Косопт (Cosopt) краплі, 5 мл

КОСОПТ (COSOPT)
 

Склад:
діючі речовини: dorzolamide; timolol;
1 мл розчину містить 20 мг дорзоламіду у вигляді 22,26 мг дорзоламіду гідрохлориду і      5 мг тимололу у вигляді 6,83 мг тимололу малеату;
допоміжні речовини: бензалконію хлорид, натрію цитрат, маніт (Е 421), гідроксіетилцелюлоза, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Краплі очні, розчин.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в офтальмології. Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Блокатори бета-адренорецепторів.
Код АТС S01E D51.
Клінічні характеристики.
Показання. Підвищений внутрішньоочний тиск у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою або псевдоексфоліативною глаукомою, коли місцеве застосування одних лише бета-блокаторів є недостатнім.
Протипоказання. Підвищена чутливість до однієї або обох діючих речовин, або до будь-якого з компонентів препарату; захворювання респіраторного тракту, у тому числі бронхіальна астма, або тяжкі хронічні обструктивні захворювання легень; синусова брадикардія, антріовентрикулярна блокада ІІ або ІІІ ступеня, виражена серцева недостатність, кардіогенний шок; тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) або гіперхлоремічний ацидоз; період вагітності та годування груддю, дитячий вік.
Спосіб застосування та дози. Косопт призначають по 1 краплі в кон’юнктивальний мішок двічі на добу.
Перед першим застосуванням препарату необхідно переконатись, що захисна смужка зовні флакона не пошкоджена. У невідкритих флаконах може бути зазор  між флаконом та ковпачком.
Видалити захисну смужку для того, щоб відкрити ковпачок.
3. Щоб відкрити флакон, необхідно відкрутити ковпачок, повертаючи його у напрямку вказівних стрілок на верхній поверхні ковпачка.
4. Нахилити голову  назад і відтягнути нижню повіку вниз для появи простору між повікою та оком.
5. Перевернути флакон, великим або вказівним пальцем злегка натиснувши пальцем у спеціально позначене на флаконі місце так, щоб одна крапля потрапила в око.
НЕ ТОРКАТИСЬ ПОВЕРХНІ ОКА АБО ПОВІК  НАКОНЕЧНИКОМ ФЛАКОНА.
При неправильному використанні флакон може інфікуватись і стати причиною серйозних інфекційних ушкоджень очей з  подальшою втратою зору.  
Повторіть пункти 4 і 5 для обох очей, якщо це приписано лікарем.
Закрити флакон ковпачком, щільно його закрутити. Не натискати на кришку дуже сильно, оскільки можна пошкодити флакон або кришку.
Не слід збільшувати отвір спеціально розробленого дозаторного наконечника.
Препарат можна застосовувати протягом тривалого часу. У клінічних дослідженнях застосовували препарат протягом трьох років; у пацієнтів після початкової стабілізації внутрішньоочного тиску не спостерігалось значущих змін середнього показника тиску, які б свідчили про зниження чутливості до препарату.
Побічні реакції.
Про наступні побічні реакції повідомлялось при застосуванні препарату Косопт або однієї з діючих речовин препарату в ході клінічних досліджень та постмаркетингового спостереження.
Частота: дуже поширені (≥1/10), поширені (від ≥1/100 до <1/10), непоширені (від ≥1/1 000 до <1/100) та рідко поширені (від ≥1/10 000 до <1/1 000).
З  боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини.
Тимололу малеат, краплі очні: рідко поширені – системний червоний вовчак.
З  боку нервової системи.
Дорзоламіду гідрохлорид, краплі очні: поширені – головний біль*; рідко поширені – запаморочення*, парестезія*.
Тимололу малеат, краплі очні: поширені – головний біль*; непоширені – запаморочення*, депресія*; рідко поширені – безсоння*, нічні кошмари*, втрата пам’яті, парестезія*, посилення ознак та симптомів міастенії гравіс, послаблення лібідо*, інсульт*.
З  боку органів зору.
Косопт: дуже поширені – пекучість та поколювання; поширені – кон’юнктивальна ін’єкція, нечіткість зору, ерозія рогівки, відчуття свербіжу в оці, сльозотеча.
Дорзоламіду гідрохлорид, краплі очні: поширені – запалення повік*, подразнення повік*; непоширені – іридоцикліт*; рідко поширені – подразнення ока, включаючи почервоніння*, біль у оці*, лущення повік*, тимчасова міопія (зникає при припиненні лікування), набряк рогівки*, зниження окулярного тиску*, відшарування судинної оболонки ока (з послідуючою фільтруючою операцією)*.
