Вестібо (Vestibo) 16 мг, 60 таблеток

Виробник Actavis Group Hf. (ISL)
Наявність: На складі
Ціна 580 грн.
480 грн.

Кількість: - +
   - АБО -   

ВЕСТІБО (VESTIBO)
 

Склад:
діюча речовина: betahistine;
1 таблетка містить бетагістину дигідро хлориду 8 мг або 16 мг, або 24 мг;
допоміжні речовини: повідон, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, кремнію оксид   колоїдний безводний, кросповідон, кислота стеаринова.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
Засоби для лікування вестибулярних порушень. Код АТС N07C A01.
Клінічні характеристики.
Показання.

Хвороба і синдром Меньєра, які характеризуються трьома основними симптомами:
запамороченням, що іноді супроводжується нудотою і блюванням;
зниженням слуху (туговухістю);
шумом у вухах.
Симптоматичне лікування вестибулярного запаморочення різного походження.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до активної або до будь-якої з допоміжних речовин препарату. Препарат Вестібо протипоказаний хворим на феохромоцитому.
Спосіб застосування та дози.
Добова доза для дорослих становить 24 - 48 мг, рівномірно розподілена для прийому протягом доби.
Приймати таблетки бажано після їди. Дозу слід підбирати індивідуально залежно від ефекту. Зменшення симптомів інколи спостерігається тільки після 2-3 тижнів лікування. Найкращі результати досягаються при прийомі препарату протягом кількох місяців. Існують дані про те, що призначення лікування на початку захворювання запобігає його прогресу ванню і/або втраті слуху на пізніх стадіях.
Побічні реакції.
Наступні побічні реакції спостерігалися у пацієнтів з наступною частотою: дуже часті (≥ 1/10), часті  (≥ 1/100,  < 1/10),   нечасті  (≥ 1/1000,  < 1/100),   поодинокі   (≥ 1/10 000,   < 1/1000),   рідкісні (< 1/10 000).
З боку імунної системи: реакції гіпер чутливості, у тому числі негайного типу (наприклад, повідомлялося про випадки розвитку анафілаксії).  
З боку травного тракту: часті – нудота та диспепсія. У деяких випадках виникали скарги на незначні розлади шлунка (блювання, біль по стравоходу, біль в абдомінальній ділянці внаслідок здуття та метеоризму). Ці побічні ефекти зазвичай зникають при прийомі препарату з їжею або після зменшення дози.  
З боку шкіри і підшкірної клітковини: у поодиноких випадках спостерігалися реакції гіпер чутливості шкіри та підшкірної жирової клітковини, зокрема ангіо невротичний набряк, висипання, свербіж і кропив’янка.
З боку центральної нервової системи: рідкісні – сонливість, головний біль.
З боку серцево-судинної системи: поодинокі – прискорення частоти серцевих скорочень.
З боку дихальної системи: поодинокі – загострення бронхіальної астми (при її наявності в анамнезі).
Загальні розлади: поодинокі – відчуття жару.
Передозування.
Відомо кілька випадків передозування препарату. У деяких пацієнтів спостерігалися легкі і помірні симптоми (нудота, блювання, диспепсія, атаксія, сонливість, біль у животі) після прийому препарату у дозах до 640 мг. Тяжкі ускладнення (судоми, серцево-легеневі ускладнення) спостерігалися при навмисному прийомі підвищених доз бетагістину, особливо у поєднанні з передозуванням інших лікарських засобів.
Лікування: симптоматична терапія.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Оскільки дослідження репродуктивної токсичності у тварин не завжди дозволяють оцінити можливість токсичного впливу на людину. У період вагітності препарат можна приймати тільки при наявності обґрунтованої потреби і під безпосереднім наглядом лікаря.
Проникнення бетагістину у грудне молоко не вивчалося. Користь від застосування препарату матері слід співвідносити з потенційним ризиком для дитини.
Діти. У зв'язку з недостатністю даних щодо безпеки і ефективності застосування препарату Вестібо не рекомендується призначати препарат дітям.
Особливості застосування.
