Кардура (Cardura) XL 8 мг, 30 таблеток

Виробник PFIZER EUROPE MA EEIG
Наявність: На складі
Ціна 970 грн.
870 грн.

Кількість: - +
   - АБО -   

КАРДУРА (CARDURA)
 

Склад:
діюча речовина: доксазозин, 1 таблетка містить доксазозину мезилату кількостях, еквівалентних 1, 2, або 4 мг доксазозину;
допоміжні речовини: натрію крохмаль гліколят,   целюлоза мікрокристалічна, лактоза, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Селективний a1-адреноблокатор, антигіпертензивний засіб; препарат для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози.
Код   АТС С 02С А 04.
Клінічні характеристики.
Показання.

Артеріальна гіпертензія
Препарат показаний для лікування артеріальної гіпертензії і може використовуватися як засіб першого ряду для більшості хворих з метою контролю артеріального тиску. У пацієнтів, у яких не вдається досягти адекватного зниження артеріального тиску з використанням одного антигіпертензивного препарату, доксазозин може бути   використаний у комбінації з іншими лікарськими засобами, такими як тіазидні діуретики, бета-блокатори, антагоністи кальцію або з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)
Препарат показаний для усунення затримки відтоку сечі та симптомів, пов’язаних з ДГПЗ. Хворим на ДГПЗ можна призначати Кардуру як за наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному артеріальному тиску. При призначенні препарату хворим з ДГПЗ і нормальним артеріальним тиском зміни останнього несуттєві. Хворим з артеріальною гіпертензією та ДГПЗ можна проводити ефективну моно терапію Кардурою.
Протипоказання. Кардуру протипоказано призначати хворим з підвищеною чутливістю до хіназолінів, доксазозину або до будь-якого іншого компоненту препарату.
Спосіб застосування та дози.
Доксазозин може прийматися або вранці, або ввечері.
Артеріальна гіпертензія
Діапазон доз для доксазозину становить 1-16 мг на добу. Рекомендується починати терапію з 1 мг один раз на добу; цей режим використовується протягом 1-2 тижнів з метою мінімізувати ризик   потенційної постуральної гіпертензії та / або синкопе. Через 1 -2 тижні доза може бути збільшена до 2 мг один раз на добу. Якщо необхідно, щоденна доза може бути послідовно збільшена через такі ж самі інтервали до 4 мг, 8 мг та 16 мг; при цьому необхідно контролю вати терапевтичну відповідь у пацієнтів з метою досягнення бажаного зниження артеріального тиску. Звичайна доза становить 2-4 мг на добу.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози
Рекомендована початкова доза доксазозину становить 1 мг один раз на добу; цей дозовий режим використовується   з метою мінімізації ризику виникнення постуральної гіпотензії та/або   синкопе. Залежно від індивідуальних параметрів уродинаміки та   симптоматики ДГПЗ у пацієнтів, доза може бути збільшена до 2 мг і далі до 4 мг, максимальна рекомендована доза становить 8 мг. Рекомендований інтервал підвищення дози становить 1-2 тижні. Звичайна рекомендована доза становить 2-4 мг на день.
Застосування у людей літнього віку: звичайна доза для дорослих.
Застосування при нирковій недостатності: зважаючи на те, що фармакокінетичні параметри   практично незмінні у пацієнтів з нирковою недостатністю та відсутні повідомлення про погіршення вихідної ниркової функції при застосуванні доксазозину, у більшості пацієнтів може бути використаний звичайний режим дозування.
Печінкова недостатність: слід дотримуватись обережності при призначенні доксазозину хворим з порушенням функції печінки.
Побічні реакції.
Артеріальна гіпертензія
У клінічних дослідженнях з контрольними групами найбільш розповсюджені небажані реакції, пов’язані з доксазозином, були постурального типу (дуже рідко зустрічалось синкопе) або були неспецифічними та включали:
Органи слуху, включаючи розлади вестибулярного лабіринту: запаморочення
Травний тракт: нудота
Організм в цілому: астенія, набряки, відчуття втоми, нездужання
Центральна нервова системи: запаморочення, головний біль,
постуральне запаморочення, втрата свідомості, сонливість
Система дихання: риніт
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози
Досвід використання доксазозину у контрольованих клінічних дослідженнях по ДГПЗ показав практично такі ж самі небажані ефекти, що і під час застосування при артеріальній гіпертензії.
Після реєстраційний досвід свідчить, що можливе виникнення наступних додаткових типів небажаних реакцій:
Система крові та лімфатична система: лейкопенія, тромбоцит опенія
Органи слуху та лабіринту: шум у вухах
Порушення зору: порушення чіткості зору
Травний тракт: болі у животі, запор, діарея, диспепсія, метеоризм, сухість у роті, блювання
Організм у цілому: біль
Гепатобіліарна система: холестаз,   гепатит, жовтяниця
Імунна система: алергічні реакції
Інші дослідження:   порушення печінкових лабораторних параметрів, збільшення маси тіла
Метаболізм та обмін речовин: aнорексія
Скелетно-м’язова система та сполучна тканина: aртралгія, біль у спині,
м'язові спазми, слабкість м'язів, міалгія
Нервова система: гіпестезія, парестезія, тремор
Психічні розлади: ажитація, підвищена тривожність, депресія,   безсоння, нервозність
Сечостатева система: дизурія, гематурія, порушення сечовипускання, збільшення частоти сечовипускання, ніктурія, поліурія, нетримання сечі
Репродуктивна система та молочні залози: гінекомастія, імпотенція, пріапізм, затримка еякуляції
Дихальна система: посилення бронхоспазму, кашель, задишка, носова кровотеча
Шкіра та її придатки: алопеція, свербіж, пурпура, висип на шкірі, кропив’янка
Судинні порушення: припливи крові з відчуттям жару, постуральна гіпотензія
Нижче перелічені інші побічні реакції, які зустрічались у процесі пост реєстраційних досліджень препарату у хворих на артеріальну гіпертензію (взагалі, такі симптоми спостерігалися навіть і за відсутності лікування Кардурою): брадикардія, тахікардія, відчуття серцебиття, загруднинний біль, стенокардія, інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, серцеві аритмії.
Передозування. Якщо передозування спричинило артеріальну гіпотензію, хворого необхідно негайно покласти на спину, опустивши голову донизу. За необхідності можна вжити інших симптоматичних заходів. Враховуючи високий ступінь зв’язування доксазозину з білками крові, діаліз не показаний.
Особливості застосування.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Хоча у дослідах на тваринах препарат не виявляв тератогенної дії, при застосуванні його у надзвичайно великих дозах спостерігалось зниження ступеня виживання плода. Загальні дози приблизно у 300 разів перевищували максимальні рекомендовані дози для людини. Досліди на тваринах показали, що доксазозин накопи чується у грудному молоці.
Через відсутність відповідних та добре контрольованих досліджень у вагітних жінок та годувальниць, безпечність доксазозину у цих категорій хворих не встановлена. У зв’язку з цим, застосовувати препарат у вагітних жінок та годувальниць можна лише тоді, коли потенційна користь перевищує можливий ризик.
Діти. Досвіду застосування Кардури у дітей немає.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами. Здатність керувати автомобілем та механізмами може погіршитися, особливо на початку лікування доксазозином.
Особливі заходи безпеки.
Постуральна гіпотензія/Синкопе
Як і для всіх альфа-блокаторів, у вельми незначного відсотка пацієнтів може спостерігатися постуральна гіпотензія, яка проявляється у запамороченні та слабкості, у дуже рідких випадках може спостерігатися втрата свідомості  (синкопе), що виникла у результаті розпочатої терапії.
Визначаючи терапію з будь-яким ефективним альфа-блокатором, пацієнту слід повідомити, як уникнути симптомів, що пов'язані з постуральною гіпотензією та які заходи він повинен вжити.
Пацієнти повинні бути попереджені про можливість   виникнення вищевказаних ситуацій, у результаті яких може настати запаморочення та втрата свідомості протягом початкової терапії доксазозином.
Печінкова недостатність
Слід дотримуватись обережності при призначенні доксазозину хворим з порушенням функції печінки.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.
Використання з інгібіторами PDE-5(фосфодіестераза 5-й тип)  
Використання доксазозину на фоні застосування інгібіторів PDE-5 повинно здійснюватись з пересторогами, адже у деяких пацієнтів можуть виникнути симптоми гіпотензії.
Інше
Більша кількість доксазозину   у плазмі (98%) зв’язується з білком. Дослідження плазми in vitro свідчить, що доксазозин практично не впливає на зв’язування з білками таких препаратів, як дігоксин, варфарин, фенітоїн, та індометацин. Клінічний досвід вказує, на відсутність негативних взаємодій при одночасному застосуванні доксазозина та тіазидних діуретиків, фуросеміду, бета-блокаторів, не стероїдних протизапальних засобів, антибіотиків, гіпоглікемічних препаратів для перорального застосування, сечогінних лікарських засобів та антикоагулянтів.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.

Артеріальна гіпертензія
Застосування доксазозину у хворих на артеріальну гіпертензію призводить до клінічно значущого зниження артеріального тиску внаслідок зменшення периферичного опору судин. Цей ефект пов’язують із селективною блокадою a1-адренорецепторів, які знаходяться у судинах. При застосуванні препарату один раз на добу клінічно значущий гіпотензивний ефект зберігається протягом 24 годин. Зазвичай, максимальне зниження артеріального тиску спостерігається протягом 2-6 годин після прийому разової дози препарату. У хворих на артеріальну гіпертензію артеріальний тиск під час лікування доксазозином був однаковим у положенні лежачи і стоячи.
На відміну від неселективних a1-адреноблокаторів, при тривалому лікуванні доксазозином толерантність до препарату не розвивається.
При тривалому застосуванні препарату зрідка спостерігалися збільшення активності реніну у плазмі крові та тахікардія.
Доксазозин має сприятливий вплив на ліпіди крові, зі значним підвищенням відношення ліпідів високої щільності до загального рівня та суттєвого зменшення сумарної кількості три гліцеридів та загального рівня холестерину. Це дає йому переваги над діуретиками та бета-адрено блокаторами, які чинять негативний вплив на ці параметри.
Враховуючи встановлений зв’язок артеріальної гіпертензії та порушень ліпідного обміну з ішемічною хворобою серця сприятлива дія доксазозину одночасно на артеріальний тиск і рівень ат ерогенних ліпідів спричиняє зниження ризику розвитку ішемічної хвороби серця.
Лікування з використанням доксазозину, як було показано у дослідженнях, мало результатом зменшення лівошлуночкової гіпертрофії, інгібування агрегації тромбоцитів та підвищення активності в тканинах плазміногену. Крім того, доксазозин поліпшував чутливість периферичних тканин до інсуліну у пацієнтів, у яких вона порушена.
Було показано, що для доксазозину практично відсутні небажані метаболічні ефекти і він може застосовувались у пацієнтів з астмою, діабетом, лівошлуночковою дисфункцією, подагрою.
Дослідження in vitro підтвердили наявність антиоксидантних властивостей у 6'- та 7'- гідроксиметаболітів доксазозину при концентрації 5 мкмоль.
У контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів з гіпертензією було показано, що лікування доксазозином зв’язано з поліпшенням стану еректильної дисфункції. Додатково повідомляли, що у пацієнтів, які приймали доксазозин, зареєстрована менша кількість нових випадків еректильних дисфункцій, порівняно з пацієнтами, які приймали інші антигіпертензивні засоби.      
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)
Призначення доксазозину хворим із симптомами ДГПЗ призводить до значного поліпшення уродинаміки, зменшення проявів і симптомів захворювання. Таку дію препарату пов’язують   із селективною блокадою a1-адренорецепторів, які знаходяться у м’язовій стромі та капсулі передміхурової залози, а також у шийці сечового міхура.
Доведено, що доксазозин є сильним блокатором a1-адренорецепторів підтипу ІА, які складають близько 70% усіх підтипів рецепторів, що є у передміхуровій залозі. Саме цим пояснюється дія препарату у пацієнтів з ДГПЗ.
Доксазозин показав стабільну ефективність та безпечність під час тривалого лікування пацієнтів з ДГПЗ (аж до 48 місяців).
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після вживання внутрішньо у терапевтичних дозах Кардура добре всмоктується; концентрація препарату у крові досягає піку приблизно через 2 години після прийому.
Біо трансформація/виведення
Виведення із плазми є двофазним, з кінцевим періодом напів виведення 22 години, що дає змогу призначати препарат один раз на добу. Доксазозин піддається активній біо трансформації; лише менше 5% дози виводиться у незміненому стані.
Фармакокінетичні дослідження показали, що у пацієнтів з нирковою недостатністю відсутні суттєві фармакокінетичні особливості у порівнянні з пацієнтами з нормальною нирковою функцією.
Існують обмежені дані щодо пацієнтів з порушеною функцією печінки та щодо впливу препаратів, які здатні змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидин). Під час клінічних досліджень у 12 пацієнтів з печінковою недостатністю помірного ступеня тяжкості одноразове призначення доксазозину призвело до підвищення площі під кривою “концентрація-час” (AUC) на 43% та зниження допущеного кліренсу на 40% при пероральному застосуванні.
Через те що лікарський засіб метаболізується переважно у печінці, використання доксазозину у пацієнтів з порушеною функцією печінки повинно здійснюватись з обережністю.
Приблизно 98% доксазозину зв’язується з білками плазми крові.
Переважно доксазозин метаболізується шляхом О-деметилювання та гідроксилювання.
Фармацевтичні характеристики:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки 1 мг - білого кольору, округлі, двоопуклі з Лого «Pfizer» на одному боці та кодом «CN 1» на іншому; таблетки 2 мг - білого кольору, довгасті, двоопуклі з Лого «Pfizer» на одному боці та кодом «CN 2» і лінією розлому на іншому; таблетки 4 мг - білого кольору, ромбоподібні, двоопуклі з Лого «Pfizer» на одному боці та кодом «CN 4» і лінією розлому на іншому.
Несумісність. Відсутня.
Термін придатості. 5 років.
Умови зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі нижче 30 ºC.

Написати відгук


Ваше Ім’я:


Ваш відгук: Примітка:HTML теги не дозволені! Використовуйте звичайний текст.

Рейтинг Погано           Добре

Введіть код, вказаний на зображенні: