Карбоплатин (Carboplatin) Аккорд 10 мг/мл (150 мг) по 15 мл, 1 флакон

КАРБОПЛАТИН (CARBOPLATIN)
 

Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: carboplatin; діамін [1, 1-циклобутандикарбоксилат]платина;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або трохи жовтуватий розчин;
склад: 1 мл розчину містить карбоплатину 10 мг;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.
Код АТС  L01Х А 02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Біфункціонально алкілує нитки ДНК, перехресно взаємодіє з водневими зв’язками, що спричиняє порушення матричної функції ДНК, тривале неспецифічне пригнічення біосинтезу нуклеїнових кислот і загибель клітини. Спричиняє зупинку росту і зворотний розвиток багатьох видів пухлин. Регресія первинних пухлин і метастазів пов'язана із впливом «платинізації» на імунну систему організму. При застосуванні комбінації цисплатин – циклофосфамід і карбоплатин – циклофосфамід у лікуванні хворих із раком яєчників III - IV стадії об’єктивний ефект становив 50 - 75 % і 59 - 61 % відповідно при рівній тривалості життя. При тривалому застосуванні можливі прояви віддаленого ефекту – розвиток вторинних злоякісних пухлин, дегенеративні зміни статевих залоз, що спричиняє аменорею або азоспермію, зниження фертильності. В експериментальних дослідженнях in vivo і in vitro препарат виявляє мутагенні, ембріотоксичні та тератогенні властивості.                                          
Фармакокінетика. Після внутрішньо венного введення (300 - 500  мг/м2) при кліренсі креатині ну близько  60  мл/хв   і вище концентрація в плазмі знижується двофазно: тривалість першої фази – 1,1 - 2  год, другої – 2,6 - 5,9  год. Збільшення плазмової концентрації залежно від дози і AUC (площа під кривою) описується лінійною фармакокінетикою. Кліренс, обсяг розподілу і середній час циркуляції в крові становлять відповідно 4,4 л/год, 16 л і 3,5  год. Практично не зв’язується з білками плазми, однак вивільнена з карбоплатину платина необоротно з’єднується з білками, і її період напів виведення становить 5 діб. Піддається гідролізу з утворенням активних з’єднань, які взаємодіють з молекулами ДНК. Основним шляхом елімінації є ниркова екскреція; при значеннях кліренсу креатині ну 60  мл/хв і вище 65 % дози виводиться із сечею протягом 12  год, а протягом 24  год – 71 % і тільки 3 - 5 % платини виділяється протягом 24 - 96  год. При порушеннях функції нирок і у пацієнтів літнього віку (імовірне зниження ниркової фільтрації) необхідне коригування режиму дозування та зниження дози, тому що можлива кумуляція і збільшення часу впливу на кістковий мозок (так, при AUC 4 - 5  мг/мл/хв тромбоцит опения і лейкопенія становлять 16 і 13 % відповідно, при AUC 6 - 7  мг/мл/хв – 33 і 34 %).
Показання для застосування.
Розповсюджений рак яєчників епітеліального походження.
Дрібноклітинний і не дрібноклітинний рак легень та плоско клітинний рак голови та шиї.
У комбінації з іншими препаратами карбоплатин показаний для лікування розповсюдженого перехідно-клітинного раку сечового міхура.
Рак яєчок.
Спосіб застосування та дози.
Розведення. Препарат розводиться до концентрації 0,5 мг/мл 5 % розчином глюкози для ін'єкцій або 0,9 % розчином натрію хлориду для ін'єкцій.
Після розведення карбоплатин повинен вводитись тільки шляхом внутрішньо венного вливання. Рекомендована доза препарату для раніше нелікованих дорослих з нормальною функцією нирок становить 400 мг/м2 1 раз на 4 тижні. Доза вводиться одноразово шляхом внутрішньо венного вливання протягом 15 - 60 хв. Курс варто повторювати не раніше ніж через чотири тижні після попереднього введення та/або доки вміст нейтрофілів не становитиме 2000 клітин/мм3, а вміст тромбоцитів – 100 000 клітин/мм3.
Хворим із факторами ризику, наприклад, після проведення мієлосупресивної терапії або при низькому функціональному статусі (ECOG-Zubrod 2 - 4 або показник за Карновським нижче 80 %) рекомендується знижувати вихідну дозу на 20 - 25 %. Для хворих старше 65 років, залежно від їхнього фізичного стану, може знадобитися коригування дози на вихідному етапі або при подальшому лікуванні.
При лімітованому застосуванні карбоплатину у дітей не має потреби у специфічній корекції дози.
При проведенні початкових курсів лікування карбоплатином необхідно щотижня визначати вміст формених елементів крові для коригування дози в наступних курсах лікування.
Порушення функції нирок. Хворі зі значеннями кліренсу креатині ну менше 60 мл/хв відносяться до групи підвищеного ризику відносно розвитку тяжкої мієлосупресії. Частота випадків тяжкої лейкопенії, нейтропенії або тромбоцит опенії – приблизно 25% – встановлена при застосуванні наступних доз:
У хворих з вихідним значенням кліренсу креатині ну в інтервалі 41 - 59 мл/хв 250 мг/м2 карбоплатину внутрішньо венно в 1-й день.
У хворих з вихідним значенням кліренсу креатині ну в інтервалі 16 - 40 мл/хв 200 мг/м2 карбоплатину внутрішньо венно в 1-й день.
Дані щодо хворих із кліренсом креатині ну менше 15 мл/хв обмежені.
Всі наведені вище рекомендації щодо доз відносяться до вихідного курсу лікування. Наступні дози варто коригувати залежно від переносимості препарату хворими залежно від бажаного ефекту мієлосупресії.
Комбіноване лікування. Оптимальне застосування карбоплатину з іншими мієлосупресивними препаратами вимагає коригування доз залежно від використаного режиму і схеми лікування.
Визначення дози за формулою. Інший підхід до визначення вихідної дози   карбоплатину заснований на застосуванні математичних формул, у яких використовуються дані функції нирок хворого до лікування або функції нирок і бажаного мінімального рівня тромбоцитів. На відміну від емпіричного розрахунку використання формули для розрахунку доз, заснованої на площі поверхні тіла, дозволяє вводити виправлення на розходження між хворими відносно функції нирок до початку лікування; при відсутності таких виправлень можливе призначення недостатньої дози (у хворих із функцією нирок вище середньої) або з передозуваннями (у хворих із порушеною функцією нирок).
Проста формула для розрахунку доз, заснована на швидкості гломерулярної фільтрації (ШГФ у мл/хв) і бажаної дози карбоплатину, яка оцінюється за площею під кривою залежно від концентрації, часу (площа під кривою AUC = у мг/мл/хв), була запропонована Кальвертом:
Загальна доза (мг) = бажане значення AUC х (ШГФ + 25).
Примітка: При використанні формули Кальверта доза карбоплатину розраховується в міліграмах, а не в мг/м2
Бажане значення AUC    Планована хіміотерапія    Статус хворого
5 - 7 мг/мл/хв    карбоплатин, моно терапія    Раніше нелікований
4 - 6 мг/мл/хв    карбоплатин, моно терапія     Раніше лікований
4 - 6 мг/мл/хв    карбоплатин + циклофосфамід    Раніше нелікований
Побічна дія.
З боку органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ): зміна смаку, анорексія, нудота, блювання (65%), біль у животі (17%), запор та/або діарея (6%), шлунково-кишкові кровотечі, порушення функції печінки (ступінь тяжкості зростає при метастатичному ураженні), стоматит, запалення слизової оболонки порожнини рота.
З боку нервової системи та органів чуттів: периферична нейропатія (6%), зміни з боку нервової системи (5%), астенія, судомний синдром, в 1% – зниження гостроти слуху, зору.
З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): мієлодепресія: тромбоцит опенія нижче 100·109/л – 90%, нижче 50·109/л – 25%, лейкопенія нижче 4·109/л – 67%, нижче 2·109/л – 15%, нейтропенія нижче 2·109/л – 74%, нижче 1·109/л – 16%, анемія (рівень гемоглобіну нижче 11  г/дл) – 71%, менше ніж в 1% випадків – серцева недостатність, емболія, цереброваскулярні порушення; кровотечі та крововиливи, гіпотензія.
З боку дихальної системи: кашель, задишка, бронхоспазм.
З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, болісне, затруднене сечовипускання, гематурія, аменорея, азоспермія.
З боку шкіри: алопеція (3%), у 2% випадків алергічні реакції (висипи, свербіж тощо).
З боку обміну речовин:   гіпомагніємія  (29%),   зміна концентрації натрію (29%), гіпокальціємія (22%), гіпокаліємія (20%), підвищення активності лужної фосфатази (24%), рівня АСТ (15%), сечовини (14%), креатині ну (6%), загального білірубіну (5%), зниження кліренсу креатині ну.