Застосовують з обережністю пацієнтам з пептичною виразкою, зважаючи на ризик виникнення диспепсії під час лікування. З обережністю застосовувати за наявності у пацієнтів кропив’янки, висипів та алергічного риніту, так як після застосування бетагістину можливе посилення цих симптомів. З обережністю застосовувати у пацієнтів з тяжкою артеріальною гіпотензією. Препарат містить лактозу, тому не застосовувати при спадковій непереносимості галактози, дефіциті лактази Лаппа або порушенні мальабсорбції глюкози-галактози.
Необхідна обережність під час лікування хворих на бронхіальну астму та у пацієнтів з алергічними захворюваннями.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Дослідження ефектів на здатність керувати автомобілем і працювати з механічними пристроями не проводилися. Слід враховувати можливість виникнення побічних реакцій з боку нервової системи.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Не застосовують разом з антигістамінними засобами, тому що вони можуть знижувати ефективність Вестібо. Етанол, піриметамін, сальбутамол потенціюють ефекти препарату Вестібо.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії бетагістину повністю не вивчений. Він спричиняє посилення кровотоку в судинах stria vascularis внутрішнього вуха передусім за рахунок розслаблення пре капілярних сфінктерів у системі мікро циркуляції внутрішнього вуха.
Встановлено, що бетагістин має слабкий агоністичний ефект на Н1-рецептори і виражений антагоністичний ефект на Н3-рецептори гістаміну в центральній і автономній нервовій системі. Крім того, бетагістин має дозозалежний інгібуючий вплив на генерацію пікових потенціалів у нейронах латеральних і медіальних вестибулярних ядер.
Бетагістин прискорює відновлення вестибулярної функції після однобічної нейректомії, прискорюючи і полегшуючи процес центральної вестибулярної компенсації. Цей ефект характеризується посиленням регуляції обміну і вивільнення гістаміну та реалізується у результаті антагонізму H3-рецепторов.
У поєднанні всі ці властивості забезпечують позитивний терапевтичний ефект бетагістину при лікуванні хвороби Меньєра і вестибулярного запаморочення різного походження. Бетагістин посилює обмін і вивільнення гістаміну, блокуючи пресинаптичні H3-рецептори, що призводить до зниження їх чутливості. Подібна дія на гістамінергічну систему пояснює ефективність бетагістину при лікуванні запаморочення і вестибулярних порушень.
Фармакокінетика. При пероральному введенні бетагістин швидко і практично повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Після всмоктування препарат швидко і майже повністю метаболізуєтся з утворенням метаболіту 2-піридилоцтової кислоти (який не має   фармакологічної дії). Рівень концентрації бетагістину у плазмі крові дуже низький (нижче за межу виявлення 100 пг/мл). Тому всі фармакокінетичні аналізи проводяться шляхом вимірювання концентрації метаболіту 2-піридилоцтової кислоти у плазмі і сечі.
Максимальна концентрація 2-піридилоцтової кислоти у плазмі крові досягається за годину після прийому. Період напів виведення 2-піридилоцтової кислоти приблизно 3,5 години. 2-піридилоцтова кислота швидко виводиться з сечею. При прийомі препарату у дозуванні 8 - 48 мг близько 85 % початкової дози виявляється в сечі. Виведення бетагістину нирками або з калом є незначним.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 8 мг: білого або майже білого кольору таблетки, циліндричні, плоскі, з двобічною фаскою, тиснення В 8 з одного боку, інший бік – плоский;
таблетки по 16 мг: білого або майже білого кольору таблетки, циліндричні, плоскі, з двобічною фаскою, тиснення В 16 з одного боку, інший бік – з розподільчою насічкою;
таблетки по 24 мг: білого або майже білого кольору, круглі, плоскі таблетки з круглим заглибленням по центру з рискою з одного боку.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.  Зберігати при температурі не вище  25 º С у місцях, недоступних для дітей.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Написати відгук


Ваше Ім’я:


Ваш відгук: Примітка:HTML теги не дозволені! Використовуйте звичайний текст.

Рейтинг Погано           Добре

Введіть код, вказаний на зображенні: