-депресивного психозу, депресивно-параноїдальна шизофренія, кат атонічне збудження, реактивна депресія, алкогольний психоз та іншіпсихотонічні стани, що супроводжуються явищами тривоги, страху;
- невротичні розлади з підвищеним збудженням, порушенням сну;
- захворювання, що супроводжуються больовим синдромом: невралгія трійчастого нерва, оперізувальний лишай і тощо.;
- сверблячі дерматози (як засіб додаткової терапії);
- епілепсія, олігофренія (у складі комбінованої терапії);
- для потенціювання дії аналгетиків, засобів для наркозу.
Спосіб застосування та дози. Парентеральне введення препарату показане у випадках, коли пероральне застосування неможливе. Хворому, який знаходиться у ліжку, вводять 1 - 2 рази дозу 75 – 100 мг/доба (3 – 4ампули) під контролем артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Ін’єкції необхідно робити глибоко в м’яз. При внутрішньо венному застосуванні розчин необхідно розвести та вводити тільки у вигляді краплинної інфузії (50 –100 мг Тизерцину в 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або розчину глюкози).
Побічна дія. Найчастіша побічна дія –постуральна гіпотензія. У такому разі можуть виникати непритомність, запаморочення, сонливість або стомленість. Крім цього, можуть спостерігатисьтакі побічні ефекти, як сухість у роті, тахікардія, констипація та/або труднощі сечовипускання. Відзначались випадки імпотенції, фригідності, припинення менструальних кровотеч.
У деяких випадках змінювався склад крові та виникали деякі неврологічні симптоми (наприклад, нездатність стояти нерухомо, тремор). Також іноді можуть розвиватись алергічні реакції та реакції фото сенсибілізації.
Протипоказання. Ін’єкції Тизерцину не слід використовувати в разі:
- алергії до фенотіазину або будь-яких інгредієнтів, щовходять до складу препарату;
- вагітності (чи її планування) або годування груддю;
- тяжкого захворювання печінки, змін показників крові, недостатності кровообігу;
- випадків раптового зниження артеріального тиску;
- лікування антидепресантом, який належить до інгібіторівмоноамін оксидази;
- лікування препаратами для зниження артеріального тиску (особливо гуанетидин та інгібітори ангіотензин-перетворюючих ферментів).
Препарат не можна вводити дітям та особам, які перебувають у непритомному стані, у стані алкогольного сп’яніння або під дією наркотиків.
Передозування. Симптоми: судомний синдром, кома.
Лікування: реанімаційні заходи та симптоматична терапія.
Особливості застосування. Якщо хворий вже приймав інгібіторимоноамін оксидази, то перед початком лікування Тизерцином необхідно зробити перерву тривалістю не менше 14 днів, протягом яких не приймати жодних ліків.
Перед початком лікування може виникнути необхідність у проведенні лабораторного дослідження крові, перевірці функціональної активності печінки, нирок, серця.
Протягом всього курсу лікування Тизерцином не можна вживати алкогольних напоїв. При лікуванні може виникнути необхідність у проведенні деяких лабораторних досліджень для перевірки функції печінки та складу крові. Ослабленим людям талюдям похилого віку рекомендується знизити дози. На початку лікування ( якщо загальний стан хворого не дозволяє) не рекомендується керувати автомобілем таіншими механічними приладами або виконувати роботу, що потребує підвищеної уваги та швидкості психічних та фізичних реакцій. Надалі ці обмеження залежать від індивідуальної реакції на препарат. Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Інгібітори МАО підвищують ризик появи екстра пірамідних розладів під час лікування Тизерцином через зниження інактивації препарату у печінці. Одночасне призначення Тизерцину та лікарських засобів, що виявляють пригнічу вальну дію наЦНС, призводить до посилення центральної депресивної дії. Під впливом Тизерцину протипаркінсонічний ефект леводопи різко знижується із-за антагоністичної взаємодії, що обумовлена викликаною нейролептиками блокадою допамінергічнихрецепторів. При одночасному застосуванні Тизерцину та гіпотензивних препаратів підвищується ризик виникнення ортостатичної гіпотензії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Інгібітори МАО підвищують ризик появи екстра піраміднихрозладів під час лікування Тизерцином через зниження інактивації препарату у печінці.
Одночасне призначення Тизерцину та лікарських засобів, що виявляють пригнічу вальну дію наЦНС, призводить до посилення центральної депресивної дії. Під впливом Тизерцину протипаркінсонічний ефект леводопи різко знижується із-за антагоністичної взаємодії, що обумовлена викликаною нейролептиками блокадою допамінергічнихрецепторів.
При одночасному застосуванні Тизерцину та гіпотензивних препаратів підвищується ризик виникнення ортостатичної гіпотензії.
Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (15– 25 ^оС) у місцях, захищених від дії світла та недоступних длядітей. Термін придатності – 2 роки.

Написати відгук