Хеліцид (Helicid) 20 мг, 90 капсул

Хеліцид (Helicid)
 

Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: omeprazol;5-метокси-2-[[4-метокси-3,5-диметил-2-піридилметил]сулфініл]бензимідазол;
основні фізико-хімічні властивості: Хеліцид 10: тверді желатинові капсули зісвітло-коричнювато-жовтою основною частиною та світло-оранжевою кришкою; вкапсулах містяться білі або майже білі сферичні гранули (пелети);
Хеліцид 20: тверді желатинові капсули зі світло-коричнювато-жовтою основною частиною та світло-коричневою кришкою; в капсулах містяться білі абомайже білі сферичні гранули (пелети);
склад: 1 капсула містить омепразолу 10 або 20 мг;
допоміжні речовини: сахарні гранули (сахароза, крохмаль кукурудзяний, вода очищена), лактоза безводна, гіпромелоза, гідроксипропіл целюлоза, натрію лаурилсульфат, динатрію фосфатдигідрат, гіпромелози фталат, діетилу фталат.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Засобидля лікування пептичної виразки. Код АТС A02BC01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Омепразол пригнічує кінцеву стадію секреції соляної кислоти в парієтальних клітинах слизової оболонки шлунка, внаслідок чого знижується рівень базальної та стимульованої секреції незалежно від природи подразника.
Фармакокінетика. Омепразол концентрується в парієтальних клітинах слизової оболонки шлунка, де перетворюється в активну сульфанамідну похідну, щошляхом взаємодії з SH-групами інгібує Н+ / К+ - АТФ-азу. Період напів виведення становить ½ – 1 годину, при цьому проти секреторна дія зберігається протягом 24 годин. Не пригнічує секрецію пепсину та внутрішнього фактора. Метаболізується в печінці, до 75 – 80% омепразолу виділяється у вигляді метаболітів із сечею, а кількість, що залишилась, – з калом.
Показання для застосування. Виразкова хвороба шлунка та дванадцяти палої кишки, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), синдром Золлінгера-Еллісона, хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стані загострення, не виразкова диспепсія; у складі комплексної терапії, спрямованої на ерадикацію Helicobacter pylori.
Спосіб застосування та дози. При лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцяти палої кишки у фазі загострення Хеліцид призначають у дозі 20 мг 2рази на добу. ГЕРХ – 20 мг 2 рази на добу протягом 4 – 8 тижнів, підтримуюча терапія при ГЕРХ становить 20 мг 1 раз на добу протягом 12 місяців.
Тривалість курсу лікування залежить від терміну загоювання виразки, який визначається за даними ендоскопічного обстеження, і становить, як правило, при виразці дванадцяти палої кишки 2 – 4 тижні, при виразці шлунка – 2 – 6тижнів, при лікуванні ГЕРХ – 8 – 12 тижнів.
При лікуванні хворих із синдромом Золлінгера-Еллісона початкова доза препарату становить 60 мг, у разі необхідності добову дозу можна збільшити до 80 мг. Дозу препарату слід добирати таким чином, щоб рівень секреції в шлункубув до 10 ммоль HCl/год (для хворих, яким зробили резекцію шлунка – до 5 ммольHCl/год). При призначенні препарату в дозі 80 мг на день добову дозу слід розділити на два прийоми з інтервалом 12 годин.
За наявності у хворих Helicobacter pуlori Хеліцид слід призначати в комбінації з протимікробними препаратами.
Найчастіше застосовуються такі схеми комплексного лікування:
- омепразолу 20 мг + амоксициліну 1 000 мг + кларитроміцину 500 мг;
- омепразолу 20 мг + метронідазолу 500 мг + кларитроміцину 500 мг.
Вищезазначені дози приймаються 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 1 тижня.
Для профілактики рецидиву пептичної виразки у пацієнтів з особливо загрозливим станом можна протягом тривалого часу щоденно приймати по 20 – 40 мг, проте в деяких випадках достатньою буває добова доза омепразолу 10 мг. Для профілактики виразок або ерозійшлунка і дванадцяти палої кишки при застосуванні не стероїдних протизапальних засобів здебільшого призначають по 20 мг омепразолу на добу при одночасному лікуванні за допомогою не стероїдного проти запального препарату.
Для профілактики рецидиву рефлюкс-езофагіту рекомендується застосовувати дозу омепразолу, яка становить 10 – 40 мг на добу, при цьому необхідно завжди індивідуально визначати найменшу ефективну дозу на підставі результатів ендоскопічного дослідження.
При тяжких формах захворювання і при синдромі Золлінгера-Еллісонанеобхідно проводити підтримуюче лікування, яке може тривати навіть декілька років.
При хронічному гастриті з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлункав стані загострення приймають 20 – 40 мг протягом 2 – 3 тижнів.
При не виразковій диспепсії приймають 20 – 40 мг протягом 2 – 3 тижнів.
Капсулу слід ковтати цілою, запиваючи нейтральною рідиною.
Побічна дія. Здебільшого препарат переноситься добре. Побічні ефекти відмічаються приблизно в 1% хворих. Найчастіше відмічаються диспептичнірозлади (відчуття важкості в епігастральній ділянці, нудота, метеоризм, діарея) та головний біль. Зрідка можливі транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів, болючість суглобів і м’язів, алергічні реакції у вигляді шкірних висипань та свербежу.
Протипоказання. Підвищена чутливість до омепразолу, інших компонентів препарату. Вагітність, період грудного вигодовування. Препарат призначений для лікування дорослих (безпека застосування препарату для осіб молодше 18 років не встановлена).
Передозування. Ознаки передозування омепразолу були відмічені після прийому від 320 до 900 мг препарату (тобто у кількості, що в 16 – 45разів більша за терапевтичну дозу).
Симптоми передозування: нечіткість зору, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, сонливість, сухість у роті, головний біль, нудота, тахікардія, аритмія.
Особливості застосування. Перед початком курсу лікування необхідно виключити (на підставі даних ендоскопічного дослідження з біопсією) наявність злоякісного процесу (особливо при виразці шлунка), тому що лікування препаратом може змінити симптоматику та відстрочити правильну діагностику.
Застосування препарату у терапевтичних дозах не чинить негативного впливу на діяльність, яка потребує високої швидкості психічних і фізичних реакцій (наприклад керування транспортними засобами, обслуговування машин, робота нависоті тощо).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Прийом омепразолу уповільнює елімінаціюдіазепаму, варфарину, фенітоїну та інших препаратів, які розпадаються шляхом окислення в печінці, що може призводити до збільшення їх концентрації в плазмі.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від дії світла, недоступному для дітей місці при температурі 10 – 25 °С. Термін придатності – 3роки.

Написати відгук