Інше: больовий синдром (біль в спині, боку), розвиток інфекцій, гіпертермія, озноб, анафілактоїдні реакції.
Протипоказання.
Карбоплатин протипоказаний хворим при
тяжких формах порушення функції нирок (кліренс креатині ну 15 мл/хв і менше), ризику кровотечі;
алергічних реакціях на карбоплатин і інші сполуки платини або маніту в анамнезі;
тяжких формах мієлосупресії;
вагітності, годуванні груддю.
Передозування. У разі передозування можна чекати більш вираженого прояву побічних ефектів. Варто встановити ретельний контроль за пацієнтом, зокрема гематологічний контроль. За потреби, призначається симптоматична терапія. Антидот до карбоплатину не відомий.
Особливості застосування. Введення карбоплатину варто здійснювати під контролем лікаря, який має досвід застосування цитотоксичних препаратів. Постійний контроль за можливими токсичними ефектами при лікуванні карбоплатином обов’язковий.
Регулярно (1 раз на тиждень), а також перед кожним введенням карбоплатину варто проводити контроль формених елементів периферичної крові і показників функції нирок і печінки.
Перед початком кожного циклу терапії карбоплатином слід проводити неврологічне обстеження з метою виявлення ознак нейротоксичності.
Хворих треба проінформувати про можливість стійких симптомів периферичної сенсорної нейропатії після закінчення курсу лікування. Локальні помірні парестезії з функціональними порушеннями можуть спостерігатись до 3 років після закінчення лікування за схемою ад’ювантного застосування препарату.
З появою респіраторних симптомів (сухий кашель, диспное, хрипи або виявлення легеневих інфільтратів при рентгенологічному дослідженні), лікування карбоплатином потрібно призупинити до виключення наявності інтерстиціального пневмоніту.
Такі симптоми, як дегідратація, паралітичний ілеус, непрохідність кишечнику, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз і ниркова недостатність можуть бути обумовлені вираженою діареєю або блюванням, особливо при застосуванні карбоплатину в комбінації з 5-фтор урацилом.
Хворих з алергійними реакціями на інші з’єднання платини в анамнезі варто контролю вати на наявність алергійних симптомів. У випадку реакції на карбоплатин, подібної на анафілактичну, інфузію слід негайно перервати і призначити відповідне симптоматичне лікування. Подальше застосування карбоплатину у випадку розвитку алергійних реакцій протипоказано.
У випадку екстравазації інфузію треба негайно припинити і почати місцеве симптоматичне лікування. Дозу препарату, що залишилась, ввести в іншу вену.
Жінкам і чоловікам протягом лікування карбоплатином варто використовувати надійні засоби контрацепції.
При застосуванні карбоплатину слід дотримуватись усіх звичайних інструкцій щодо застосування цитотоксичних препаратів. При попаданні карбоплатину на шкіру або слизові оболонки, їх треба негайно і ретельно промити водою.
Застосування у дітей. Для застосування препарату у дітей не потрібні спеціальні рекомендації.
Вагітність та годування груддю.
Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю через високу токсичність.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.
Препарат не виявляє дії на нервову систему, однак через ризик виникнення порушень з боку серцево-судинної системи і розвиток симптомів інтоксикації можливість керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами вирішує лікар.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Карбоплатин несумісний із солями алюмінію (при взаємодії спостерігається утворення осаду, що призводить до зниження ефективності). Підсилює (взаємно) нефро токсичність пропранололу, аміноглікозидів, а також ефекти інших препаратів, які мають нефротоксичну, нейротоксичну, ото токсичну і мієлосупресивну дію. Послабляє ефективність імунізації ін активованими вакцинами; при застосуванні вакцин, що містять живі віруси, підсилює реплікацію вірусу і побічні ефекти вакцинації.
Карбоплатин підсилює спричинену раніше цисплатином нейротоксичну і ото токсичну дію (спостерігається у 30 % хворих). Інші мієлотоксичні препарати та променева терапія підсилюють депресію кісткового мозку (потенціюють нейтропенію і тромбоцит опенію).
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.
Розчини препарату стабільний протягом 8 год при температурі 25 ^оС і протягом 24 год при зберіганні в холодильнику (4 ^оС).
Термін придатності – 2 роки.

Написати відгук