Тимололу малеат, краплі очні: поширені – ознаки та симптоми подразнення очей, у тому числі блефарит*, кератит*, зниження чутливості рогівки, сухість слизової ока*; непоширені – порушення зору, включаючи зміни рефракції (у деяких випадках - через відміну міотичних засобів)*; рідко поширені – птоз, диплопія, відшарування судинної оболонки ока (з послідуючою фільтруючою операцією)*.
З боку органів слуху.
Тимололу малеат, краплі очні: рідко поширені – дзвін у вухах*.
З  боку серцево-судинної системи.
Тимололу малеат, краплі очні: непоширені – брадикардія*, синкопе*; рідко поширені – артеріальна гіпотензія*, біль у грудній клітці*, пальпітація*, набряки*, аритмія*, застійна серцева недостатність*, блокада серця*, зупинка серця*, ішемія головного мозку, переміжна кульгавість, феномен Рейно*, відчуття холоду в кистях та стопах*.
З  боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.
Косопт: поширені – синусит; рідко поширені – задишка, дихальна недостатність, риніт.
Дорзоламіду гідрохлорид, краплі очні: рідко поширені – носова кровотеча*.
Тимололу малеат, краплі очні: непоширені – задишка*; рідко поширені – бронхоспазм (переважно у пацієнтів з уже існуючим бронхоспастичним захворюванням)*, кашель*.
З  боку травного тракту.
Косопт: дуже поширені – зміна смакових відчуттів.
Дорзоламіду гідрохлорид, краплі очні: поширені – нудота*; рідко поширені – подразнення у горлі, сухість у роті*.
Тимололу малеат, краплі очні: непоширені – нудота*, диспепсія*; рідко поширені – діарея, сухість у роті*.
З боку шкіри.
Косопт: рідко поширені – контактний дерматит.
Дорзоламіду гідрохлорид, краплі очні: рідко поширені – висип*.
Тимололу малеат, краплі очні: рідко поширені – алопеція*, псоріатичний висип або загострення псоріазу*.
З  боку нирок та сечовивідних шляхів.
Косопт: непоширені – уролітіаз.
З  боку репродуктивної системи та молочних залоз.
Тимололу малеат, краплі очні: рідко непоширені – хвороба Пейроні*.
Порушення загального стану та порушення, пов’язані зі способом застосування препарату.
Косопт: рідко поширені – ознаки та симптоми алергічних реакцій, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку, свербіж, висип, анафілаксію, бронхоспазм.
Дорзоламіду гідрохлорид, краплі очні: непоширені – астенія/слабкість*.
* Побічні реакції, що спостерігались також при застосуванні Косопту.
Лабораторні показники.
Застосування Косопту у ході клінічних досліджень не супроводжувалось клінічно значущими порушеннями електролітного балансу.
Передозування. При передозуванні тимололу можливий розвиток системних ефектів передозування бета-адреноблокаторів системного застосування: запаморочення, головний біль, задишка, брадикардія, бронхоспазм та зупинка серця. Найбільш очікувані симптоми передозування дорзоламіду – порушення електролітного балансу, розвиток ацидозу та можливий вплив на центральну нервову систему.
Є обмежені дані щодо випадкового чи навмисного передозування дорзоламіду гідрохлориду. Повідомлялось про сонливість після перорального прийому. При місцевому застосуванні були наступні повідомлення: нудота, запаморочення, головний біль, слабкість, незвичні сни, дисфагія.
Лікування: симптоматичне та підтримуюче. Моніторинг рівнів електролітів у сироватці крові (головним чином калію) та показників рН крові. Тимолол не виводиться повністю при діалізі.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат не застосовують у період вагітності.
Не відомо, чи екскретується дорзоламід у грудне молоко. Тимолол секретується з грудними молоком. Тому на період лікування слід припинити годування груддю.
Діти. Не застосовують.
Особливості застосування.
Перед застосуванням препарату необхідно ретельно вимити руки.
Реакції з боку серцево-судинної та дихальної системи.
Як і інші препарати місцевої дії, Косопт може абсорбуватись системно. Оскільки тимолол є бета-блокатором, можливий розвиток побічних реакцій, що виникають при системному застосуванні таких препаратів, включаючи погіршання перебігу стенокардії Принцметала, тяжких порушень центрального та периферичного кровообігу, а також артеріальну гіпотензію. При серцевій недостатності необхідно проводити відповідний моніторинг перед призначенням препарату Косопт. Слід спостерігати стан пацієнтів з тяжкими захворюваннями серця в анамнезі стосовно появи ознак та симптомів серцевої недостатності, а також перевіряти показники пульсу. Повідомлялось про розвиток реакцій з боку дихальної системи та серця, включаючи смерть з причини бронхоспазму та рідко – смерть внаслідок серцевої недостатності після застосування тимололу малеату.
Порушення функції печінки.
Оскільки немає даних про застосування препарату у пацієнтів з порушенням функції печінки,  слід з  обережністю призначати Косопт таким пацієнтам.
Імунологічні реакції та реакції гіперчутливості.
Як і інші препарати місцевої дії, Косопт може абсорбуватись системно. Дорзоламід, як і сульфонаміди, містить сульфонамідну групу, тому можливий розвиток побічних реакцій, що спостерігаються при системному застосуванні сульфонамідних препаратів. При появі ознак серйозних реакцій або реакцій гіперчутливості слід припинити застосування препарату.
При застосуванні Косопту спостерігались місцеві побічні реакції з боку органів зору, що подібні реакціям при застосуванні дорзоламіду гідрохлориду. При розвитку таких реакцій слід розглянути питання про відміну Косопту.
Пацієнти з атопією або анафілактичною реакцією на численні алергени в анамнезі при застосуванні бета-блокаторів можуть бути більш чутливими до таких алергенів при випадковому, діагностичному або терапевтичному повторному контакті. У таких пацієнтів звичайні дози епінефрину для лікування алергічних реакцій можуть бути неефективними.
Припинення лікування.
Як і при застосуванні бета-блокаторів системної дії, слід поступово припиняти застосування офтальмологічного тимололу при необхідності відміни препарату пацієнтам з ІХС.  
Додаткові ефекти бета-блокаторів.
Застосування бета-блокаторів може маскувати певні симптоми гіпоглікемії у пацієнтів з цукровим діабетом або гіпоглікемією, а також симптоми гіпертиреозу. Раптове припинення застосування бета-блокаторів може призводити до погіршення симптоматики. Лікування бета-блокаторами може загострювати симптоматику при міастенії гравіс.
Додаткові ефекти інгібіції карбоангідрази.
Застосування інгібіторів карбоангідрази пов’язують з розвитком уролітіазу в результаті порушень кислотно-основного балансу, особливо в пацієнтів із сечокам’яною хворобою в анамнезі. Хоча порушень кислотно-основного балансу при застосуванні Косопту не спостерігалось, рідко повідомлялось про розвиток уролітіазу. Оскільки інгібітор карбоангідраза при місцевому застосуванні абсорбується системно, пацієнти з  сечокам’яною хворобою в анамнезі можуть мати вищий ризик розвитку уролітіазу при застосуванні препарату Косопт.
Інші особливості.
Лікування пацієнтів з гострою відкритокутовою глаукомою вимагає застосування інших терапевтичних засобів додатково до препаратів, що знижують очний тиск. Застосування препарату Косопт у пацієнтів з гострою відкритокутовою глаукомою не вивчалось.
При застосуванні дорзоламіду повідомлялось про виникнення набряку рогівки та незворотної декомпенсації рогівки у пацієнтів з уже існуючими хронічними вадами рогівки та/або з внутрішньоочним оперативним втручанням в анамнезі. Дорзоламід для місцевого застосування слід призначати з обережністю таким пацієнтам.
Про розвиток відшарування судинної оболонки ока, що супроводжувалось окулярною гіпотонією, повідомлялось після проведення фільтраційних процедур з призначенням лікування водними супресантами.
Використання контактних лінз.
До складу препарату входить бензалконію хлорид, що може викликати подразнення очей. Слід зняти контактні лінзи перед закапуванням препарату та одягати через, як мінімум, 15 хвилин після застосування препарату. Відомо, що бензалконію гідрохлорид може змінювати колір м’яких контактних лінз.
Як і при застосуванні інших протиглаукомних препаратів, повідомлялось про зниження чутливості до тимололу малеату для місцевого застосування при тривалому лікуванні. Однак у клінічних дослідженнях застосування препарату протягом трьох років, у пацієнтів не спостерігалось значущої різниці середнього показника внутрішньоочного тиску після початкової стабілізації тиску.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Дослідження впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або механізмами не проводились. Проте, враховуючи наведені побічні реакції, слід утримуватись від керування автотранспортом та механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. У випадку паралельного застосування з іншим місцевим офтальмологічним препаратом, Косопт необхідно застосовувати з інтервалом не менше 10 хвилин.
Спеціальні дослідження взаємодії Косопту та інших препаратів не проводились. Не
спостерігалось взаємодій при одночасному застосуванні препарату Косопт та наступних груп препаратів системної дії: інгібітори АПФ, блокатори кальцієвих каналів, сечогінні засоби, НПЗП (включаючи ацетилсаліцилову кислоту) та гормони (естроген, інсулін, тироксин).
Однак існує можливість виникнення додаткових ефектів та артеріальної гіпотензії та/або вираженої брадикардії при одночасному застосуванні тимололу малеату з блокаторами кальцієвих каналів для перорального застосування, препаратами, що знижують продукування катехоламіну, або блокаторами бета-адренергічних рецепторів, антиаритмічними препаратами (включаючи аміодарон), глікозидами наперстянки, парасимпатоміметиками, наркотичними засобами та інгібіторами МАО.
При одночасному застосуванні з інгібіторами CYP2D6 (наприклад, хінідинові селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) та тимололу повідомлялось про потенціювання системної бета-блокади (зниження ЧСС, депресія).
Хоча Косопт як монотерапія чинить незначний вплив на розмір зіниці ока, іноді повідомлялось про мідріаз внаслідок одночасного застосування тимололу малеату місцевої дії та епінефрину (адреналіну).
Бета-блокатори можуть посилювати гіпоглікемічні ефекти протидіабетичних препаратів.
Бета-блокатори для перорального застосування можуть провокувати розвиток «рикошетної» артеріальної гіпертензії при відміні клонідину.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. До складу препарату входять дві діючі речовини: дорзоламіду гідрохлорид та тимололу малеат. Кожен із цих компонентів знижує підвищений внутрішньоочний тиск шляхом зниження секреції внутрішньоочної рідини, але за різним механізмом дії.
Дорзоламіду гідрохлорид є потужним інгібітором  карбоангідрази ІІ типу. Інгібування карбоангідрази міліарного тіла призводить до зниження секреції  внутрішньоочної рідини за рахунок уповільнення утворення бікарбонатних іонів, що, в свою чергу, призводить до зниження транспорту натрію та рідини.
Тимололу малеат є неселективним блокатором бета-адренергічних рецепторів. Точний механізм дії тимололу, що проявляється у зменшенні внутрішньоочного тиску, до цього часу не відомий. Флуориметричні та тонографічні дослідження свідчать про те, що ефект тимололу зумовлений зменшенням секреції гуморальної рідини. Крім того, тимолол може посилювати відтік вологи.
Поєднана дія двох компонентів призводить до більш вираженого зниження внутрішньоочного тиску, ніж при монотерапії цими препаратами.  
Після місцевого застосування Косопт знижує внутрішньоочний тиск незалежно від того, чи пов’язане його підвищення з глаукомою. Підвищений внутрішньоочний тиск відіграє значну роль у патогенезі пошкодження зорового нерва та втрати полів зору при глаукомі.
Косопт знижує внутрішньоочний тиск без розвитку характерних для міотичних засобів побічних ефектів, таких як нічна сліпота, спазм акомодації, звуження зіниці.
Фармакокінетика.
Дорзоламіду гідрохлорид. При місцевому застосуванні дорзоламід проникає в системний кровообіг. При тривалому застосуванні дорзоламід накопичується в еритроцитах у результаті зв’язування з карбоангідразою ІІ типу, підтримуючи дуже малі концентрації вільного препарату в плазмі. Внаслідок метаболізму дорзоламід  утворює єдиний N-дезетильний метаболіт, який менш виражено блокує карбоангідразу ІІ типу  порівняно з його початковою формою, проте інкубує карбоангідразу І типу менш активний ізоензим. Метаболіт також накопичується в еритроцитах, де зв’язується, головним чином, з карбоангідразою І типу. Приблизно 33% дорзоламіду зв’язується з білками плазми крові. Дорзоламід виводиться із сечею в незміненому стані та у вигляді метаболіту. Після припинення застосування препарату дорзоламід виводиться нелінійно з еритроцитів, а характеризується початковим швидким зниженням концентрації цього компоненту та наступною фазою повільного виведення з періодом напіввиведення приблизно 4 місяці.
Тимололу малеат. Після місцевого очного застосування тимолол абсорбується системно. Системна експозиція тимололу визначалась після місцевого застосування офтальмологічного 0,5% розчину 2 рази на добу. Максимальна концентрація у плазмі крові після застосування ранкової дози становила 0,46 нг/мл, а після застосування вечірньої дози – 0,35 нг/мл.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, від безбарвного або майже безбарвного, злегка в’язкий розчин.
Термін придатності. 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Після відкриття флакона застосовувати препарат не більше 4 тижнів.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С, в захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 5 мл в пластиковому флаконі типу Окуметр Плюс®, по 1 флакону в картонній коробці.

Написати відгук